Предложена новая методика изготовления проволочных шин для фиксации переломов нижней челюсти с использованием кондуктора-платформы, в которой фиксированы стальные обводные стержни, соответственно параметрам шины. Изгибание проволоки вдоль стержней позволяет получить заготовку шины из тонкой ортодонтической проволоки сечением 0,6 мм. Использование кондуктора уменьшает трудоемкость за счет улучшения технологичности, оперативности и универсализации предложенной методики. Заготовки шины, изготовленные на кондукторе, отвечают антропометрическим параметрам челюсти и обладают большими пружинными свойствами, функциональностью, атравматичностью.

Проведено клиническое испытание новой назубной проволочной шины с корригирующим пружинящим элементом для лечения переломов нижней челюсти. Назубная шина с зацепными петлями изготовлена из тонкой ортодонтической проволоки с формированием корригирующего пружинящего элемента в форме петли, которую следует располагать на уровне щели перелома. Предложенная шина дает возможность осуществить управляемую репозицию костных отломков под действием эластичных тяг. Шину используют при наличии не менее чем трех зубов на каждом отломке; на верхнюю челюсть ее изготавливают без корригирующего пружинящего элемента. После закрепления шин резиновыми тягами на протяжении 1 - 2 суток удается развести отломки из зацепления один относительно другого, потом привести зубы в полный правильный контакт между буграми зубов-антагонистов на всем протяжении прикуса. На заключительном этапе направление резиновых тяг переводят в вертикальное стабилизирующее положение, которое сохраняют до полной консолидации перелома. Исследования показали эффективность восстановления прикуса зубов и полное сопоставление отломков челюсти у всех 24 пациентов, пролеченных по данной методике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.830.882-5

Рубрики:

Переломи нижньої щелепи

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано у процесі лікування зламів нижньої щелепи в межах зубного ряду виготовляти на нижню щелепу назубну шину з зачіпними петлями із тонкого ортодонтичного дроту із формуванням корегуючого пружного елемента у формі петлі, який слід розміщувати на рівні щілини перелому. Шину використовують за наявності не менш як трьох зубів на кожному відламку. Шину на верхню щелепу виготовляють без корегуючого пружного елемента. Проведені клінічні дослідження довели, що використання корегуючого пружного елемента шини дозволило провести додаткову корекцію положення фрагментів щелепи, одержати повне зіставлення відламків і досягти відновлення повноцінного контакту між зубами верхньої та нижньої щелеп.

Приведен анализ эффективности существующих методик лечения двусторонних переломов в области угла нижней челюсти и в пределах зубного ряда. Выявлены недостатки хирургических способов фиксации отломков и существующих методик ортопедической репозиции и иммобилизации. На основании собственных исследований предложена методика лечения двусторонних переломов указанной локализации, ограничивающая применение остеосинтеза при лечении данных травм за счет использования новой проволочной шины с пружинным корригирующим элементом в области перелома в пределах зубного ряда. Показаны преимущества предлагаемой шины, обеспечивающей более качественную управляемую репозицию и лабильную фиксацию отломков, перед другими общепринятыми способами жесткой иммобилизации проволочными и ленточными шинами. Описан алгоритм лечения двусторонних переломов в пределах зубного ряда и в области угла нижней челюсти, которое сочетает минимальную травматичность и точную репозицию фрагментов кости. Приведены результаты внедрения данной методики в клиническую практику челюстно-лицевой травматологии.

Проведено клінічне та рентгенографічне дослідження 30-ти пацієнтів з переломами нижньої щелепи в межах зубного ряду, лікування яких здійснювалося з використанням дротяних і стандартних стрічкових шин. Одержані результати довели відсутність чіткого зіставлення кісткових фрагментів і повноцінного відновлення прикусу на боці одного з фрагментів внаслідок жорсткої фіксації відламків шиною у 66,7 % пацієнтів. Для усунення цих недоліків запропоновано нову конструкцію назубної дротяної шини, що виготовляють з тонкого ортодонтичного дроту з формуванням корегувального пружного елементу, який слід розташовувати на рівні щілини перелому. Запропонована шина дозволяє здійснити керовану репозицію кісткових відламків під дією еластичної тяги за умов наявності не менше як трьох зубів на кожному відламку. Додатково проведено клінічні дослідження 33-х пацієнтів з переломами нижньої щелепи, лікування яких здійснювалося методом двущелепного шинування з використанням нової назубної шини з корегувальним пружним елементом. Виявлено відсутність достовірної різниці функціональних показників у хворих основної та контрольної груп, тоді як рентгенографічні дослідження й оклюдографія показали, що використання корегувального пружного елементу, дозволило провести ефективнішу корекцію положення фрагментів щелепи, одержати повне зіставлення відламків і досягти відновлення повноцінного контакту між зубами у всіх 33-х пацієнтів, пролікованих по новій методиці.

Цель исследования - установление частоты инфекционно-воспалительных осложнений ретенции третьих моляров и результаты их хирургического лечения. Проведен анализ 814 историй болезни пациентов с ретенцией третьих моляров за период с 2012 по 2015 гг. Установлено, что несвоевременно диагностированный, острый перикоронарит в области ретинированных третьих моляров является причиной формирования тяжелых инфекционно-воспалительных осложнений (остеомиелита, флегмоны, лимфаденита и др.). Среди населения Днепропетровской области доля пациентов с ретенцией третьих моляров, осложненной перикоронаритом, составляет 5,8 %, острым одонтогенным остеомиелитом - 36,4 %, хроническим одонтогенным остеомиелитом - 6,9 %, острым одонтогенным лимфаденитом - 5,8 %, флегмоной - 3,4 %. Стандартный подход в проведении операций атипичного удаления ретинированных третьих моляров обуславливает значительное число осложнений хирургического лечения (длительно незаживающие обширные костные дефекты, воспалительная контрактура, посттравматический неврит и др.).

Рассмотрена проблема идентификации специальных компетентностей магистра стоматологической отрасли. Представлены результаты анализа отечественных и зарубежных научных источников, нормативно-правовых документов, регламентирующих реализацию компетентностного подхода в высшем медицинском образовании. Изучен международный опыт модернизации высшего образования, в том числе и медицинского, на основе изменения образовательной парадигмы на компетентностную. В процессе идентификации комплекса специальных компетентностей магистра стоматологии использованы основные положения ныне действующих отраслевых Стандартов по специальности "Стоматология". Разработанный комплекс специальных компетентностей отражает специфику отрасли и специальности, а также разработан в соответствии с алгоритмом оказания помощи стоматологическому пациенту в замкнутом цикле от профилактики заболевания до реабилитации после перенесенной болезни, предусматривает правовые, методические, социальные, управленческие аспекты профессиональной деятельности врача-стоматолога.

У дослідженні прийняли участь 58 хворих на перикоронарит віком від 18 до 32-х років. В основній групі лікувальний комплекс передбачав передопераційне використання комбінованого антибактеріального засобу "Цифран-СТ" (Ranbaxy, Індія) 500/600 мг по 1 таб. два рази на добу, протягом 3 діб (до операції видалення зубу). У групі порівняння у схему лікування увійшов антибактеріальний препарат "Амоксил" (Київмедпрепарат. Україна) по 500 мг по 1 таб. два рази на добу протягом 5-ти діб (три доби до операції видалення зуба та дві доби після операції). В етіології та патогенезі гострого гнійного перикоронариту переважну роль відіграє стрепто- та стафілококова інфекція, у той час як при хронічних формах перикоронариту (й тому числі його загостренні) превалюють анаеробні мікробні асоціації. Використання комбінованого антимікробного засобу "Цифран-СТ" протягом трьох діб до операції забезпечувало більш виражений антимікробний ефект у хворих з усіма формами перикоронариту, дозволило скоротити медикаментозне навантаження на організм хворого, строки амбулаторного лікування та його собівартість.

Мета роботи - вивчення клінічних та основних патогенетичних особливостей сповільненої консолідації кісткових відламків у хворих з переломами нижньої щелепи та розробка методологічних підходів до оптимізації результатів лікування. За період із 2012 по 2015 р. відібрана група із 54-х пацієнтів, у яких через місяць після здійсненої репозиції та фіксації відламків зберігалася рухливість відламків у зоні перелому. У першу групу увійшли 12 пацієнтів, які не мали супутньої патології та шкідливих звичок, у другу групу увійшли 42 пацієнта, які страждають на супутню загальносоматичну патологію або зловживають алкоголем чи наркотичними речовинами. У контрольну групу увійшли 19 практично здорових осіб. Здійснювали розширені імунологічні та біохімічні дослідження, спрямовані на визначення чинників, що призводять до порушень репаративного остеогенезу. Висновки: патогенетично обгрунтована стратегія лікувально-профілактичних заходів у хворих з переломами нижньої щелепи забезпечує виражений лікувальний ефект. Базисна програма догляду за хворими зі сповільненою консолідацією переломів нижньої щелепи повинна включати оптимізацію процесів остеогенезу остеотропними препаратами, усунення підвищення процесів вільнорадикального окиснення ліпідів антиоксидантами й корекцію синтезу цитокінів та імуноглобулінів імуномодуляторами.

Мета роботи - вивчення клінічних, антибактеріальних та імунотропних ефектів препарату "Цифран-СТ" у хворих з гострими запальними ускладненнями переломів нижньої щелепи. Дослідження грунтується на аналізі результатів лікування 37-и хворих з переломами нижньої щелепи, ускладнених гострим гнійно-запальним процесом. Пацієнти звертались по допомогу на 3-5 добу після отримання травм і не мали супутньої патології. У першу групу увійшли 17 пацієнтів, схема лікування яких включала антибактеріальний препарат лінкоміцин, у другу групу увійшли 20 пацієнтів, лікування яких здійснювали з використанням комбінованого антибактеріального засобу "Цифран-СТ". У контрольну групу увійшли 19 практично здорових осіб. Проводили розширені імунологічні та мікробіологічні дослідження. У всіх пацієнтів до лікування було виявлено суттєве підвищення рівнів вмісту IgA, IgM, IgG, підвищення продукції ІЛ-beta та ФНП-alpha на тлі різкого зниження концентрації ІЛ-4 в сироватці крові. На 10-у добу після іммобілізації в усіх пацієнтів II групи спостерігали позитивну динаміку у процесі консолідації уламків нижньої щелепи й нормалізацію рівнів IgM, IgG, ІЛ-1beta, ІЛ-4 та ФНП-alpha, й, навпаки, у пацієнтів I групи не встановлено позитивної динаміки показників гуморального та клітинного імунітету. На 30-у добу в усіх 20 пацієнтів II групи консолідація уламків нижньої щелепи була повноцінною. Навпаки, нормалізація імунологічного статусу у хворих I групи не була досягнута, й на 30 добу після шинування й у 5-ти досліджуваних (29,4 %) відзначено зростання продукції ІЛ-1beta та ФНП-alpha, прогресивне зниження ІЛ-4 в сироватці крові. Клінічно в цих 5-ти хворих відзначалось наросстання явищ запалення в ділянці перелому нижньої щелепи (виражена асиметрія обличчя, гіперемія слизової, болючість при пальпації, наявність ексудату зі щілини перелому). Висновки: використання комбінованого антимікробного засобу "Цифран-СТ" у комплексній профілактиці та лікуванні гнійних запальних ускладнень у хворих з переломами нижньої щелепи забезпечує виражений антимікробний ефект і покращує стан місцевого та гуморального імунітету, тим самим впливаючи на пускові ланки патогенезу гнійно-запального процесу в кістковій тканині та забезпечує виражену протизапальну активність. Даний комплекс можна рекомендувати для широкого застосування у клінічній практиці в якості доступної та ефективної антибактеріальної терапії для профілактики та лікування гнійно-запальних ускладнень ПНЩ.

Цель работы - оценить этиологическую значимость местных и общих факторов в возникновении замедленной консолидации костной ткани у больных с ПНЧ. Для определения роли местных и общих факторов в возникновении замедленной консолидации был разработан персонифицированный опросник, который заполнили 74 пациента с подвижностью отломков, сохраняющейся через 1 месяц после репозиции и фиксации ПНЧ. Выделены местные и общие факторы, максимально коррелирующие с развитием этого осложнения. Полученные данные были сопоставлены с результатами ретроспективного анализа историй болезней пациентов с ПНЧ за пятилетний период. Общими факторами риска развития ЗК ПНЧ следует считать наличие у пациентов общей соматической патологии, ЧМТ и политравмы, а также таких отягчающих факторов, как злоупотребление алкоголем и наркотическими веществами. Среди местных факторов первое место занимает воспаление в области ПНЧ, развитие которого провоцируют несвоевременное обращение пациентов, сложные оскольчатые переломы, травматические оперативные вмешательства и др. Среди пациентов с ЗК ПНЧ 86,5 % получали антибиотики более десяти дней. К группе риска следует также отнести пациентов с ПНЧ молодого возраста (от 18 до 25 лет) и старше 45 лет. Проблемными зонами для консолидации является ментальный отдел (31,1 %) и угол челюсти (25,7 %).

Мета роботи - підвищення ефективності лікування хворих з переломами нижньої щелепи. Дослідження грунтується на аналізі результатів лікування 30-ти хворих з переломами нижньої щелепи в межах зубного ряду, лікування яких здійснювали за розробленою методикою шинування з використанням брекет-техніки та керованої репозиції відламків із застосуванням препарату "Тантум Верде". У хворих з ПНЩ після отриманої травми значно погіршується гігієна порожнини рота. У подальшому шина, яку використовують для лікування, створює локальні умови для порушення процесів самоочищення й утворення ЗН у пацієнтів з ПНЩ. Мікрофлора ЗН динамічно змінюється протягом усього періоду лікування. Спочатку утворений наліт містить аеробні мікроорганізми, більш зрілий - аеробні та анаеробні бактерії. У разі значних змін в імунній ланці та на тлі імунодепресії (як унаслідок стресу, пов'язаного із травмою, так інколи і внаслідок загальної антибіотикотерапії) на 3-й тиждень значно зростає кількість Candida albicans. Висновки: патогенетично обгрунтованим монозасобом для догляду за ротовою порожниною в пацієнтів з ПНЩ є НПЗП з антимікробною та знеболюючою дією "Тантум Верде".

Сучасний метод дентальної імплантації для реабілітації пацієнтів із вторинною адентією набирає популярність серед лікарів і пацієнтів. Мета дослідження - підвищення ефективності безпосередньої дентальної імплантації з негайним навантаженням у хворих на генералізований пародонтит II-III ступеня тяжкості з безпосередньою регенерацією кістки. Представлено результати лікування хворих на генералізований пародонтит II-III ступеня шляхом безпосередньої дентальної імплантації з кістковою аугментацією й негайним навантаженням. Виявлено, що застосування методу безпосередньої дентальної імплантації з аугментацією кісткової тканини й негайним навантаженням у хворих на генералізований пародонтит має високий рівень клінічного успіху й певні особливості. Висновок: виявлено, що дана методика вимагає в кожному конкретному випадку належної передопераційної підготовки (включаючи місцеве й загальне лікування), диференційованого підходу до методики імплантації та аугментації кістки, а також грамотного використання й реалізації протоколу негайного навантаження.

Цель работы - повышение эффективности лечения переломов нижней челюсти у пациентов с полной или частичной адентией путем разработки и экспериментальной апробации методики трансальвеолярного остеосинтеза. Проведено экспериментальное исследование путем компьютерного имитационного 3Д моделирования методом конечных элементов для оценки эффективности фиксации перелома нижней челюсти при частичной или полной адентии с помощью разработанной Ш-образной пластины с использованием метода трансальвеолярного остеосинтеза. Расчеты зафиксированного перелома для статической (собственный вес) и динамической (функциональной) нагрузок выполнены по авторской методике, учитывающей выраженные резорбтивные процессы в кости с начала репаративной реакции для оценки ригидности фиксации отломков в течение всего периода заживления перелома. В условиях той же трехмерной модели нижней челюсти были выполнены расчеты при фиксации перелома обычными линейными титановыми накостными пластинками. Доказано, что при функциональной нагрузке новая пластина обеспечивает компрессионный эффект в области перелома, о чем свидетельствуют отрицательные перемещения в конечных элементах подбородочного отдела по результатам расчетов сочетания нагрузок 2 - 3. Максимальные усилия в винтах расчетной модели с обычной накостной пластиной составили 136,955 Н, что почти в десять раз больше, чем на модели с Ш-образным титановым фиксатором (12,656 Н).

Увагу присвячено комплексному вивченню проблеми СК (сповільнена консолідація) кісткової тканини у хворих з ПНЩ (перелом нижньої щелепи). У пацієнтів зі СК ПНЩ розраховано кореляційні зв’язки із наявністю соматичної патології, ЧМТ (черепно-мозкова травма), політравми, алкоголізму. Встановлено, що у патогенезі СК - вторинний імунодефіцит та оксидантний стрес. Дослідження у пацієнтів з ПНЩ підтвердило, що до СК призводить гнійно-запальний процес, збудниками якого є нетипові аеробні та анаеробні бактерії, їх асоціації з грибами роду Candida на тлі зниження місцевої імунологічної реактивності, дисбалансу в функціонуванні цитокінової системи, ПОЛ/АОЗ і процесів кісткового ремоделювання. Розроблено схеми профілактики та лікування СК ПНЩ. Вдосконалено комп’ютерне 3D моделювання НЩ з використанням методу КЕ (кінцевий елемент) та імітацією біологічної резорбції. Розроблено нові способи хірургічного лікування ПНЩ за несприятливих до репаративного остеогенезу умов.