Наведено результати досліджень, які надали змогу встановити: популяційну частоту вагітних із варикозною хворобою вен нижніх кінцівок (ВНК) і з ознаками дисплазії сполучної тканини, стан сполучної тканини за показниками метаболізму колагену у вагітних, асоціативні зв'язки синдрому сполучнотканинної дисплазії та варикозної хвороби ВНК у жінок з патологією вагітності та пологів; формування перинатальних та акушерських ускладнень; схильність новонароджених до розладів неонатальної адаптації.

Показано можливості зниження частоти невиношування у жінок із варикозною хворобою вен на підставі вивчення гормонального статусу, системи гемостазу, а також удосконалення алгоритму лікувальних і діагностичних заходів, на основі впровадження диференційованого підходу до використання медикаментозної корекції. Визначено співвідношення варикозної хвороби вен нижніх кінцівок щодо частоти та структури невиношування вагітності. Встановлено заємозв'язок між акушерськими та перинатальними наслідками пологорозрішення, змінами функціональних показників системи мати - плацента - плід, клінічними, ехографічними, ендокринологічними змінами у жінок з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок. Розширено існуючі дані про патогенез невиношування вагітності у жінок групи високого ризику, встановлено порушення у системі мати - плацента - плід. Науково обгрунтовано необхідність диференційованого підходу до проведення лікувально-профілактичних заходів. На основі динамічного дослідження з використанням сучасних лабораторних і функціональних методів дослідження встановлено головні фактори ризику клінічного перебігу вагітності, пологів і стан новонароджених, а також розроблено нові методи контролю за перебігом гестаційного процесу у жінок із варикозною хворобою вен нижніх кінцівок. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти невиношування у таких жінок. Аргументовано та впроваджено в практику лікувально-профілактичні заходи щодо зниження частоти невиношування у жінок з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок.

Мета дослідження - наукове обгрунтування необхідності реабілітації жінок після апоплексії яєчника (АЯ). Вивчено 50 випадків АЯ. Залежно від клінічного перебігу захворювання сформовано дві групи: I - 20 жінок із геморагічною формою АЯ та II - 30 жінок із больовою формою АЯ. Обстеження пацієнток включало гормональні, ехографічні, функціональні, морфологічні та статистичні методи дослідження. Через 1 міс після виникнення АЯ клінічних проявів захворювання у жінок виявлено не було. Проте дані додаткових методів дослідження зафіксували низку змін, які виявлено у пацієнток обох груп протягом усього менструального циклу: гормональний дисбаланс за типом гіперестрогенної ановуляції - у хворих I групи та дисфункції яєчників - у хворих II групи, високорезистентний кровотік у раніше ураженому яєчнику, загальномозкові прояви функціонального характеру легкого ступеня, підвищені показники церебральної гемодинаміки. Все наведене вище було підставою для проведення комплексу реабілітаційної терапії. Результати проведених досліджень свідчать, що всі жінки, що входять до групи ризику виникнення апоплексії яєчника, повинні знаходитися на диспансерному обліку і не менше одного разу на рік проходити обстеження щодо гормонального профілю, церебральної гемодинаміки, ультразвукового дослідження органів малого таза з доплерометрією яєчникових артерій. Залежно від виявлених порушень необхідно призначати відповідну реабілітаційну терапію.

Мета дослідження - вивчення клінічних аспектів у жінок з анемічною формою апоплексії яєчника на сучасному етапі. Проведено клініко-лабораторне обстеження 140 жінок. Із них 65 хворих з анемічною формою апоплексії яєчника, яким вперше проведено лапароскопічну операцію і які були розподілені на дві групи залежно від використаного під час операції методу гемостазу. Отримані результати свідчать, що єдиною значущою відмінністю між двома досліджуваними групами був показник тривалості оперативного втручання. Операції були майже в 1,5 разу тривалішими у 2-й групі хворих, гемостаз яким здійснювали за допомогою накладення швів на яєчник. Під час аналізу цифрових записів оперативного посібника визначили, що причиною збільшення його тривалості є сам етап гемостазу, що передбачав у 100 % вилущування кісти та накладення одного або декількох швів на рану яєчника. Тривалість етапу зростала внаслідок того, що лапароскопічне накладення швів, особливо з інтракорпоральним зав'язуванням вузлів, є досить трудомісткою процедурою. Жодних значущих відмінностей між групами щодо середнього об'єму крововтрати, частоти поєднаних операцій, післяопераційного ведення, перебігу післяопераційного періоду і тривалості перебування у стаціонарі виявлено не було. Отримані клінічні результати необхідно враховувати під час ведення жінок із апоплексією яєчника.

Мета дослідження - вивчення впливу різних варіантів оперативного лікування апоплексії яєчників (АЯ) на стан оваріального резерву. Було проведено клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 65 хворих з АЯ, яким вперше проводили лапароскопічні операції. Цих пацієнток було включено у проспективне дослідження і розподілено на 2 групи залежно від використаного під час операції методу гемостазу. До 1-ї групи увійшли 35 хворих, гемостаз яким здійснювали за допомогою біполярної коагуляції; у 2-у групу - 30 хворих, кровотечу з яєчника в яких було спинено за допомогою накладення швів. Результати проведених досліджень свідчать, що використання гемостазу під час операцій у хворих з АЯ, у який би спосіб його не проводили (біполярний ток або накладання швів), призводить до втрати частини оваріального резерву. До великих втрат оваріального резерву призводить використання для спинення кровотечі біполярної електрохірургії. Заключення: одержані результати необхідно враховувати як під час оперативного лікування жінок з АЯ, так і у разі відновлення репродуктивної функції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.52 + Р716.215.52 + Р716.225

Рубрики:

Хвороби яєчників

Пологи при аномаліях і захворюваннях жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж24354 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.765.2

Рубрики:

Хірургічна патологія яєчників

Шифр НБУВ: Ж24354 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.765.2-59

Рубрики:

Хірургічна патологія яєчників

Шифр НБУВ: Ж24354 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*85:П03

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ