Вивчено закономірності окиснення молекулярним киснем ряду водорозчинних фенольних сполук (ФС) у водно-органічних системах і розчинах поверхнево-активних речовин (ПАР) у лужному середовищі. Встановлено, що вплив органічної фази залежить від її полярності і пов'язаний із міжфазним розподілом ФС. У присутності міцел неіоногенної і аніонактивної ПАР процес інтенсифікується внаслідок зсуву рК фенолів в область нижчих значень, у слабколужному середовищі - в разі ФС із високими кислотними властивостями. Особливості окиснення ФС у водних дисперсіях обумовлені зміною концентрації фенолят-аніонів у водній фазі.

З метою одержання тестової моделі для оцінки антиоксидантної дії сполук у гетерогенних системах досліджено закономірності окиснення кумолу в емульсії. Визначено оптимальні умови окиснення. Досліджено дію ряду фенольних антиоксидантів на автоокиснення кумолу в водно-органічній системі. Встановлено, що в емульсії більш ефективними є антиоксиданти, які локалізовані переважно в органічній фазі. В цілому антиоксидантна дія фенолів в емульсії визначається їх розподілом між фазами системи, активністю в реакції з пероксидними радикалами субстрату, можливістю орієнтації на міжфазній поверхні, здатністю до реакцій непродуктивного витрачання.

Отработана методика получения обратной эмульсии вода : этилбензол (1:4). Установлено, что жирорастворимые фенольные соединения более эффективны как антиоксиданты при окислении обратной эмульсии по сравнению с водорастворимыми, что согласуется с данными по их распределению между водной и органической фазами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.41-2 + Г562.36

Рубрики:

Феноли та їх похідні

Розчини у змішаних розчинниках (змішані розчини)

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ