Досліджено генезу, найхарактерніші прояви та особливості повстанського антикомуністичного руху селян Лівобережної України в період з березня 1919 р. по листопад 1921 р. Розглянуто дану проблему як стрижневе явище Української революції. З'ясовано, що причинами, які призвели до появи руху була політика "воєнного комунізму" з одного боку, а з іншого - найбільша відповідність повстанської форми опору організаційним можливостям селянського середовища. Узагально фактичний матеріал, встановлено кількісні показники руху, проаналізовано особливості географії його поширення. Вивчено зміст повстанських програм, гасел і вимог масових селянських антикомуністичних заворушень і повстань, визначено ідеологію повстанського руху. Подано біографічну інформацію про найвідоміших ватажків повстанських антикомуністичних загонів Лівобережжя.

Розглянуто проблеми інституалізації та створення збройних сил Української Народної Республіки, демобілізації старої російської армії в діяльності народного міністерства військових справ. Висвітлено спробу першого голови Ради Міністрів Української Держави М. Устимовича сформувати уряд, роль у цьому процесі німецьких військових і дипломатів, позиція гетьмана П. Скоропадського. Досліджено проблему взаємовідносин і мирних переговорів між Директорією та радянською Росією, які проходили в Москві в січні - лютому 1919 р. Проаналізовано формування та діяльність галузевих комісій Трудового Конгресу України в період з початку лютого до вересня 1919 р. Охарактеризовано діяльність української еміграції у 1921 - 1923 рр., проаналізовано політику більшовиків по відношенню до них. Визначено ставлення С. Петлюри та Є. Петрушевича до радянської влади.

Висвітлено питання кримінально-виконавчої політики України, розглянуто правовий інструментарій, теорію та методологію кримінально-виконавчого права. Описано систему кримінально-виконавчого законодавства та його співвідношення із внутрішнім законодавством України та міжнародними нормативно-правовими актами. Розглянуто кримінально-виконавчі правовідносини та правове становище всіх суб'єктів та інших учасників кримінально-виконавчого процесу. Подано інформацію про систему органів та установ виконання покарань, компетенцію та функції цих органів щодо застосування засобів кримінально-виконавчого впливу, форми контролю та нагляду виконання та відбування всіх видів кримінальних покарань.

Розглянуто Особливу частину кримінально-виконавчого права України з урахуванням змін і доповнень до чинного кримінально-виконавчого законодавства. Висвітлено особливості національної моделі пробації. Наведено класифікацію засуджених до позбавлення волі, описано специфіку їх розподілу по установам виконання покарань. Розглянуто порядок та умови виконання та відбування всіх видів кримінальних покарань, види, підстави та порядок звільнення засуджених від відбування покарань. Увагу приділено матеріально-побутовому та медико-санітарному забезпеченню засуджених, а також правовому регулюванню заходів заохочення та стягнення в місцях позбавлення волі. Подано інформацію про соціально-правову допомогу, контроль та адміністративний нагляд за особами, звільненими від відбування покарання.