Викладено основні відомості про числові методи для розв'язання задач обчислювальної математики, зокрема, наближення функцій, оцінювання похибки наближення функцій, а також методи числового диференціювання й інтегрування. Розкрито зміст понять абсолютної та відносної похибки, точкової апроксимації, лінійної й оберненої інтерполяції, скінченних і розділених різниць, сплайнів. Визначено зв'язок між скінченними різницями та похідними функціями. Наведено метод Сімсона, методи прямокутників і трапецій, першу та другу інтерполяційні формули Ньютона, багаточлени Чебишова, формули Ньютона - Котеса вищих порядків.

Изложены основные сведения о числовых методах для решения задач вычислительной математики, в частности, приближения функций, оценивания погрешности приближения функций, а также методы числового дифференцирования и интегрирования. Раскрыто содержание понятий абсолютной и относительной погрешности, точечной аппроксимации, линейной и вращательной интерполяции, конечных и разделенных разниц, сплайнов. Определена связь между конечными разницами и производными функциями. Приведен метод Симсона, методы прямоугольников и трапеций, первая и вторая интерполяционные формулы Ньютона, многочлены Чебышева, формулы Ньютона - Котеса высших порядков.

Розроблено метод виділення та визначено умови зберігання за допомогою низьких температур і ліофілізації біологічно активної низькомолекулярної фракції з кордової крові великої рогатої худоби з молекулярною вагою компонентів до 5 кДа. Встановлено онтогенетичну закономірність наявності біологічно активних регуляторних речовин у крові великої рогатої худоби: плацентарна кров має найбільшу біологічну активність у порівнянні з кров'ю молочних телят і дорослих корів. Вперше встановлено противиразкову дію фракції до 5кДа з підданої кріодеструкції кордової крові на моделі субхронічної виразки шлунка у щурів. Встановлено, що противиразкова активність низькомолекулярної фракції кордової крові перебільшує противиразкову активність препарату порівняння актовегіну. Виявлено чутливість біомолекул низькомолекулярної фракції кордової крові до низькотемпературних факторів, що існують в діапазоні температур фазового переходу вода - льод. Вперше доведено можливість збереження даної фракції у ліофілізованому стані протягом одного року, а також у замороженому стані протягом шести місяців.

Одержано залежність показника стабільності метаноповітряних сумішей від середнього значення вмісту метану в них. Запропоновано класифікацію за якістю метаноповітряних сумішей у процесі вилучення їх свердловинною дегазацією.

Запропоновано методику прогнозу динаміки обсягів вилучення метану підземною системою дегазації на виїмковій дільниці вугільної шахти з урахуванням зміни основних природних і технологічних факторів розробки пласту та напружено-деформованого стану метаноносного масиву порід в зоні впливу очисних робіт. Наведено результати прогнозу динаміки обсягів вилучення метану для умов розробки конкретного вугільного пласту.

Наведено результати математичного моделювання вмісту метану у системі дегазації шахти на базі експериментальних шахтних даних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.1*72

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-5

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.2-29

Рубрики:

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят, отриманої за допомогою методу ультрафільтрації, на процес регенерації серцевого м'яза після моделювання катехоламінового інфаркту міокарда щурів у порівнянні з препаратом актовегін. Хроматографічні і біохімічні дослідження показали, що склад низькомолекулярних речовин фракції і препарату актовегін відрізняється кількісно та якісно. В дослідженнях in vivo виявлено істотні відмінності в ефективності дії актовегіну та низькомолекулярної фракції на процеси відновлення міокарда після експериментального інфаркту. Зокрема, встановлено, що введення фракції до 5 кДа експериментальним тваринам значно прискорювало зниження та нормалізацію активності ензимів-маркерів інфаркту міокарда у порівнянні з контролем (фізіологічний розчин) і препаратом актовегін.

Запропоновано алгоритм генерації тестових завдань на основі структурних чисел, приведено опис структурних чисел, виконання операції над ними. Розглянуто формування бази завдань за допомогою структурних чисел на прикладі курсу "Додаткові розділи мікропроцесорної техніки", розглянуто адаптивність тестування.

Досліджено біологічну активність низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції, отриманої методом ультрафільтрації з кордової та периферичної крові корів і молочних телят. Показано, що інієкції фракції, отриманої з кордової крові корів або з крові молочних телят достовірно підвищували стійкість до гіпоксії і фізичну витривалість у мишей. Про антигіпоксичну дію цих фракцій достовірно свідчить більш високе співвідношення часу виживання та часу реституції (7,4 +- 0,7 та 6,9 +- 0,8 відповідно, щодо 5,2 +- 0,7 в контролі). Ще більш переконливо доводять антигіпоксичні властивості низькомолекулярних фракцій з кордової крові та з крові молочних телят результати, отримані після попереднього 5-добового курсу ін'єкцій. Тривалість плавання з обтяжуючим навантаженням мишей, яким перед тестами робили ін'єкції низькомолекулярної фракцій з кордової крові або з крові молочних телят, збільшувалася з кожним днем, і на четвертий день це збільшення вже було вірогідним не тільки щодо контролю, а й щодо показників першої доби експерименту. Низькомолекулярна фракція, отримана з крові дорослих корів, у жодному з тестів не чинила ніякого позитивного впливу. Таким чином, висока на ранніх етапах онтогенезу біологічна активність низькомолекулярної фракції крові з віком знижується.

Розглянуто підходи до визначення регулювальних характеристик імпульсного регулятора напруги понижувального типу, джерелом живлення якого є сонячна батарея, а навантаженням - акумулятор. Проаналізовано залежність регулювальних характеристик регулятора від типу вихідної характеристики джерела електроживлення з урахуванням нелінійності його внутрішнього опору. Запропоновано методику визначення регулювальної характеристики регулятора для заданого виду вихідної характеристики джерела, з урахуванням можливості виникнення режиму переривчастого струму в його індуктивності. Розроблено рекомендації щодо забезпечення можливості передавання максимально можливої потужності від сонячної батареї до акумулятора.

Обгрунтовано основні виміри дистанційної освіти як феномена, що має чітко виражену гуманістичну спрямованість застосування інформаційно-комунікаційних засобів і технологій та постає як безумовно інноваційна форма прогресу освіти XXI ст. Дистанційність розглянуто як історично прогресуючу єдність засобів, відносин, ідей та інституцій, що опосередковують взаємодію та спілкування суб'єктів освітньої діяльності у їх просторово-часовій окремішності. Аргументовано, що дистанційна освіта інституційно виділяється, конституюється та конкретизується як відносно самостійна в результаті історичного поступу освіти як такої. Запропоновано періодизацію розгортання дистанційної освіти. Увиразнено концептуальний акцент, відповідно до якого дистанційну освіту визначають ті можливості та перспективи, що відкриваються для формування особистості як цілісної, гармонійно розвиненої, для трансформування суб'єкта (носія діяльності) в суб'єктність (носія творчості). Введено в обіг і конкретизовано змістовне наповнення понятійного блоку "хронотоп дистанційної освіти". Обгрунтовано, що сутнісна особливість саме дистанційної освіти полягає у своєрідному "подоланні": "стисненні", "економії", переводі у нову якість, - простору та часу творчості, - соціального хронотопу, що є основним багатством людини (а відтак - людей, людства).

Розглянуто підходи до визначення регулювальних характеристик імпульсного регулятора напруги понижувального типу, джерелом живлення якого є сонячна батарея, а навантаженням - акумулятор. Проаналізовано залежність регулювальних характеристик регулятора від типу вихідної характеристики джерела електроживлення з урахуванням нелінійності його внутрішнього опору. Запропоновано методику визначення регулювальної характеристики регулятора для заданого виду вихідної характеристики джерела, з урахуванням можливості виникнення режиму переривчастого струму в його індуктивності. Розроблено рекомендації щодо забезпечення можливості передавання максимально можливої потужності від сонячної батареї до акумулятора.

На базі теорії інваріантності розглянуто прийоми підвищення точності роботи системи з перетворювачем за умови зміни параметрів навантаження. На базі запропонованої функціональної схеми двоканального керування наведено формули, які надають можливість визначати структурні зв'язки та внутрішні впливи на параметри складових системи керування для зменшення впливу збурень, що з'являються як за рахунок зміни параметрів навантаження, так і за рахунок зміни значення напруги живлення. Реалізація наведених пропозицій надає більш точне формування вихідної напруги. Наведена функціональна схема забезпечує реалізацію регулювання та стабілізацію амплітуди. За рахунок зміни періоду роботи генератора пилкоподібної напруги, що визначається частотою генератора, керованого напругою, та залежить від вихідної частоти інвертора, яка змінюється залежно від параметрів навантаження під час роботи перетворювача, точність стабілізації амплітуди вихідної напруги підвищується.

З урахуванням внутрішнього опору джерела живлення проаналізовано регулювальні характеристики імпульсних регуляторів підвищувально-понижувального типу. Визначено умови, за яких забезпечується передавання максимальної потужності від джерела живлення до навантаження. Надано рекомендації щодо вибору доцільного діапазону зміни відносного часу замкненого стану керованого ключа регулятора, залежно від типу джерела живлення, а також способу підключення керованого ключа в імпульсному регуляторі.

Переважна більшість систем електроживлення малої та середньої потужності базується на імпульсних перетворювачах з використанням широтно-імпульсної модуляції, що забезпечує гнучке регулювання параметрів електроенергії, що особливо важливо в системах з відновлюваними джерелами енергії. За синтезу систем керування на основі широтно-імпульсної модуляції необхідно враховувати рівень пульсації вихідної напруги, яка суттєво впливає на стійкість та, відповідно, на значення коефіцієнту підсилення. Вплив пульсації на стійкість описується на основі фактора пульсації, що враховує складову, яка передує моменту комутації. Запропоновано також враховувати складову, що слідує після моменту комутації. На прикладі асинхронної широтно-імпульсної модуляції отримано передавальну характеристику замкненої системи з урахуванням запропонованого фактора пульсації після комутації та проаналізовано область стійкості замкненої системи.

Для ефективного використання нетрадиційних та відновлюваних джерел електричної енергії необхідно забезпечувати їх роботу в точці максимальної потужності, що можливо при рівності опору навантаження та вихідного опору джерела. Для узгодження опору навантаження з вихідним опором джерела між джерелом та навантаженням підключають узгоджувальний імпульсний регулятор. Досить часто кількість енергії, що отримують від подібних джерел, залежить від зовнішніх умов. Щоб забезпечити більш рівномірне надходження електричної енергії до навантаження, на виході імпульсного регулятора підключають акумулятор, що працює в буферному режимі. За таких умов навантаженням імпульсного регулятора є акумулятор, а роль навантаження джерела живлення виконуватиме вхідний опір регулятора. Цей опір залежить від величини напруги на акумуляторі, типу імпульсного регулятора та режиму його роботи. У таких випадках режим відбору максимальної потужності джерела може бути забезпечений шляхом вибору відповідного режиму роботи імпульсного регулятора. Мета роботи - аналіз умов та визначення режимів, за яких забезпечується передача від джерела в акумулятор максимально можливої кількості електричної енергії, а також особливостей роботи імпульсного регулятора у зазначеному режимі. З цією метою було визначено та проаналізовано регулювальні характеристики імпульсних регуляторів підвищувального та понижувального типів з урахуванням наявності акумулятора на їх виході. Враховуючи, що у режимі передавання максимальної потужності вихідний опір джерела та опір навантаження є величинами одного порядку, при визначенні регулювальних характеристик враховувався внутрішній опір джерела. В результаті аналізу отриманих регулювальних характеристик було визначено умови, за яких забезпечується передавання енергії від джерела до акумулятора, а також визначено параметри режиму роботи імпульсного регулятора, за яких від джерела електричної енергії буде відбиратися максимальна потужність. Оригінальністю роботи є врахування внутрішнього опору джерела електричної енергії при визначенні регулювальних характеристик імпульсних регуляторів. Одержані результати дали можливість вказати доцільний діапазон напруг акумулятора для різних типів імпульсних регуляторів, а також дати практичні рекомендації щодо вибору режиму роботи імпульсного регулятора у залежності від його типу, а також величини напруги на акумуляторі.