Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)261.340.6

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано теоретичні та методичні підходи щодо дослідження ринку праці у сфері торгівлі, розглянуто його структуру. Описано систему факторів, що визначають ефективність функціонування ринку праці, висвітлено методологічні засади його регулювання. Наведено результати оцінювання кон'юнктури ринку праці та якості робочої сили у сфері торгівлі (на матеріалах західних областей України). Розроблено шляхи та механізми активізації ринку праці у сфері торгівлі. Обгрунтовано напрями мотиваційного регулювання конкурентоспроможності робочої сили. Зроблено прогрозування основних показників розвитку ринку праці у сфері торгівлі в регіональному аспекті.

Проанализированы теоретические и методические подходы к исследованию рынка труда в сфере торговли, рассмотрена его структура. Описана система факторов, определяющих эффективность функционирования рынка труда, освещены методологические основы его регулирования. Изложены результаты оценивания конъюнктуры рынка труда и качества рабочей силы в сфере торговли (на материалах западных областей Украины). Обоснованы пути мотивационного регулирования конкурентоспособности рабочей силы. Проведено прогнозирование основных показателей развития рынка труда в сфере торговли в региональном аспекте.

Розглянуто еволюцію поглядів щодо ринку праці, розвинуто теоретичні, методичні й організаційні засади становлення ринку праці у торгівлі та механізму його функціонування у ринковому середовищі. Розкрито суть поняття "ринок праці в торгівлі", обгрунтовано основні концептуальні засади сегментації ринку праці та виявлено її особливості за умов перехідної економіки. Запропоновано методологічні підходи до оцінки якості робочої сили та її конкурентоспроможності на даному ринку. Проаналізовано якість робочої сили у сфері торгівлі та її складників, які формують конкурентоспроможність працівника. Розроблено підходи щодо оцінки сучасного регулювання попиту та пропозиції робочої сили сфери торгівлі. Досліджено інструментарій державного регулювання ринку праці у торгівлі за перехідної економіки України та розглянуто шляхи підвищення ефективності його застосування. Визначено напрями вдосконалення мотиваційного механізму регулювання конкурентоспроможності робочої сили. Наведено модель механізму регулювання ринку праці у торгівлі, який грунтується на принципах системного підходу, містить важелі, методи й інструменти макро- і мікроекономічного регулювання ринку праці, дія яких спричинена умовами функціонування сфери торівлі.

Висвітлено теоретичні, методичні, практичні аспекти формування та використання потенціалу праці на макро- та мікрорівні функціонування підприємств. Розкрито засади економіки праці в контексті мультидисциплінарних підходів до дослідження проблем працевикористання в ринковій економіці. Розглянуто сутність категорії "праця" та структуру людських ресурсів. Охарактеризовано механізм відтворення населення та його показники. Запропоновано сучасне розуміння соціально-трудових відносин на виробничому, територіальному, галузевому та національному рівнях. Увагу приділено структурі доходів населення та чинникам рівня життя. Проаналізовано сучасні світові тенденції розвитку соціально-трудових відносин.

Освещены теоретические, методические, практические аспекты формирования и использования потенциала труда на макро- и микроуровне функционирования предприятий. Раскрыты основы экономики труда в контексте мультидисциплинарных подходов к исследованию проблем трудоиспользования в рыночной экономике. Рассмотрены сущность категории "труд" и структура человеческих ресурсов. Охарактеризованы механизм воспроизводства населения и его показатели. Предложено современное понимание социально-трудовых отношений на производственном, территориальном, отраслевом и национальном уровнях. Уделено внимание структуре доходов населения и факторам уровня жизни. Проанализированы современные мировые тенденции развития социально-трудовых отношений.

Розкрито теоретико-методологічні основи дослідження фіскально-економічної політики (ФЕП). Описано соціально-економічну природу податків і проаналізовано її роль у формуванні ФЕП. Висвітлено еволюцію ФЕП в економіках перехідного типу, функціональні моделі її реалізації у сфері встановлення та справляння місцевих податків і зборів. Визначено ефективність ФЕП у трансформаційній економіці.

Раскрыты теоретико-методологические основы исследования фискально-экономической политики (ФЭП). Описана социально-экономическая природа налогов и проанализирована её роль в формировании ФЭП. Освещены эволюция ФЭП в экономиках переходного типа, функциональные модели её реализации в сфере установления и взыскания местных налогов и сборов. Определена эффективность ФЭП в трансформационной экономике.

Розглянуто системні ризики соціальної безпеки, що відображають рівень функціонування її складників (підсистем). Досліджено категорійний апарат системи соціальної безпеки (ризики, виклики, небезпеки і загрози), окреслено структуру взаємозв'язків наведених термінів. Запропоновано трактування ризиків соціальної безпеки з точки зору системного і традиційного підходу, що надає змогу характеризувати ризик як усвідомлену можливість небезпеки.

Висвітлено загальні питання теорії та методології вивчення ризиків в системі соціальної безпеки. Досліджено сучасні проблеми вірогідного виникнення ризиків у системі соціальної безпеки. Обгрунтовано існування інтегрованих соціальних ризиків в розрізі часових періодів. Запропоновано застосування символічного та топологічного підходів до моделювання ймовірності появи загроз в системі.

Розглянуто теоретичні, методологічні та прикладні засади дослідження системи соціальної безпеки України. За допомогою системного підходу розкрито суть системи на різних рівнях суспільної ієрархії. Визначено роль міждисциплінарного курсу у розвитку понятійно-категоріального апарату, конкретизовано місце соціальної безпеки в системі національної безпеки. Обгрунтовано теоретичні основи декомпонування базових структурних елементів системи соціальної безпеки. Увагу зосереджено на діагностиці рівня функціонування системи соціальної безпеки та виявленні загроз функціонування соціальної сфери держави. Розкрито соціально-економічні трансформації ринку праці та зайнятості населення, виявлено структурні зрушення у соціальній і міграційній сферах на регіональному рівні. Запропоновано механізми й інструменти ефективного функціонування системи соціальної безпеки України. Обгрунтовано стратегічні та тактичні орієнтири її модернізації як підгрунтя управлінських рішень у сфері безпеки.

Розкрито теоретичну сутність, сучасний зміст соціальних загроз, досліджено особливості їх вияву та ідентифікації з метою подальшої розробки індикаторів загроз системі соціальної безпеки. Теоретико-методологічну основу дослідження становили загальнонаукові принципи, які передбачали об'єктивний опис та аналіз загроз на основі критичного осмислення різноманітних джерел, а також загальнонаукові методи дослідження, що дозволили ранжувати та ідентифікувати існуючі загрози системі соціальної безпеки. Результатом дослідження є демонстрація багатогранності та життєздатності системи соціальної безпеки за умов змінного середовища та існування значної кількості загроз.

Розглянуто проблеми дослідження неефективного функціонування комплексу соціальних інститутів. Окреслено об'єктивні та суб'єктивні особливості формування системи соціальної безпеки з метою визначення структурного зв'язку її елементів. Обгрунтовано існування стихійного соціального процесу та системних інституціональних помилок, що показують, яким чином держава створює небезпеки та руйнує принципи, необхідні для забезпечення соціальної безпеки суспільства. Запропоновано напрями покращання інституціонального забезпечення системи соціальної безпеки держави.

Запропоновано адаптаційні моделі соціальної безпеки як національних, регіональних, так і соціально-економічних систем на макро-, мезо-, та мікрорівні ієрархії управління. З'ясовано, що обрання моделі безпеки держави є невід'ємним елементом системи планування її соціально-економічного розвитку. Систематизовано методичний інструментарій оцінювання соціальної безпеки на регіональному рівні.

Розглянуто проблеми дослідження безпеки формування та розвитку людського потенціалу на субрегіональному рівні. Виявлено позитивні та негативні тенденції безпечного розвитку людського потенціалу Старосамбірського району Львівської області. Обгрунтовано неоптимальні передумови безпеки трудоресурсного потенціалу району в ретроспективі.

Визначено теоретичні основи формування системи соціально-економічної безпеки (СЕБ) та роль у ній державного регулювання. Розроблено структурно-компонентну модель організації та методологію дослідження системи СЕБ на національному та регіональному рівнях. Визначено систему СЕБ як тріаду: цілісну соцієтальну систему взаємопов'язаних елементів; організаційно-відокремлену одиницю суспільної безпеки; стан і характеристику міри досягнення оптимального рівня безпеки соціально-економічної системи. Розроблено структурно-динамічну модель соціально-економічної взаємодії у системі СЕБ. Систематизовано ризики, виклики та загрози соціальній безпеці держави, детерміновано інституціональні небезпеки державного регулювання у сфері СЕБ. Запропоновано методичний підхід до вимірювання рівня безпеки і систему індикаторів СЕБ на макро- та мезорівнях з урахуванням місця соціальної складової безпеки у системі національної безпеки держави.

Мета роботи - вирішення науково-прикладних завдань обгрунтування основних засад державного регулювання цілісної енергетичної системи країни, що базується на складних взаємозв'язках її елементів. Методичною i теоретичною основою дослідження є положення теорії державного регулювання енергетичної системи, методичний інструментарій реалізації енергетичної політики держави, а також фундаментальні публікації вітчизняних і зарубіжних дослідників, що стосуються підвищення енергетичної безпеки країни, стимулювання та розвитку альтернативних джерел енергії. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: абстрактно-логічний (для розкриття теоретичних засад державного регулювання енергетичного сектора); системного аналізу та теоретичного узагальнення (для обгрунтування напрямів удосконалення державного регулювання енергетичної системи). Обгрунтовано, що розвиток та ефективне функціонування енергетичної сфери базується на конкретно визначеній енергетичній політиці держави. Визначено, що подолання залежності від одного постачальника енергоносіїв, оптимізація механізму управління податками, лібералізація енергетичних ринків, а також створення сприятливих умов для інвестування в розроблення сучасних технологій і альтернативних джерел енергії є складовими компонентами енергетичної політики держави. Доведено, що за умов сьогодення помітно посилилася роль державного регулювання в енергетичній сфері з урахуванням ключового значення енергетики в ресурсному забезпеченні економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності економіки держави. Розроблено концептуальні засади державного регулювання в енергетичній сфері України.

Уточнено зміст ефективності як економічної категорії, обгрунтовано процес оцінювання ефективності торговельної діяльності на основі функцій реалізації, вирішено завдання її специфікації та параметризації з урахуванням закону спадного граничного продукту. Доведено, що критерієм оцінювання ефективності виступає оцінка статичної та динамічної ефективності торговельної діяльності, що дає змогу врахувати зміни застосовуваних активів (ресурсів), збільшити запас міцності підприємства та свідчить про злиття (інтеграцію) спадної віддачі та економічних коливань у сучасних економічних макро- та мікросистемах. Для обраної методики розроблено алгоритм і запропоновано напрями прогнозування валових вартісних показників на основі песимістичного сценарію з урахуванням сучасного динамізму вітчизняної економічної системи. Здійснено порівняння світових стандартів подання (IFRS/US GAAP/FAS) та оцінки (F7, F9, P3 ACCA) результатів фінансово-економічної діяльності торговельних підприємств.

Обгрунтовано недостатність рівня розвитку соціально-побутової інфраструктури та мережі закладів надання побутової і медико-соціальної допомоги непрацездатним громадянам на прикордонних територіях західних регіонів України. Досліджено негативні аспекти та виявлено перешкоди для функціонування соціально-побутової інфраструктури та системи надання соціальних послуг. Запропоновано пріоритетні напрями та засоби реформування інфраструктури соціально-побутового комплексу, збереження і забезпечення ефективного функціонування і подальшого розвитку сфери соціальних послуг для задоволення житлово-комунальних та побутових потреб населення прикордонних територій.

Висвітлено основи теорії управління ризиками в економічній наууці та підприємницькій практиці. Приділено увагу детерміації ризиків у системі управління підприємством. Охарактеризовано комплексний підхід до ідентифікування та аналізу ризиків підприємств торгівлі фармацевтичною продукцією України. З'ясовано тенденції сучасного розвитку фармацевтичного ринку України в контексті виявлення основних ризиків для торгівельних підприємств. Визначено пріоритети формування ризиками підприємств торгівлі фармацевтичного ринку України.

Розвинено теоретико-методичні положення та розроблено науково-практичні рекомендації формування стратегічних імперативів управління фінансово-економічною безпекою підприємств торгівлі. Виокремлено основні якісні характеристики фінансово-економічної безпеки підприємств торгівлі: стійкість, стабільність, незалежність, здатність до розвитку та саморозвитку, захищеність підприємства від зовнішніх ризиків, загроз, потенційних конфліктів. Запропоновано методичний підхід до оцінювання фінансово-економічної безпеки підприємств торгівлі, який передбачає оцінювання ефективності окремих бізнес-процесів у контексті їх впливу на безпеку. Розроблено засади формування системи управління фінансово-економічною безпекою підприємств торгівлі, що грунтується на поєднанні елементів процесного, стратегічного та функціонального концептуальних підходів, і дозволяє забезпечити ефективність, всепроникність і дієвість системи управління.

Досліджено теоретико-методичні та прикладні аспекти активізації соціальної відповідальності підприємств торгівлі із врахуванням національних особливостей та міжнародного досвіду. Визначено відмінності та основні елементи механізму її реалізації. Розглянуто соціально-економічні передумови реалізації соціального діалогу у сфері торгівлі, шляхи формування та раціонального використання людського і соціального капіталу. Приділено увагу стратегічним підходам щодо реалізації соціальної відповідальності торговельних підприємств та їх соціальній капіталізації, напрямам удосконалення механізму реалізації соціальної відповідальності підприємств торгівлі.

Конкретизовано в загальних виявах основні види економічних систем і досліджено еволюцію формування інформаційної економіки. Виокремлено характернi ознаки iнформацiйної економіки. Визначено прiоритетнiсть розвитку iнформацiйної економiки на найвищому рiвнi управління в Українi.