Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61с + Д214.2с

Шифр НБУВ: Ж72292 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.2

Рубрики:

Геомагнетизм Землі

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д232.14 + Д231.4

Рубрики:

Озон в атмосфері

Стратосфера

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено генерацію, стійкість і спектр власних поперечно-дрібномасштабних ультранизькочастотних збурень магнітосферного резонатора з урахуванням тиску, його градієнта, кривини силових ліній і скінченної провідності іоносфери. Одержано систему рівнянь для малих поперечно-дрібномасштабних збурень статичної магнітогідродинамічної рівноваги, що описують "зачеплені" альвенівські та повільні магнітозвукові моди у дипольній моделі внутрішньої магнітосфери Землі. Ці рівняння доповнено комплексними граничними умовами на іоносфері з дисипацією. За допомогою енергетичного принципу встановлено, що стійкість системи визначається жолобковими модами за скінченної провідності іоносфери та ідеальними балонними - за нескінченної. Для обох типів збурень одержано критерії стійкості. Встановлено, що спектр власних збурень є дискретним, його лінії мають скінченну ширину через наявність різних поляризацій, а частоти альвенівських мод зменшуються при зменшенні провідності, внаслідок чого за певної провідності перша альвенівська мода зникає. Ці результати перевірено числовими розрахунками та спостережними даними.

За даними, отриманими космічним апаратом "Інтербол-1", проведено дослідження низькочастотної хвильової активності в плазмовому шарі магнітосфери Землі. Запропоновано алгоритм автоматичного пошуку інтервалів хвильової активності типу Pc 5 на базі кореляційних методів. За період 1995 - 2000 рр. вивчено спектральні та фізичні властивості хвиль типу Pc 5 в плазмовому шарі. На підставі результатів проведених досліджень зроблено висновок про існування ефективного каналу перенесення енергії в хвості магнітосфери за рахунок нелінійних солітоноподібних хвильових пакетів та вихрових структур. Побудовано теоретичну та числову моделі нелінійних хвильових структур у плазмовому шарі магнітосфери Землі.

За даними супутникових спостережень проаналізованo збурення розподілу озону в Антарктиці протягом весни. Відхилення розподілу загального вмісту озону від зонально-симетричного інтерпретуються як наслідок впливу великомасштабних хвиль Россбі, що поширюються на висотах нижньої стратосфери. Розглянуто хвилі із зональними числами 1 - 3, які грають найбільшу роль у високоширотній стратосфері. Показано, що спостережувана картина відповідає дисперсійному рівнянню для хвиль Россбі з урахуванням швидкості зонального вітру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12-433.8

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.2

Рубрики:

Геомагнетизм Землі

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д232.14

Рубрики:

Озон в атмосфері

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що хвилі в плазмі навколоземного космічного простору в діапазоні частот від мГц до кГц (УНЧ/КНЧ/ДНЧ-діапазони) відіграють визначальну роль у динаміці радіаційних поясів, в інтенсивності втрат релятивістських електронів та їх локальному прискоренні. Подано теоретичні моделі взаємодії хвиля-частинка в неоднорідній плазмі магнітосфери Землі з максимально реалістичними параметрами фонового магнітного поля та хвильової активності, що є важливим для прогнозування динаміки потоків релятивістських електронів у навколоземному космічному просторі, прогнозування ефектів космічної погоди й оцінки ризиків для космічних апаратів. Вперше одержано комплексну модель взаємодії хвиля-частинка в УНЧ/КНЧ/ДНЧ-діапазонах у квазілінійному та нелінійному наближеннях, узгоджену з результатами супутникових експериментів. Результати застосування до динаміки радіаційних поясів вперше пояснюють експериментальні властивості нетеплової популяції електронів за різних геомагнітних умов. Розроблено статистичну модель і розраховано статистичний розподіл коефіцієнтів дифузії для розрахунку динаміки частинок у квазілінійному наближенні на основі модифікованого рівняння Фоккера - Планка. Вперше розроблено модель геомагнітної бурі в ДНЧ-емісіях і модель динаміки ефективності прискорення та розсіювання електронів у радіаційних поясах.