Розроблено концепцію стильового розвитку вітчизняного хорового концерту кінця XVII - XVIII ст. як особливої мовної системи, яка сформувалася внаслідок цілеспрямованого відбору вербальних і музичних мовних засобів. Розкрито зміст і методологічне значення поняття "високий стиль" щодо жанру хорового концепту. "Високий стиль" визначає та водночас обмежує коло ідей і тем художнього твору, а також передбачає масштабний задум, значну та важливу ідею твору. Зауважено, що цей стиль визначав принципи відбору та диференціації словесних і музичних мовних засобів хорового церковного концерту. "Високий стиль" визначено як загальний естетичний принцип художньої структури музично-поетичного твору, що реалізується на різних рівнях, а саме: мовному, фонетичному й інтонаційному, синтаксичному й композиційному. Зроблено висновок, що поняття "високий стиль" є актуальним протягом всієї історії розвитку жанру хорового церковного концерту.

Запропоновано динамічний алгоритм управління вхідним потоком для підвищення ефективності функціонування високонавантажених вузлів телекомунікаційних мереж (ТКМ) з кластерною архітектурою. Розроблено математичні моделі вузла кластерної мережі, надходження й обробки інформаційних запитів у даній мережі, які враховують особливості кластерної обробки та класу запиту. Вдосконалено методику короткострокового прогнозування поведінки інформаційного потоку в ТКМ з кластерною архітектурою, що дозволяє підвищити адаптивність моделі до флуктуацій трафіка та підвищити точність прогнозу. Запропоновано адаптивний алгоритм моніторингу стану вузлів ТКМ з кластерною архітектурою, який враховує флуктуації вихідного потоку. Розроблено динамічний алгоритм управління вхідним потоком в ТКМ з кластерною архітектурою з урахуванням прогнозованої поведінки інформаційного потоку й адаптивного моніторингу стану вузлів мережі. Зазначено, що цей алгоритм забезпечує підвищення ефективності функціонування вузлів за умов високої інтенсивності мережевого навантаження.

Проведено порівняльну характеристику анамнезу, перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків у 30 жінок із багатоплідною вагітністю (двійнята) після допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) і 25 жінок із самовільною багатоплідною вагітністю. Встановлено, що непристосованість жіночого організму до виношування більше одного плода, соматична патологія, обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез є визначальними в наслідках багатоплідних гестацій. Це підтверджується виявленими ускладненнями перебігу вагітності, пологів і перинатальними наслідками. Потрібно, щоб подружні пари були ретельно обстежені на наявність соматичної та гінекологічної патології в програмі підготовки до ДРТ. Розробка та впровадження в клінічну практику протоколів ведення багатоплідних гестацій, узгодженість роботи центрів репродуктивної медицини та перинатальних лікувальних закладів є резервом для зниження негативних аспектів таких вагітностей.

Результати проведених досліджень свідчать, що патофізіологія синдрому фето-фетальної трансфузії (СФФТ) є багатофакторною: з судинними анастомозами в монохоріальній плаценті як анатомічною основою, гемодинамічними та гормональними чинниками, що призводить до різного рівня тяжкості клінічної картини синдрому. Одержані результати дозволяють підвищити ефективність прогнозування та ранньої діагностики СФФТ, що сприяє своєчасній зміні тактики ведення вагітності та пологів з метою зниження частоти перинатальної патології.

Розглянуто питання підвищення ефективності прогнозування і ранньої діагностики синдрому фето-фетальної трансфузії (СФФТ) у разі багатоплідної вагітності на основі динамічного вивчення допплерометричних та ехографічних показників, а також їх зіставлення з результатами морфологічних досліджень плаценти. Розкрито основні ланки патогенезу СФФТ на основі встановлених взаємозв’язків між клінічними, ехографічними, допплеромеричними і морфологічними даними. Вивчено особливості гемодинаміки плодів у разі монохоріальної двійні без СФФТ та за його розвитку. Виявлено, що з початком СФФТ відбувається підвищення артеріального тиску в плода-донора, яке знаходить відображення в зміні часу ізоволюмічного розслаблення (ЧІР) у порівнянні з ідентичним показником у реципієнта. За цих умов характер артеріальної і венозної гемодинамік у судинах пуповини не змінюється залежно від наявності або відсутності СФФТ. Зазначено, що важка форма СФФТ поєднується з вищими показниками ЧІР реципієнта і зниженнями цього критерію в донора. Одержані дані оптимізували прогнозування і ранню діагностику СФФТ, що дозволяє своєчасно виробляти адекватну тактику ведення вагітності і розродження.

Досліджено зміст поняття «транзитно-транспортний потенціал». Проаналізовано основні підходи щодо визначення складовихчастин данної дефініції: «транзит», «потенціал», «транспортний потенціал», «транзитний потенціал». Зроблено уточнення визначення поняття «транзитно-транспортний потенціал».

Исследовано содержание понятия «транзитно-транспортный потенциал». Проанализированы основные подходы к определению составляющих частей данной дефиниции: «транзит», «потенциал», «транспортный потенциал», «транзитный потенциал». Дана попытка определения понятия «транзитно-транспортный потенциал».

The article research the meaning of «transit-transport potential». The basic approaches to determine the components of this definition: «transit», «potential», «transport potential», «transit potential», darification is а definition of «transit-transport potential».

Розглянуто порядок організації змішаного навчання та етапи створення електронного освітнього контенту на прикладі шкільного навчального закладу. За результатами дослідно-експериментальної роботи встановлено, що процес організації системи змішаного навчання умовно можна розподілити на три етапи: ознайомчий, підготовчий та виконавчий. На ознайомчому етапі відбувається проведення роз'яснювально-агітаційної роботи серед населення щодо особливостей та переваг змішаного навчання. Підготовчий етап передбачає: підписання договору між навчальним закладом та батьками; створення електронних індивідуальних робочих кабінетів учнів та вчителів-предметників; створення електронного журналу; тренінг для вчителів-предметників; складання розкладу, навчального та календарних планів. Виконавчий етап охоплює: період адаптації для учнів; технічну перевірку платформи для онлайн-навчання; навчання у змішаному форматі. Так само виготовлення електронних дидактичних демонстраційних матеріалів умовно складається з трьох етапів: ознайомчого, підготовчого та виконавчого. Виконавчий етап - це: перевірка на відповідність навчальних матеріалів освітній програмі з навчального предмета; вивчення досвіду створення електронного освітнього контенту. Підготовчий етап передбачає: розподіл поурочного навчального плану за темами; підбір текстової частини матеріалу, схем, графіків, фото- та відеоматеріалів; складання списку використаної шкільної літератури; розробку сценарію для запису власного відеофрагмента уроку; створення завдань вчителем-предметником до підготовлених ним же матеріалів. На виконавчому етапі здійснюються: запис відеофрагмента уроку; надання записаного відеоконтенту-першоджерела разом зі сценарієм монтажеру для монтажу; монтаж відеоконтенту на основі отриманих монтажером даних; після підтвердження вчителем-предметником якості відеоконтенту - розміщення цих матеріалів на сайті дистанційної освіти або YouTube-каналі. Охарактеризовано основні поняття, як-от: дистанційне навчання, змішане навчання, електронний освітній ресурс, електронні дидактичні демонстраційні матеріали. Наведено основні види електронного освітнього ресурсу.