Охарактеризовано деякі методичні аспекти систематики деревних рослин регіональної флори як групи, чітко окресленої в еволюційному розумінні. Розглянуто передумови розвитку таксономії та філогенії деревних рослин у період другої третини XX ст., відомий створенням багатотомних флористичних зведень СРСР та УРСР і різким збільшенням кількості описаних видів, нових для науки. Висвітлено діяльність ряду дендрологів-систематиків, їх участь в дискусії, внесок у вивчення деяких таксонів деревних рослин.

Охарактеризовано деякі методичні аспекти систематики деревних рослин регіональної флори як групи, чітко окресленої в еволюційному розумінні. Розглянуто передумови розвитку таксономії та філогенії деревних рослин у період другої третини XX ст., відомий створенням багатотомних флористичних зведень СРСР та УРСР і різким збільшенням кількості описаних видів, нових для науки. Висвітлено діяльність ряду дендрологів-систематиків, їх участь в дискусії щодо видів, внесок у вивчення деяких таксонів деревних рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.12Ros*852.23(4Укр)

Рубрики:

Rosaceae Розові

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено передумови створення ліннеївської системи. Проаналізовано тенденції дендрофлористичних досліджень протягом визначального для еволюційної біології "срібного" віку. Охарактеризовано передумови виникнення та первісний розвиток морфолого-географічної концепції досліджень деревних рослин. Розкрито деякі наслідки кладистико-флорогенетичних досліджень деревних рослин на межі тисячоліть. Наведено нарис історії систематики світло- і темнохвойних лісоутворювальних рослин Східної Європи. Проведено полі- та монотипічні дослідження широко- та дрібнолистяних лісоутворювальних рослин південно-східної Європи.

Розглянуто задачі математичного програмування, наведено їх класифікацію. Описано етапи розв'язання екстремальних задач математичного програмування. Викладено теоретичні засади лінійної алгебри, зокрема, розкрито сутність понять вектора, матриці, визначників. Показано можливості застосування методів Жордана-Гаусса, послідовного поліпшення плану, симплекс-методу та М-методу для розв'язання задач лінійного програмування. Описано різні типи та форми запису даних задач. Розглянуто задачі цілочисельного програмування, охарактеризовано моделі оперативно-календарного планування. Наведено спрощений та угорський методи розв'язання задачі про призначення. Висвітлено основні положення методу гілок і границь, розглянуто приклади його застосування для розв'язання оптимізаційних задач, визначено базові принципи динамічного моделювання.

Рассмотрены задачи математического программирования, приведена их классификация. Описаны этапы решения экстремальных задач математического программирования. Освещены теоретические основы линейной алгебры, в частности, раскрыта сущность понятий вектора, матрицы, определителей. Показаны возможности применения методов Жордана-Гаусса, последовательного улучшения плана, симплекс-метода и М-метода для решения задач линейного программирования. Описаны различные типы и формы записей данных задач. Рассмотрены задачи цельночислового программирования, охарактеризованы модели оперативно-календарного планирования. Приведены упрощенный и венгерский методы решения задачи о назначении. Освещены основные положения метода ветвей и границ, рассмотрены примеры его применения для решения оптимизационных задач, определены базовые принципы динамического моделирования.

Зазначено, що напередодні 250-ліття початку періоду штучної систематики, який бере відлік з року видання "Species plantarum" К. Ліннея (1753), актуальним є дослідження питань становлення і розвитку природничих галузей, для яких систематика рослин є визначальною. У мережі наукових напрямків фітологічної сфери, що утворились в цей час, важливим в созологічно-ресурсологічному аспекті є дендрологічний, який пройшов складні періоди розвитку, особливо протягом формування філогенетичної систематики. Висвітлено основні тенденції становлення дендрології з акцентом на історичний просторово-хронологічний підхід до відповідних досліджень в Україні та ряду держав помірної зони Землі, простежено головні етапи її розвитку.

Висвітлено питання формування дендрологічних класифікацій у контексті розвитку науки і техніки. Описано морфогенетичні властивості корисних деревних рослин (ДР) та їх колекції. Наведено результати класичних, експериментальних і прикладних досліджень біоформ ДР. Увагу приділено питанням історичного формування фітобіологічної концепції в дендрології.

Проаналізовано історичний розвиток дендрологічної науки (ДН) як складової ботаніки на основі різних етапів розгортання дендрофлористичних досліджень в Україні. Висвітлено передумови розвитку вітчизняної дендрології ХІХ ст., особливості диференціації дендрологічних напрямків у ХІХ - першій половині ХХ ст., розвиток історико-системного підходу в дендрології у ХХ ст. Розглянуто питання формування і розвитку ДН в закордонних країнах, укладання основ дендрологічної методології та їх розвитку в сучасну епоху.

Проанализировано историческое развитие дендрологической науки (ДН) как составляющей ботаники на основе разных этапов развертывания дендрофлористических исследований в Украине. Освещены предпосылки развития отечественной дендрологии ХІХ ст., особенности дифференциации дендрологических направлений в ХІХ - первой половине ХХ ст., развитие историко-системного подхода в дендрологии в ХХ ст. Рассмотрены вопросы формирования и развития ДН в зарубежных странах, составления основ дендрологической методологии и их развития в современную эпоху.

Розглянуто історію досліджень деревних рослин в еволюційну епоху в контексті формування комплексної дендрологічної методології. Її розвиток пов'язаний з формуванням фітоценотичного напрямку дендрології. В останню третину XIX ст. на зміну емпірично-візуальним дендрофлористичним методам попередньої класифікаційної епохи прийшли більш досконалі підходи еволюційної епохи. Вони базуються переважно на визначенні популяційної цілісності дендрологічних об'єктів як елементів природничих систем. Водночас відродження етноботанічних підходів дозволяє ставити питання щодо поєднання флористичних і фітоценотичних методів і створення самостійної дендрологічної методології на комплексній основі.

Викладено історичні особливості розвитку дендрології до і після реформ К. Ліннея, акцентовано увагу на ролі дендрофлористики, що переважала в доеволюційну епоху. У подальшому домінували класифікаційні аспекти, супідрядні головній систематико-географічній парадигмі ботанічної науки. У прикладному й міждисциплінарному аспектах успіхи дендрології суттєвіші. Провідні складові феномену дендрології як ботанічного і лісівничого "зліпків" визначили її факультативний характер у XX ст., вторинність в теоретичному контексті. Теорія систем у дендрології, проведення системного аналізу дендрологічних об'єктів, застосування системного підходу є перспективними для інтегрування на етноботанічно-флористичному базисі її провідних напрямків. Прослідковано комплексність дендрології в окремих країнах і природних регіонах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е5д(4Укр)

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано методологічні аспекти моделювання виробничої й інвестиційної діяльності промислового підприємства. Розроблено комплекс взаємоузгоджених математичних моделей якісно різнорідних процесів виробництва продукції, підтримки основних виробничих фондів у працездатному стані, інвестиційної діяльності підприємства й їх фінансового забезпечення. Розроблено імітаційно-оптимізаційний підхід до синхронізації планування інвестиційної та виробничої діяльності підприємства. Запропоновано методологію вибору оптимального управління з застосуванням методу Монте-Карло на основі динамічних моделей імітаційного типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П32 г/д

Рубрики:

Дендрологія

Шифр НБУВ: Ж69079 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретичні та прикладні проблеми застосування різних видів математичного моделювання (економіко-математичного, імітаційного (комп'ютерного) і статистичного) в дослідженні складних економічних систем і процесів. Наведено прикладні моделі, які побудовані для економічних об'єктів різних типів на мікрорівні. Розглянуті підходи до моделювання фондових індексів як провісників змін у реальному секторі економіки. Функціонування зазначених моделей проілюстровано аналізом одержаних експериментальних результатів. Розкрито особливості моделювання підприємства як складної економічної системи. Увагу приділено моделюванню процесів обслуговування виробничого апарату підприємства, проведенню імітаційно-оптимізаційних експериментів на моделі комплексної оптимізації виробничої та інвестиційної діяльності підприємства, моделюванню логістичної мережі торговельної компанії.

Всесвітня пандемія поширення захворювання Covid-19 внесла у життя людей, організацій різного профілю, компаній серйозні корективи. Компаніям потрібно налаштовуватися на новий - дистанційний стиль праці. Але потрібно розуміти, що перехід на новий стиль роботи передбачає такий перехід, який би не спричинив підприємствам додаткові неприємності та проблеми. Розглянуто технологія переходу компаній в онлайн сферу, використовуючи проєктування інформаційних систем. Інформатизація та онлайн перехід в сфері торгівлі здійснюється з метою залучення клієнтів, спрощення роботи менеджерів та підвищення прибутку. Актуальність даної роботи полягає в тому, що з сучасною ситуацією в країні необхідна принципово нова система організації праці. Є потреба в заміні застарілої, мало ефективної системи, яка значно затримує роботу організацій у сучасному світі праці в період карантину. Тому необхідно вибудувати універсальну технологію переходу компаній в онлайн сферу, представити проект цього переходу. Запропоновані технології при проєктуванні систем для використання більш зручного переходу. Запропоновано використовувати моделі UML, наприклад безпосередньо діаграму Use Case, класів для опису взаємодії між проектованою системою і користувачами. Дана технологія дозволяє визначити варіант з наглядним інтерфейсом взаємодії користувачів у системі. Представлене рішення пропонується для застосовування в компанії он-лайн системи, яку можливо використовувати як працівнику компанії, так і замовнику послуг/товарів. Після виконання проєктування інформаційної системи науковцями запропоновано визначити більш конкретні технології використання, наприклад створення чи оновлення сайту компанії з використанням зворотнього зв'язку та можливості замовлення, використання системи управління базами даних.