Визначено, що головними складовими, які характеризують природу і сутність парламенту, є цілий ряд властивих тільки йому ознак, таких, як прийняття законів та інших нормативно-правових актів, що мають вищу юридичну силу на всій території держави, здійснення контролю у фінансовій сфері щодо бюджетної політики, соціально-економічного, культурного, політичного розвитку, встановлення основних принципів розвитку та діяльності у сфері розвитку державності, зовнішньої і внутрішньої політики, контролю за діяльністю органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, подолання лиха, усунення обмежень за обсягом функцій, компетенції та авторитету вищого представницького органу держави з боку інших гілок влади. Вдосконалено характеристику функцій двопалатного парламенту, до яких віднесено законотворчу (законодавчу), представницьку та контрольну. Зазначено, що функціональність бікамерального парламенту відбивається у стратегії поділу владних повноважень, звужує розуміння парламентаризму, тому що тут вказується лише одна з основних ознак парламентаризму - конституційний принцип поділу влади. Реалізація функції представництва в умовах бікамерального парламенту має здійснюватися в різних аспектах. По-перше, у здійсненні територіального представництва (велика частина депутатів повинна бути представниками від адміністративно-територіальних одиниць); по-друге, у здійсненні партійного представництва; по-третє, представництва національно-культурних та інших значущих інтересів суспільства.