Висвітлено питання виявлення закономірностей формування в структурі феритів ($E...>) квазирівноважних утворень мезоскопічного масштабу (кластерів), які являють собою сім'ю фрагментів площин кристалографічної структури та на дифракційній картині мають вигляд дифузних смуг (гало) між дебаївськими лініями від структури матриці. Показано, що в ($E...>) феритах, що розрізняються масовими частками початкових оксидів, відбувається розвиток процесів локального упорядкування з формуваням кластерів мезоскопічного розміру ($E...>). Доведено, що в галузі екстремальних змін фізичних (кристалографічних, атомних, електронних і магнітних) параметрів у кластеризованій структурі феритів ($E...>) мають місце фазові переходи зі зміною зарядового стану від ($E...>) до ($E...>) і локального хімічного складу елементів у кластерах і зберігається фазова належність матеріалу в цілому. Показано, що для ($E...>) феритів зі збільшенням часу відпалу від 0.5 до 8.0 годин за Т = ($E...>) характерна зміна матричної структури з гомогенного в гетерогенний стан у інтервалі 1 - 2 годин і наступний фазовий перехід з упорядкованого твердого розчину, що розшаровувся, у стабільний стан кубічного фериту при 8-ми годинах, який містить ($E...>) кластерів. Зазначено, що у разі відпалу протягом 8-ми годин виявлено зростання частки колективізованих електронних станів, а протягом 1 години - локалізованих станів.