Розкрито сутність, види юридичної відповідальності та її вплив на суспільство. Акцентовано увагу на проблемах правового регулювання адміністративної відповідальності, особливостях притягнення суб'єктів адміністративного права до адміністративної відповідальності. Розглянуто компетенцію органів публічної влади щодо застосування адміністративних стягнень. Охарактеризовано чинне законодавство України щодо адміністративної відповідальності.

Раскрыты сущность, виды юридической ответственности и ее влияние на общество. Акцентировано внимание на проблемах правового регулирования административной ответственности, особенностях привлечения субъектов административного права к административной ответственности. Рассмотрена компетенция органов публичной власти по применению административных взысканий. Охарактеризовано действующее законодательство Украины, касающееся административной ответственности.

Висвітлено проблеми кримінальної відповідальності за злочини, вчинені під час перевищення меж правомірного заподіяння шкоди в процесі виконання спеціального завдання. Розглянуто загальні питання щодо правової природи вчинення злочинів, проаналізовано особливості кримінальної відповідальності за їх вчинення. Наведено рекомендації щодо вдосконалення відповідних положень чинного кримінального законодавства України та практичного його застосування.

Визначено поняття та структуру кримінологічної характеристики окремих видів (груп) злочинів. Детально викладено кримінологічні особливості, комплекси детермінант і заходів запобігання загальнокримінальної корисливої, насильницької, економічної, професійної, рецидивної, пенітенціарної, організованої, транснаціональної, політичної, комп'ютерної, екологічної злочинності у сфері правосуддя, наркозлочинності, злочинності неповнолітніх, осіб молодіжного віку, жінок, військовослужбовців, мігрантів, необережної злочинності тощо. Наведено витяги до даних видів злочину з міжнародних і вітчизняних нормативно-правових актів, які стосуються запобігання конкретним видам злочинності, або пояснюють окремі визначення та поняття, що є загальноприйнятими в міжнародній спільноті чи офіційно визначені українським законодавством.

Розглянуто проблеми визначення поняття, форм співучасті в злочині, видів співучасників, кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочин у співучасті. Досліджено генезу становлення та розвитку вчення про співучасть, його місце й основні характеристики як складової кримінального права. Визначено особливості кваліфікації дій окремих співучасників злочину як підстав притягнення їх до кримінальної відповідальності. Зазначено, що зростає транснаціональна організована злочинність, зокрема дії, пов'язані з "відмиванням брудних коштів", торгівлею наркотиками, зброєю, живим товаром.

Розглянуто суперечливі питання, що стосуються добровільної відмови окремих видів співучасників від вчинення злочину. Обгрунтовано, що під добровільною відмовою від злочину співучасників варто розуміти своєчасне вилучення співучасником власного внеску в спільну злочинну діяльність.

Мета роботи - дослідження банди як однієї з форм співучасті; визначення її місця серед інших форм групової співучасті; виявлення ознак банди.

Проаналізовано підстави класифікації співучасників у злочині, надано кримінально-правову характеристику окремих типів співучасників, та розглянуто їх кримінально-правові ознаки.

Охарактеризовано підкуп як один зі способів підбурювання до злочину. Розглянуто спірні питання щодо визначення давання або пропозиції хабара як способу підбурювання до злочину службової особи.

Розглянуто деякі особливості кваліфікації злочинів, учинених під час виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 КК України). Наведено аргументи на користь того, що діяння особи, яка виконує спеціальне завдання, необхідно кваліфікувати без урахування такої ознаки складу злочину, як учинення його в співучасті.

Досліджено правові і соціальні чинники, якими зумовлено введення в законодавство норми про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Розглянуто суперечливі питання, що стосуються визначення об'єктивних і суб'єктивних ознак співучасті в злочині. Відзначено необхідність подальшого дослідження проблем кваліфікації злочинів, вчинених за необережністю в співвиконавстві.

Розглянуто суперечливі питання, що стосуються визначення природи, сутності, поняття, а також суб'єктивних та об'єктивних ознак співучасті у злочині.

Розглянуто питання, пов'язані з теоретичними проблемами визначення сутності кількісної ознаки співучасті у злочині, а також співвідношення понять "суб'єкт злочину" та "виконавець злочину".

Розглянуто кримінально-правові, кримінологічні та соціально-психологічні класифікаційні ознаки поділу злочинних груп як форм співучасті та проблем їх визначення.

Висвітлено спірні питання, що стосуються відмежування злочину від адміністративного правопорушення та кримінального проступку. Розглянуто основні напрями вдосконалення інституту співучасті за умов гуманізації кримінального законодавства.

Досліджено питання, що стосуються проблем криміналізації та декриміналізації суспільно небезпечних діянь за кримінальним законодавством України. Розглянуто основні напрями розв'язання цієї проблеми за умов гуманізації кримінального законодавства.

Висвітлено проблему визначення поняття "співучасть у злочинах зі спеціальним суб'єктом" відповідно до кримінального права і законодавства України. Наведено деякі суперечні погляди щодо визначення цього терміна.