Висвітлено основи та принципи формування законодавства Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього природного середовища. Надано інформацію щодо структури законодавства ЄС, розкрито особливості законодавства ЄС у сфері охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, захисту грунтів і поводження з відходами. Наведено загальний перелік нормативно-правових актів у даних сферах. Увагу приділено рекомендаціям щодо фільтрації повітря у приміщеннях, класифікаціям систем вентиляції та категоріям повітря, стандартам якісних показників атмосферного повітря.

Освещены основы и принципы формирования законодательства Европейского Союза в сфере охраны окружающей природной среды. Дана информация о структуре законодательства ЕС, раскрыты особенности законодательства ЕС в сфере охраны атмосферного воздуха, водных ресурсов, защиты грунтов и обращения с отходами. Приведен общий перечень нормативно-правовых актов в данных сферах. Внимание уделено рекомендациям о фильтрации воздуха в помещениях, классификации систем вентиляции, категориям воздуха, стандартам качественных показателей атмосферного воздуха.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності систем штучного мікроклімату тваринницьких будівель. Встановлено, що підвищена енерговитратність існуючих систем зумовлена недосконалістю їх структурної організації та некоректністю математичного моделювання. Запропоновано нові способи структурної побудови систем і розроблено дво- і триступеневі безпаливні системи з узгодженим характером енергетичних зв'язків. Теоретично обгрунтовано і експериментально підтверджено їх високу ефективність, яка більш ніж удвічі перевищує існуючі енергозберігаючі рішення.

Наведено відомості про природні умови та ресурси Полтавщини, охарактеризовано сучасну екологічну ситуацію у регіоні, зокрема, проаналізовано стан грунтових, підземних і поверхневих вод, визначено якість питної води за хімічними і бактеріологічними показниками, встановлено рівень екологічної стабільності та техногенного навантаження території, викладено інформацію про утворення та використання відходів. Описано типи грунтів Полтавщини, розглянуто питання їх антропогенного забруднення. Визначено агроенергетичний потенціал області, зокрема, виявлено найбільш сприятливі зони для вирощування сільськогосподарських культур.

Даны сведения о природных условиях и ресурсах Полтавской области, охарактеризована современная экологическая ситуация в регионе, в частности проанализировано состояние почвенных, подземных и поверхностных вод, определено качество питьевой воды по химическим и бактериологическим показателям, установлен уровень экологической стабильности и техногенной нагрузки территории, дана информация об образовании и использовании отходов. Описаны типы почв Полтавской области, рассмотрены вопросы их антропогенного загрязнения. Определен агроэнергетический потенциал области, в частности, выявлены наиболее благоприятные условия для выращивания сельскохозяйственных культур.

Запропоновано модель управління розвитком Полтавської області, в основі якої покладено систему індикативного планування. Для практичного застосування даної моделі створено комплекс цільових показників екологічної та соціально-економічної складової, що включає 28 кількісно-якісних індикаторів. На базі даного комплексу індикаторів проведено аналіз рівня екологічної безпеки та соціально-економічної захищеності населення області. Розроблена модель орієнтує на вибір й запровадження управлінських регуляторів екологічно-орієнтованим безпечним розвитком регіону, побудову на її основі системи інтегрованого управління цим розвитком та створення необхідних передумов для переходу регіону на шлях збалансованого розвитку.

Проведено аналіз етапів формування системи екологічного управління в рамках Полтавської області з визначенням особливостей регіону, проблем та перспектив його екологічного розвитку. Визначено, що важливе місце у формуванні еколого-безпечного управління займає діяльність громадських організацій екологічної спрямованості, науковців, представників навчальних закладів, молоді. Для забезпечення ефективних професійних взаємозв'язків між органами виконавчої влади та громадськістю створено спеціальну громадську структуру Екологічну Раду Полтавщини, значне місце в роботі якої займає діяльність регіонального інформаційно-моніторингового центру, який аналізує вихідні дані складових моніторингу стану довкілля та враховує можливі тенденційні зміни основних параметрів розвитку регіону. Надано характеристику підходу, за яким система екологічного управління Полтавського регіону з урахуванням європейського та власного регіонального досвіду повинна розвиватися на майбутніх наступних етапах.

Запропоновано для Полтавської області Стратегію поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), побудовану на субрегіональному підході. Дана Стратегія передбачає максимальне залучення до організації сфери управління ТПВ органів самоврядування усіх рівнів. Запропонована структуризація території області на 5 субрегіонів. Охарактеризовано розроблену Комплексну програму поводження з ТПВ у Полтавській області на 2017 - 2021 рр., представлено її головні цілі та задачі, першочергові економічні, інформаційно-організаційні та інформаційно-технічні заходи. Проаналізовано результати проведеної інвентаризації діючих звалищ і полігонів ТПВ на території Полтавської області. Визначено перелік головних очікуваних результатів від реалізації Стратегії поводження з ТПВ, які спрямовуються на головний результат - формування у Полтавській області комплексної системи управління ТПВ.

Часто при розробці логістичних схем зустрічаються ситуації, коли характеристика міської забудови та система поводження з ТПВ, що історично склалася, абсолютно не відповідають сучасним санітарним нормативам проектування поселень. Тому, в роботі на прикладі м. Лохвиця проаналізовано вплив на формування сучасних стратегій логістичного планування систем поводження з ТПВ в населених пунктах центральної частини України історично сформованих особливостей, пов'язаних з їх архітектурно-планувальними, адміністративно-функціональними, соціально-економічними умовами. Розглянуто можливі варіанти подальшого розвитку системи поводження з ТПВ у Лохвицькій ОТГ на основі існуючих на даний час схеми. Встановлено лімітуючі чинники логістичного проектування системи збору ТПВ на різних етапах реалізації регіональної стратегії поводження з ТПВ. Так, в конкретно розглянутій ситуації на етапі планування системи унітарного збору таким чинником виступає не об'єм відходів, який машина може зібрати за один рейс (як при класичній планово-подвірній схемі), а кількість операцій завантаження, які машина здатна зробити протягом робочої зміни. Розглянуто можливі варіанти впровадження етапу організації повного унітарного збору ТПВ, їх особливості, показники технологічної та економічної ефективності. Встановлено пріоритетні варіанти та напрямки їх впровадження. Зазначено необхідність врахування ментальних особливостей та вікових фізичних можливостей населення.

Часто при розробці логістичних схем зустрічаються ситуації, коли характеристика міської забудови та система поводження з ТПВ, що історично склалася, абсолютно не відповідають сучасним санітарним нормативам проектування поселень. Тому, в роботі на прикладі м. Лохвиця проаналізовано вплив на формування сучасних стратегій логістичного планування систем поводження з ТПВ в населених пунктах центральної частини України історично сформованих особливостей, пов'язаних з їх архітектурно-планувальними, адміністративно-функціональними, соціально-економічними умовами. Розглянуто можливі варіанти подальшого розвитку системи поводження з ТПВ у Лохвицькій ОТГ на основі існуючих на даний час схеми. Встановлено лімітуючі чинники логістичного проектування системи збору ТПВ на різних етапах реалізації регіональної стратегії поводження з ТПВ. Так, в конкретно розглянутій ситуації на етапі планування системи унітарного збору таким чинником виступає не об'єм відходів, який машина може зібрати за один рейс (як при класичній планово-подвірній схемі), а кількість операцій завантаження, які машина здатна зробити протягом робочої зміни. Розглянуто можливі варіанти впровадження етапу організації повного унітарного збору ТПВ, їх особливості, показники технологічної та економічної ефективності. Встановлено пріоритетні варіанти та напрямки їх впровадження. Зазначено необхідність врахування ментальних особливостей та вікових фізичних можливостей населення.

Викладено у представленій колективній монографії з позицій забезпечення екологічної безпеки результати екологічних досліджень навколишнього середовища із акцентуванням на технологіях захисту навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, напрацюваннях у галузі відновлювальної енергетики, проблемах збереження біорізноманітгя та реалізації сучасних природоохоронних концепцій і стратегій. Наведено деякі розвідки щодо наслідків для довкілля воєнних дій, повꞌязаних із вторгненням Російської Федерації в Україну.

У збірнику наведено наукові, науково-практичні та науково-методичні матеріали з екологічних проблем довкілля, питань збереження біорізноманіття та розвитку заповідної справи в регіонах, здоров’я й хвороб людини, біоетики. Звернено увагу на оздоровчий потенціал природних чинників, зокрема апітерапії. Запропоновано деякі здоров’язберігаючі технології, конкретний досвід і методики екологічної та валеологічної освіти.

Представлені результати проведених досліджень кількісних і якісних характеристик побутових відходів, що утворюються на територіях громад Полтавського кластеру, та здійснено прогнозне оцінювання потенційних об'ємів їх утворення у наступні роки. На основі зібраних даних проведено попереднє оцінювання загального ресурсного потенціалу побутових відходів та прогнозованих об'ємів утворення окремих ресурсоцінних компонентів: пластику, паперу і картону, скла, металів, органічних відходів. Дослідження складу та об'ємів утворення побутових відходів для Полтавської області проводились у межах розроблення проекту "Регіонального плану управління відходами у Полтавській області до 2030 року" з метою вибору варіанту створення зон оптимального охоплення системою управління побутовими відходами (створення кластерів) та вибору в межах цих кластерів сценаріїв щодо різних способів збирання (у тому числі роздільного) та оброблення побутових відходів. Загальна чисельність населення Полтавського кластеру становить близько 596 тис. осіб. Під час проведення досліджень кількісних і якісних характеристик побутових відходів, що утворюються на територіях громад Полтавського кластеру, було здійснено уточнення потенційних об'ємів побутових відходів, що можуть в перспективі (потенційно до 2024 - 2025 рр.) збиратися на територіях 24 громад, тобто на території усього кластеру. Одержані результати досліджень є основою для прийняття рішень і проведення техніко-економічного обгрунтування доцільності будівництва об'єктів інфраструктури з оброблення/відновлення побутових відходів на території Полтавського кластеру із подальшим використанням їх ресурсного та енергетичного потенціалу.

Згідно з Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року в Полтавській області заплановано різні заходи поводження з відходами, у тому числі й будівництво нових інфраструктурних об'єктів оброблення відходів, що може негативно вплинути на довкілля та здоров'я населення. Мета дослідження - проведення експертного оцінювання прогнозного стану довкілля та умов життєдіяльності населення на територіях, де потенційно може бути збільшено техногенне навантаження внаслідок реалізації запланованих заходів. Насамперед необхідним є оцінювання ризиків, які можуть виникати в районах будівництва об'єктів оброблення побутових відходів. Для дослідження були застосовані логічні та формалізовані методи оцінювання. Як логічні були використані методи експертних оцінок, аналогії, статистичний метод. При стратегічному плануванні рішень і подальшій їх реалізації в межах документів державного планування важливим етапом є фахова прогнозна оцінка значущості потенційних впливів і ризику зміни у стані довкілля та здоров'я населення, пов'язаних із створенням регіональних об'єктів оброблення відходів. За відсутності на сьогодні законодавчо затвердженої методології оцінки ризиків впливу об'єктів оброблення відходів головним результатом цієї роботи є проведене експертне оцінювання потенційного впливу на стан довкілля та здоров'я населення нових інфраструктурних об'єктів оброблення відходів, що заплановані у Регіональному плані управління відходами у Полтавській області до 2030 року. Значним обмеженням цього дослідження є відсутність методологічної основи оцінки ризиків впливу об'єктів оброблення відходів на довкілля та здоров'я населення й відсутність вітчизняного досвіду експлуатації подібних об'єктів і відповідного моніторингу їх впливу. Практична значущість дослідження полягає в тому, що визначено території, для майбутнього будівництва інфраструктурних об'єктів оброблення відходів, де є ризик зростання соціальної напруги. Зібрана фахова об'єктивна інформація щодо встановлених ризиків дає змогу на практиці запланувати превентивні заходи для мінімізації негативних впливів. Оригінальність і значення дослідження полягає в систематизації результатів експертного оцінювання потенційного впливу на стан довкілля територій з природоохоронним статусом, а також умови життєдіяльності й здоров'я населення Полтавської області в результаті будівництва нових інфраструктурних об'єктів оброблення відходів, що заплановані в "Регіональному плані управління відходами у Полтавській області до 2030 року".