Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)3-304 + Э372.27-503.11 + Э372.27-341.4

Рубрики:

Література

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)3-304

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4 + Э37-103.61

Рубрики:

Література

Християнство

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш4г(4УКР)6д

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Пасійні проповіді - прикметне поле гомілетичного пошуку Антонія Радивиловського. Їх рецептивну парадигму визначає мотто - біблійний вислів. Проповіді щедро насичені цитатами з Біблії, біблійними образами й алюзіями до Святого Письма. Завдяки цьому біблійний текст актуалізується у свідомості реципієнта як цілість. До цієї цілості дається профетичний ключ і таємниця Голгофи як відповідь Творця на фатальну провину праотців. Здійснюється експансія в дотичні до теми конотативні поля. Євангельський сюжет доповнюють сотеріологічні сенси.

Твір Мелетія Смотрицького "Apologia" (1628) розглянуто як етапну подію в розвитку української барокової прози. Його жанрову природу визначено взаємодією апологетичного трактату й паломницьких записок. Опис розчарувань, пережитих автором під час паломництва на елліністичний Схід, трансформується у відкриття динаміки духовного зростання у вимірах власної життєвої дороги. Цей шлях уходить у художню свідомість автора як архетипна модель подолання оман і зустрічі з Христом - "дорогою, і правдою, і життям".

Монументальний трактат Захарії Копистенського "П alpha lambda iv omega delta i alpfa" з'явився у відповідь на публікацію книги Лева Кревзи "Obrona jednosci cerkiewnej" (1617). Це надає підстави розглядати обидва тексти у форматі полемічного діалогу. Характерна парадигма цього діалогу - позиціонування авторів у вимірах європейської цивілізації, ототожнюваної ними з християнською. Інтеграційним інтенціям Лева Кревзи протистоїть схильність Захарії Копистенського локалізувати сферу релігійних і культурних контактів християнським Сходом. Логічна у параметрах полеміки, ця риса стане фатальною для українських симпатиків "православної імперії".

Зроблено спробу зафіксувати добу доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України, фундатора української школи медієвістики, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка очима самого академіка та його сучасників - літературознавців, письменників, журналістів, учнів, рідних, друзів. Наведено найповнішу бібліографію наукового доробку та матеріалів про О. Мишанича.

Серед десяти інтермедій, поставлених між діями драм Митрофана Довгалевського на сцені Києво-Могилянської академії на Різдво Христове та Великдень упродовж 1736 - 1737 навчального року, є дві, де центральним персонажем постає Козак. Він виступає героєм, захисником поневолених селян від гнобителів - Шляхтича й Жида. У політичній кон'юнктурі свого часу обидві інтермедії відігравали пропагандистську роль, пов'язуючи у свідомості глядачів перспективу експансії Російської імперії на захід із визвольною місією Запорозького козацтва - Нової Січі, утвореної під юрисдикцією Росії.

Віршові твори Григорія Сковороди постають оптимальною формою дискурсивного втілення етико-релігійних і художніх концепцій завдяки місткості й багатозначності їх образної мови. Свідченням цього є конотативний простір образу каменя у збірці "Сад божественных пьсней". У віршах Сковороди маємо кілька варіантів цього образу. Це гори, скеля (Петра, кифа/кефа), алмаз ("адамант"), кремінь. Камінь символізує оприявнення трансцендентних вартостей у світі людських взаємин, здатних бути надійною основою для захисту від життєвих катаклізмів і творення нового. Ланцюг варіантів образу каменя вводиться в конотаційну орбіту серця як місця зустрічі минущого і трансцендентного. Прихід Бога у внутрішній світ людини метафорично описується як висікання вогню кременем об кресало або ж перетирання жорнами зерна на борошно. Образ каменя стає одним із найбільш важливих структуротвірних елементів збірки.

w Збірник «ЩЕ» вміщує живі дискусії і розмисли відомих українських і зарубіжних мислителів та управлінців, які відбулися у рамках освітньої програми Presidents’ MBA Києво-Могилянської бізнес-школи [kmbs] у 2018-2019 pp. Це динамічні авторські роз¬мисли, рефлексії і спостереження щодо найважливіших соціальних, економічних, по¬літичних та філософських явищ української дійсності на тлі відповідних європейських і світових процесів. Книжка переконливо свідчить, чому гуманітарна складова є обов'яз¬ковим елементом управлінських програм kmbs і яким чином управлінець може погли¬бити своє розуміння гуманітарних аспектів нашої сучасності. Опубліковані тут тексти відповідають темам, які порушувалися на заняттях і, зібрані в книжку, є науково- навчальним посібником в освоєнні філософської, загалом гуманітарної проблематики в масштабах, визначених навчальними планами kmbs.