Запропоновані механізми управління інвестуванням об'єктів аеропортової інфраструктури авіаційного та неавіаційного профілю за умов взаємодії концедента, концесіонера та субконцесіонерів дозволяють оптимізувати використання конкретних форм концесійних відносин - концесія аеропортового комплексу, концесія сфери діяльності, концесія окремого виду аеропортової послуги. З метою узгодження економічних інтересів сторін концесійної угоди побудована модель забезпечення результативності інвестування розвитку аеропортів з урахуванням ефективності проекту для концедента та концесіонера.