Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність видатного українського письменника, громадського діяча О.Т. Гончара. Проаналізовано мовні, жанрово-стильові й історичні аспекти його творів. Розглянуто особливості атрибутивних синтаксем, риторичних питальних речень, символіки, структурно-семантичних типів неолексем і їх художньо-виражальних функцій в творах автора. Увагу приділено проблемам інтерпретації творчості О. Гончара в контексті сьогодення.

Освещены жизненный путь и творческая деятельность выдающегося украинского писателя, общественного деятеля О. Гончара. Проанализированы языковые, жанрово-стилевые и исторические аспекты его произведений. Рассмотрены особенности атрибутивных синтаксем, риторических вопросительных предложений, символики, структурно-семантических типов неолексем и их художественно-выразительных функций в произведениях автора. Уделено внимание проблемам интерпретации творчества О. Гончара в контексте современности.

Наведено результати досліджень, присвячених відомому українському письменнику та громадському діячу О. Т. Гончару. Висвітлено мовні та жанрово-стильові аспекти, а також літературні й історичні проблеми його творів. Розглянуто актуальні питання сучасної лінгвістики та літературознавства. Проаналізовано особливості інтерпретації образу України в літературі та мові. Висвітлено екологічні засади зародження екологічного мотиву в ранній творчості О. Гончара. Розглянуто можливості інтенсифікації фатичної функції масмедійного мовлення синтаксичними засобами виразності. Увагу приділено темі українського села у творах І. Маслова, образу шахтарської України в оповіданнях С. Черкасенка "Ахметка", словотвірній номінації персонажів у збірці оповідань І. Роздобудько "Гра в пацьорки".

У світлі комунікативно-дискурсивного підходу виокремлено й обгрунтовано стратегії позитивної ввічливості в українському щоденниковому дискурсі. Виявлено їх дискурсивні особливості та вибудувано типологію на основі комунікативно-прагматичних установок комуніканта-продуцента. Визначено оцінну домінанту в структурі стратегії позитивної ввічливості та ступінь впливу на процеси сприйняття і усвідомлення комунікантом-реципієнтом навколишнього світу, простежено ставлення комунікантів до похвали та компліментів, а також їх реакцію в українській комунікативній поведінці.

Досліджено особливості реалізації архетипу в щоденниковому дискурсі. Виокремлено архетиповий образ матері, простежено його реалізацію та визначено особливості впливу на національну культуру в щоденниковому дискурсі. Доведено, що архетипи визначають структурно-семантичну основу щоденникового дискурсу як суспільно-культурного феномена, що набуває міфологічного статусу. Визначено, що архетип становить основну формотворчу модель щоденникового дискурсу.

Зазначено, що гуманітарна освіта у Національному гірничому університеті є органічною складовою підготовки майбутніх фахівців. Розглянуто діяльність Центру культури української мови імені Олеся Гончара, метою створення якого є відродження та розвиток культури, формування мовної особистості як гаранта збереження та подальшого розвитку національної культури та духовності.

Подчеркнуто, что гуманитарное образование в Национальном горном университете является органичной составляющей подготовки будущих специалистов. Рассмотрена деятельность Центра культуры украинского языка имени Олеся Гончара, целью создания которого является возрождение и развитие культуры, формирование языковой личности как гаранта сохранения и последующего развития национальной культуры и духовности.

The author points out that the humanitarian education at the National university of mines is an organic component of training would-be specialists. The activities of the Centre of Ukrainian language culture is the evidence of the abovementioned statement.

Матеріали монографії репрезентують різнобічність аспектів дослідження художньо-естетичного світу літератури Придніпровського краю, поетики творчості її представників у контексті сучасного літературного процесу, духовні та філософські виміри, культурологічні й лінгвістичні аспекти доробку таких письменників, як Л. Голота, К. Дуб, П. Загребельний, Д. Калинова, А. Кащенко, В. Корж, М. Невидайло, Н. Нікуліна, В. Підмогильний, Л. Сахно, Г. Світлична, Л. Степовичка, І. Сокульський, В. Чапленко, В. Чередниченко та інших. Зроблено огляд літератури Придніпров’я 60-70-х років XX ст. та методичні рекомендації до вивчення літературного краєзнавства.

Репрезентовано різнобічність аспектів дослідження художньо-естетичного світу літератури Придніпровського краю, поетики творчості її визначних представників у контексті сучасного літературного процесу. Досліджено духовні та філософські виміри, культурологічні та лінгвістичні аспекти доробку письменників-дніпрян О. Гончара, О. Зайвого, А. Кащенка, М. Миколаєнка, Н. Нікуліної, В. Сіренка, І. Сокульського, В. Чапленка, В. Чемериса.