Обгрунтовано актуальність створення на ДП "Івано-Франківськнафтопродукт" дієвої системи стратегічного планування, орієнтованого на ринок. Описано та запропоновано до впровадження адаптовану щодо об'єкта дослідження систему маркетингового стратегічного планування, наведено можливі стратегічні альтернативи. Визначено напрям підвищення конкурентоздатності даного підприємства шляхом структурно-функціональної реорганізації.

Обоснована актуальность создания на ГП "Івано-Франківськнафтопродукт" действенной системы стратегического планирования, ориентированной на рынок. Описана и предложена к внедрению адаптированная по отношению к объекту исследования система маркетингового стратегического планирования, установлены возможные стратегические альтернативы. Обозначено направление повышения конкурентоспособности даного предприятия путем структурно-функциональной реорганизации.

Реалізація георадару на основі поєднання радіолокаційного та вихрострумового методів дозволяє визначати місцеположення об'єкту та проводити розрізнення типу неоднорідності, наприклад кольорових металів (золото, срібло, мідь і т.д.), що надає можливість більш чітко ідентифікувати неоднорідності під час підповерхневого зондування.

Описано принципи побудови сучасних георадарів. Георадари використовуються для здійснення неруйнівного контролю стану дорожніх покриттів, у геологічних та археологічних розвідках. Георадари мають істотні переваги у порівнянні з іншими приладами контролю стану інженерних конструкцій. Наведено характеристики найпоширеніших приладів. Вказано на переваги та недоліки кожного з принципів. Проаналізовано перспективні напрями та методи для створення нових георадарів.

Для дистанционного определения состава металлического объекта используется вихретоковый метод зондирования, основанный на взаимодействии электромагнитного излучения с металлическими объектами, которые находятся в диэлектрической среде и по своим электрическим или магнитным свойствам отличаются от свойств этой среды. Традиционные вихретоковые методы позволяют, как правило, найти металлический объект и провести дихотомическую (черный/цветной металл) идентификацию, но не позволяют различить тип металла в подгруппах цветных и черных металлов. Тип металла можно определить только в лабораторных условиях на специальных металлоанализаторах. Предложено использовать специально разработанное цифровое устройство ближней локации (анализатор металла), построенное на вихретоковом методе обнаружения металлических объектов, вместе с оригинальной методикой обработки отраженного от объекта сигнала. Обработка сигнала может проводиться двумя способами - амплитудным и методом графических образов, основанными на сравнении сигнала, полученного от исследуемого объекта, с эталонными. Предложенный метод позволяет дистанционно определить тип металла в подгруппах цветных и черных металлов.

Рассмотрена задача обработки сигналов вихретоковых преобразователей (ВТП), отраженных от металлических неоднородностей, находящихся в диэлектрической среде (грунте). Объектом исследования являлся метод обработки отраженных сигналов. Цель работы - создание метода, удобного для цифровой обработки сигналов, позволяющего расширить возможности ВТП путем анализа типа металла в подмножестве немагнитных (медь, золото, серебро и других) и магнитных (сталь, никель) материалов. Предложен метод обработки отраженных от металлических неоднородностей сигналов вихретоковых преобразователей во временной области, который позволяет идентифицировать тип металла в пределах подмножества немагнитных и магнитных материалов, что позволяет повысить эффективность обнаружения объектов, выполненных из цветных и драгоценных металлов, скрытых в диэлектрической среде. Временной сигнал, полученный ВТП, оцифровывается и превращается программным обеспечением в графический образ, в котором непрерывное изменение сигнала заменяется характерными линиями (графическим образом). Графические образы имеют большую информационную насыщенность, потому что их характерные линии отличаются координатами, высотой и полярностью. Фиксируются также точки перехода сигнала через нуль. Такая форма сигнала наглядна и удобна для сравнения сигналов. Предложенный метод реализован программно и экспериментально подтверждена возможность его использования для решения задачи идентификации типа металла в рамках подмножества немагнитных и магнитных материалов. Выводы: проведенные экспериментальные исследования подтвердили работоспособность предложенного метода обработки сигналов вихретоковых преобразователей и программного обеспечения его реализующего. Они позволяют рекомендовать метод для решения задач идентификации металла, из которого изготовлен объект, находящийся в диэлектрической среде (грунте). Перспективы дальнейших исследований заключаются в адаптации математического и программного обеспечения для идентификации сигналов серийных вихретоковых преобразователей, что позволит расширить их функциональные возможности.

Наведено результати досліджень експериментального зразка вихрострумового пристрою (ВСП) та методи обробки сигналу з антени ВСП, що поліпшують основні технічні характеристики таких приладів, перетворюючи їх з металошукачів, які здійснюють розрізнення металів (чорний або кольоровий) металоаналізатори, що створюють образ об'єкта, який виявляється. Запропоновано варіант застосування ВСП під час розмінування.

Розглянуто результати ідентифікації проводійних (металевих) об'єктів за допомогою вихорострумової радіотехнічної системи (РС), робота якої грунтується на амплітудно-фазовому методі реєстрації відгуку від об'єкта, що досліджується. Проаналізовано існуючі математичні моделі, які описують зміни у сигналі відгуку залежно від параметрів досліджуваних об'єктів. Показано, що вимірювання лише фазового зсуву сигналу, наведеного у приймальній антені РС, відносно фази зондувального сигналу, розглянутого у відомих моделях, надає змогу розподіляти метали лише за ознакою магнітний/немагнітний. Для ідентифікації металів всередині підгруп запропоновано проводити аналіз форми сигналу й оцінювати амплітудно-фазові характеристики відгуку. За запропонованим методом проведено моделювання сигналу відгуків для декількох металів та їх порівняння із одержаними експериментальним результатами. Інформація про експериментальні сигнали відгуків, як узагальнені образи, записували у запам'ятовувальний пристрій і використовували для подальшої ідентифікації невідомих проводійних (металевих) об'єктів. Ідентифікація полягає у відсотковому порівнянні параметрів відгуку невідомого об'єкта з відгуком, записаним у базу образів.

Розглянуто задачу удосконалення вихрострумового пристрою ідентифікації металів на основі кореляційного підходу. Такий підхід є зручним для накопичення бази даних відомих провідних матеріалів, а також для порівняння сигналу від невідомого металевого предмета з наявними в базі еталонами. Запропонований підхід дозволяє визначити тип металу, з якого виконаний зразок, без пошкодження його поверхні. Мета роботи - ідентифікація металів за типом по сигналам-відгукам від вихрострумового перетворювача, завдяки виявленню нових інформативних ознак та створенню бази образів металів. Метод. Наведено результати експериментального дослідження запропонованого підходу підвищення достовірності ідентифікації металевих предметів, які виявляються за допомогою вихрострумового пристрою. Дані дослідження проведені на основі радіотехнічної системи, яка працює на вихрострумовому принципі та має низькочастотні магнітні рамочні антени. Вихрострумовий метод дозволяє проводити ідентифікацію металів за типом дистанційно та без пошкодження їхньої поверхні, на відміну від рентгенофлуоресцентного, оптико-емісійного чи хімічного методів. Запропоновано кореляційний підхід для обробки спектру сигналу-відгуку від прихованого металевого предмету. Кореляційний підхід дозволяє підвищити достовірність ідентифікації металів за типом при обробці сигналу в спектральній області на основі перетворення Фур'є. Проведені дослідження на прикладі металів, які мають близькі спектральні характеристики (срібло, золото, свинець). Запронований підхід дозволив збільшити відсоткову різницю між інформаційними параметрами сигналів - відгуків з 1,87 % до 5,02 % для срібла і золота, з 2,24 % до 4,34 % для срібла і свинцю та з 0,36 % до 0,7 % для золота і свинцю. Результати. Розроблена радіотехнічна система є лабораторним макетом, який складається з аналогової частини та цифрової. Аналогова частина - це блок антен, підсилювач сигналу та смуговий фільтр, цифрова частина - мікроконтролер із АЦП для оцифровування та передачі даних на ноутбук, що програмно реалізує запропоновані підходи з обробки сигналу. В роботі експериментально підтверджена можливість використання радіотехнічної системи для вирішення задачі ідентифікації металу в рамках підмножини немагнітних і магнітних матеріалів. Висновок: розвиток сучасних вихрострумових пристроїв відбувається у напрямку підвищення достовірності ідентифікації прихованих металевих об'єктів, що є актуальним при проведенні геофізичної розвідки, в археології, а також в силових структурах під час пошуків прихованих металів. Розроблення та вдосконалення таких систем включає в себе як розробку апаратної частини, так і виявлення нових інформаційних параметрів в сигналах-відгуках від металів. Одним з таких напрямків може бути кореляційний підхід до обробки сигналів в спектральній області.