Досліджено порівняльно-типологічним методом інтертекстуальні джерела, генетичні зв'язки і типологічні відповідники у різних національних варіантах антиутопічного дискурсу першої половини XX ст. (романи Є. Замятіна, В. Винниченка, М. Булгакова, А. Платонова, К. Чапека, О. Хакслі, Дж. Орвелла). Систематизовано найважливіші прецедентні тексти, що вплинули на становлення і розвиток антиутопічного дискурсу - твори Платона, Т. Мора, Т. Кампанелли, В. Шекспіра, Дж. Свіфта, Ф. Достоєвського, Ф. Ніцше. Виявлено значення різних форм інтертекстуальності у романі-антиутопії - цитата, ремінісценція, алюзія, прецедентне ім'я. Встановлено константні типологічні ознаки антиутопічного дискурсу в світовій літературі першої половини XX ст.

Розглянуто особливості антиутопічного дискурсу, які полягають в описі інваріантної структури роману-антиутопії й вироблено гіпотези про його різновиди. Проаналізовано спеціальні наукові дослідження, предметом яких є жанр антиутопії. Подано теоретичну характеристику жанру антиутопії, яка пояснює його функціонування.

Рассмотрены особенности антиутопического дискурса, которые заключаются в описании инвариантной структуры романа антиутопии и выработана гипотеза о его разновидностях. Проанализированы специальные научные исследования, предметом которых выступает жанр антиутопии. Представлена такая теоретическая характеристика жанра антиутопии, которая объясняет его функционирование.

The paper examines the peculiarities of antiutopian discourse, which consist in description of invariant structure of antiutopian novel and form the hypothesis about it varieties is formed. Special scientific researches the subject of which is antiutopian style are analysed. The theoretical characteristics of an anti-utopia, which explains functioning of the genre is presented.

Розглянуто особливості ідіостилю як сукупності формальних та стилістичних особливостей, притаманних мовленню конкретної мовної особистості; виділено та досліджено особливості ідіостилю в різних видах дискурсу.

Рассмотрены особенности идиостиля как совокупности формальных и стилистических особенностей, присущих речи конкретной языковой личности; выделены и исследованы особенности идиостиля в разных видах дискурса.

The paper examines the peculiarities of individual style as totality of formal and stylistic features, which are characteristic of the speech of a particular person, separation and investigation of singularities of individual style in different types of discourse.

Обґрунтовано теоретичні та практичні засади професійної підготовки філологів в університетах США, зокрема виконано ретроспективний аналіз і розроблено періодизацію становлення й розвитку філологічної освіти в США. Розглянуто вимоги до професійної діяльності та професійної компетентності філологів в умовах лінгвальної глобалізації. Охарактеризовано систему професійної підготовки філологів у США, що охоплює сукупність взаємопов’язаних компонентів (законодавчо-нормативного, управлінського, соціально-економічного, інституційного, цільового, стратегічного, особистісного, організаційного, змістово-технологічного, діагностично-результативного, прогностичного). Описано організаційно-дидактичні засади професійної підготовки філологів в університетах США (досліджено змістові характеристики, виокремлено технологічні особливості професійної підготовки філологів, відрефлектовано специфіку використання інформаційно-комунікаційного освітнього простору для організації навчання майбутніх філологів, описано організацію пошуково-дослідницької діяльності майбутніх філологів, окреслено особливості внутрішнього й зовнішнього моніторингу якості професійної підготовки філологів). Аргументовано специфіку практичної підготовки майбутніх філологів у США (диверсифікованість у тривалості, обсягах, термінах практики; різноманітність видів практики відповідно до спеціалізацій). Проведено порівняльно-педагогічний аналіз особливостей професійної підготовки філологів у США та Україні, доведено можливості використання інноваційних ідей американського досвіду для обґрунтування перспектив розвитку системи професійної підготовки філологів в Україні. Удосконалено навчально-методичне й технологічне забезпечення професійної підготовки філологів в Україні (зміст дисциплін із фаху, методи та технології навчання).