Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.1 + Р457.2

Рубрики:

Хірургія голови

Хірургія шиї

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням сучасних методів морфологічних досліджень вивчено особливості основних параметрів задньої вушної артерії та її варіантної анатомії залежно від форми мозкового відділу голови, установлено основні топографоанатомічні взаємовідношення задньої вушної артерії та її гілок із сусідніми анатомічними утвореннями голови. На підставі топографоанатомічних даних обгрунтовано використання аніосомних завушних трансплантантів і клаптів.

Вперше визначено мінімальні та максимальні середні значення товщини шкіри на різних топографоанатомічних ділянках. Визначено ступінь деформації м'яких тканин різних топографоанатомічних ділянок голови залежно від її форми, віку, статі та часу деформації. Надано гістотопографічну характеристику змінам, які відбуваються на різних етапах деформації шкірно-жирових ділянок голови. З'ясовано критичні точки у різних топографоанатомічних ділянках голови. Вперше виділено зони ковзання, фіксації та проміжні зони між зонами ковзання та фіксації. Розроблено математичну модель деформації м'яких тканин різних ділянок голови на етапах розтягнення та релаксації шкіри. Встановлено типи ковзання й оптимальну глибину відшарування шкірно-жирових ділянок залежно від їх підйому та мобілізації на різних топографоанатомічних ділянках. Розроблено алгоритм планування та виконання пластики місцевими тканинами щодо підйому та мобілізації шкірно-жирових ділянок голови.

Висвітлено загальні питання організації онкологічної допомоги в Україні, епідеміології злоякісних пухлин. Увагу приділено профілактичним оглядам населення, методам обстеження онкологічних хворих і принципам діагностики злоякісних новоутворень. Акцентовано на передракових станах щелепно-лицьової ділянки, розглянуто фактори, які провокують передпухлинні стани. Наведено класифікацію передракових захворювань, подано детальну інформацію про факультативні передракові захворювання з великою потенційною злоякісністю. Охарактеризовано облігатні передракові стани, передракові захворювання шкіри обличчя.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми залежності будови м'яких тканин різних топографоанатомічних ділянок голови людини від індивідуальних мінливостей. Деталізовано гістотопографічну будову м'яких тканин голови щодо підйому та мобілізації клаптів у залежності від сили напруги на клапоть, часу деформації, форми голови, віку та статі. Визначено морфологічні особливості м'яких тканин різних топографоанатомічних ділянок голови щодо підйому та мобілізації шкірно-жирових клаптів за виконання місцевопластичних операцій.

Наведено порівняльну характеристику класифікацій кіст шелеп. Вивчаючи це питання, автори, у першу чергу, поставили перед собою мету знайти оптимальний варіант класифікації кіст шелеп з урахуванням, передусім, інтересів практичної стоматології. Проаналізувавши великий обсяг літератури, зроблено висновок, шо на теперішній час немає єдиної думки щодо питання класифікації кіст щелеп, хоча цією проблемою займалося багато авторів. На сьогодні найбільш прийнятною класифікацією кіст шелеп залишається класифікація кіст, запропонована колективом авторів на чолі з І. І. Єрмолаєвим (1975). Класифікація, з одного боку, враховує інтереси практичної стоматології, а з іншого - відповідає запитам наукової медицини.

Узагальнено досвід використання різних методів закриття ранових поверхонь шкіри голови та шиї після планових оперативних втручань. Запропоновано варіант оцінки післяопераційних результатів та оптимізації загоєння ран первинним натягом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.1

Рубрики:

Хірургія голови

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальність проблеми заміщення дефектів і зон деформації на голові та шиї зумовлена величезною кількістю хворих, хірургічне лікування яких є важливою медико-соціальною проблемою. Клапті з скроневої та тім'яної ділянок вважають перпективними для заміщення дефектів і зон деформації на голові та шиї. Проте, для правильного їх виділення й мобілізації потрібно згати топографоанатомічні особливості поверхневої скроневої артерії, розташування якої варіює залежно від форми голови. На підставі аналізу результатів проведених досліджень і комп'ютерного моделювання гілок поверхневої скроневої артерії в клініці оптимізовані методи виділення й мобілізації ангіосомних передаурикулярних, постаурикулярних і фасціальних скронево-тім'яних клаптів.

З'ясовано поширеність естетичних ринопластик у загальній структурі пластичних операцій на обліччі. Визначено клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості осіб, бажаючих змінити форму носа з естетичною метою. На основі одержаних даних розроблено систему психотерапевтичної та медикаментозної корекції виявлених психічних порушень. Визначено предиктори негативних психологічних наслідків ринопластики та незадоволеності її результатами. Запропоновано скринінг-анкету для своєчасного виявлення пацієнтів, які мають такі предиктори.

Профілактика утворення патологічних рубців шкіри - одна з актуальних проблем пластичної хірургії голови та шиї. Рубцеві зміни тканин виникають внаслідок оперативних втручань і різних пошкоджуючих чинників (механічного, термічного чи хімічного впливу, іонізуючого випромінювання, глибокого деструктивного запалення). Схильністю до утворення патологічних рубців запропоновано вважати стан організму, за якого рубцеві зміни виникають у відповідь на мінімальну травму або мимовільно. Ретельний аналіз фундаментальних видань і періодичних наукових публікацій свідчить про недостатню обгрунтованість цього поняття.

Наведено обгрунтування доцільності застосування нанокапсул фосфатидилхоліну (ліпіну) з антигіпоксантною, антиоксидантною та імуностимулюючою дією в комплексі лікування пацієнтів з приводу одонтогенної флегмони дна порожнини рота. Використання препарату сприяло достовірному зменшенню ексудації гнійного вмісту, швидшій появі грануляцій та епітелізації рани.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.999.1 + Р457.1

Рубрики:

Хірургія голови

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняння післяопераційних рубців у 60 пацієнтів залежно від використаного шовного матеріалу. Застосування шкірного клею забезпечувало кращі умови для загоєння операційної рани, досягнення більш естетичного нормотрофічного рубця.

Для покращання естетичних результатів і комплексної профілактики виникнення патологічних рубців у 20 хворих, не схильних до їх утворення, досліджено динаміку змін параметрів, що характеризують вплив модифікованої методики профілактики. Вивчено динаміку утворення патологічних рубців на різних етапах профілактики, морфофункціональні особливості будови патологічних рубців, виявлено поліморфні варіанти гену еластину.

Відстовбурчені вушні раковини - найчастіша вроджена деформація, що характеризується надмірним відхиленням вуха від поверхні голови, у більшості спостережень це пов'язане з недорозвиненням протизавитка. На етапах планування та виконання оперативних втручань використані результати біомеханічних та морфологічних досліджень з індивідуальним аналізом кожного пацієнта. Вдосконалено методику косметичної отопластики. У 15 хворих з приводу капловухості здійснено косметичну отопластику з огляду на біомеханічні та морфологічні особливості шкіри.

Вдосконалено методику виконання нижньої ритидектоми на підставі аналізу параметрів розтягнення та релаксації шкірно-жирових клаптів. Проаналізовано результати лікування 30 хворих з приводу інволюційного птозу нижньої третини обличчя. У 15 з них здійснена нижня ритидектомія з використанням результатів біомеханічних і морфологічних досліджень, 15 - оперовані за загальноприйнятими методами.

З метою аналізу біомеханічних властивостей та встановлення експериментальних деформаційних кутів досліджені зразки шкіри 40 померлих віком від 23 до 87 років, у середньому (52 +- 15,6) року. На підставі створеного біомеханічного базису тканин топографоанатомічних ділянок передньої черевної стінки (ПЧС) проаналізовані результати лікування пацієнтів, оперованих з приводу деформації та дефектів ПЧС з огляду на біомеханічні можливості клаптів та за класичними методиками мобілізації тканин. Встановлено, що в межах пластичної деформації тканинний тиск був у межах норми, це сприяло формуванню рубцевої тканини, що за характеристиками не відрізнялася від навколишніх сполучнотканинних структур, це забезпечувало неускладнений перебіг ранового процесу. Біомеханічні властивості шкірно-жирових клаптів слід брати до уваги під час маніпулювання з ними з метою оптимального розподілу напруження по клаптях та умов для адекватної реакції тканин на операційну травму при втручаннях на ПЧС з приводу деформації та дефектів для забезпечення кращого естетичного результату лікування, зменшення частоти післяопераційних ускладнень, тривалості лікування хворих у стаціонарі.

Оксид азоту чинить двобічну дію на активність остеогенних клітин. Високі його концентрації інгібують резорбцію кістки, запобігаючи утворенню остеобластів та призупиняючи резорбтивну функцію зрілих остеобластів, а низькі концентрації потенціюють цитокін-індуковану резорбцію та суттєво впливають на нормальну функцію остеобластів. Установлено, що за репаративного остеогенезу на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію відбувається уповільнення репаративних процесів у кістковій тканині нижньої щелепи, що пов'язано з дезорганізацією біополімерів сполучної тканини та супроводжується збільшенням мономерів сполучнотканинних структур нижньощелепних кісток. Найбільш стійким до впливу хронічної інтоксикації нітратом натрію виявився хондроїтинсульфат, а більш виражені зміни спостерігалися з боку гексуронових кислот. Мінеральний склад майже не зазнавав вірогідних змін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77 + Р665.8

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Травматологія порожнини рота і щелепно-лицьової ділянки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ