Розширено знання про особливості морфологічної будови (розмір, форму, структуру екзини та забарвлення гаметофітів; розміщення, кількість і форму апертур) пилкових зерен флори Лісостепової зони України та формування бджолиного обніжжя з цих рослин. Одержала розвиток теорія, що морфологічне оцінювання пилкових зерен за кількістю, симетричністю розміщення на поверхні та формою апертур гаметофіта може слугувати підгрунтям для класифікатора ідентифікації квіткового пилку за видовим походженням. Встановлено залежність структури бджолиного обніжжя різних рослин від періоду нектарного взятку. Визначено, що за продуктивного нектарного взятку бджоли заготовляють обніжжя найвищої якості за сформованістю - 66 % та гомогенністю - 80 %. Доведено, що використання бджолиних сімей для одержання обніжжя у період інтенсивного медозбору знижує пилкову продуктивність на 51,6 %, а продуктивного - на 20,6 % у порівнянні з періодом слабкого взятку. Вперше визначено зони фіксації пилкових зерен різних видів рослин на частинах екзоскелета бджоли та встановлено залежність гетерогенності пилкової грудочки від потрапляння їх з голови в обніжку на - 54 %, грудного відділу - 41 % та черевця - 5 %.

Вперше досліджено мінеральний склад перги, одержаної від бджолиних сімей у Лісостеповій зоні України. Встановлено, що перга містить 5 макроелементів, а саме: натрію - 55 мг/кг, магнію - 907, фосфору - 4475, калію - 4550, кальцію - 1504 мг/кг. Визначено, що мікроелементарний склад перги представлений такими мінералами: кадмій - 0,056; нікель - 0,77; мідь - 5,9; селен - 0,21; хром - 0,14; свинець - 0,11; алюміній - 13 мг/кг; миш'як і кобальт - поза межею виявлення. Виявлено в перзі два ультра-мікроелементи - сліди скандію та ртуті (0,002 мг/кг), які знаходились у межах допустимої норми. Результатами досліджень визначено, що перга має в своєму складі велику кількість мінеральних речовин, а тому її доцільно використовувати в дієтичному харчуванні. Мінеральний склад перги відрізняється залежно від періоду сезону й умов її одержання.

Визначено якість перги залежно від регіонального та ботанічного походження і технології її отримання. Досліджено органолептичні, фізико-хімічні, біохімічні та мікробіологічні показники її якості. Доведено, що антиоксидантна активність перги залежить від регіонального та ботанічного походження і вища у монофлорної перги.

Питання безпечності, якості та ідентифікації меду розглядається багатьма науковцями як пріоритетне з огляду на використання цього продукту в оздоровчому харчуванні. Для ідентифікації натуральності та походження меду застосовують мелісопалінологічний аналіз. Зважаючи на першість України в Європі та світі з виробництва й експорту меду, а також на необхідність ідентифікації ботанічного та географічного походження національного продукту, мелісопалінологічне дослідження медів із різних регіонів України є актуальним. Визначено пилковий профіль медів, отриманих в умовах Українських Карпат, із використанням методу мелісопалінології. Матеріалом слугували 6 зразків меду торговельної марки "Мед Карпат", отриманих у 2020 р. Пилковий профіль меду досліджували, використовуючи авторську вдосконалену методику мелісопалінологічного анілізу та онлайн дата-базу пилкових зерен PalDat. Установлено, що пилковий профіль медів, отриманих в умовах Українських Карпат, представлений 113 морфотипами пилкових зерен рослин (із них 99 - ентомофільних, 14 - анемофільних), які належать до 43 таксономічних родин. Ідентифіковано 14 морфотипів пилкових зерен ендемічних видів рослин Карпат, які можуть у подальшому слугувати для підтвердження географічного зазначення. До таких належать: бузина червона, вероніка Баумгартена, нечуй-вітер темнуватий, любочки повзучі, щебрушка Баумгартена, первоцвіт полонинський, чебрець чергововолосистий, деревій Шура, осот Вальдштейна, нечуй-вітер Віммера, гвоздика тонколиста, зубниця залозиста, підмаренник закарпатський, волошка мармороська. Досліджені зразки меду віднесли до поліфлорних сортів через відсутність у пилкових профілях домінуючого пилку. Пилковий профіль меду з Українських Карпат містить 83 трав'янистих види рослин і 30 чагарників і дерев.

Зважаючи на широке застосування меду в харчовій промисловості як лікувально-профілактичного продукту та сировини з функціональними властивостями, актуальними є дослідження, пов'язані з його безпечністю. Відповідно до національних і міжнародних стандартів контроль якості та безпечності меду передбачає визначення гранично допустимих рівнів залишків антибіотиків, сульфаніламідних препаратів, пестицидів, важких металів, радіонуклідів, пилку ГМО. Визначено вміст залишків антибіотиків у меді натуральному для подальшого перероблення в харчовій промисловості. Матеріалом слугували 300 зразків меду, отриманих із пасік України у 2019 - 2021 рр. Уміст залишкової кількості антибіотиків досліджували методом імуноферментного аналізу (ІФА) на імуноферментному аналізаторі ImmunoChem-2100. За результатами дослідження вмісту залишків антибіотиків у зразках меду натурального для подальшого перероблення у харчовій промисловості встановили наявність у синтоміцину в 4,1 % зразків, метаболітів нітрофуранів - 3,4, метродіназолу - 3,3, сульфатіазолу - 2,3, стрептоміцину - 1,9, хлорамфеніколу - 1,7, тетрацикліну - 0,8, сульфаметазину - 0,1 %. У 82,3 % досліджених зразків меду залишків антибіотиків не було виявлено. Перевищення допустимих рівнів залишків антибіотиків у зразках меду натурального для подальшого перероблення у харчовій промисловості знаходили у різних кількостях: тетрацикліну в межах від 2,8 до 89,9 мкг/кг, стрептоміцину - від 1,6 до 23,5, хлорамфеніколу - від 0,4 до 1,3, 2-аміно-3-оксазолідинон - від 0,3 до 0,9, нітрофуразону (фурациліну) (семикарбазид) - від 0,5 до 4,2, синтоміцину - від 0,11 до 2,03, сульфатіазолу - від 13,3 до 250, метродиназолу - від 0,56 до 2,92, сульфаметазину - в одному зразку в 28 мкг/кг. Вміст залишків антибіотиків може призводити до бракування партій меду, і, відповідно, до зменшення валового його виробництва й обсягів експорту. Серед досліджуваних зразків меду з виявленими антибіотиками гранично допустимі рівні за кількісними значеннями перевищували 38,9 % зразків за залишками хлорамфеніколу, 17,1 - метаболітів нітрофуранів, 16,7 - синтоміцину, 62,5 - сульфатіазолу та 11,4 % - метродтиназолу. Перспективним надалі буде дослідження на вміст залишків антибіотиків інших продуктів бджільництва - перги, бджолиного обніжжя, прополісу, воску.

Охоплено актуальні науково-пратичні матеріали про підтримання здоров‘я людини в сучасних умовах, зокрема, оздоровлення населення природними засобами, у т.ч. лікувальними травами, забезпечення адекватного харчування, якісної питної та мінеральної води, подолання йододефіциту, використання сучасних агротехнологій для збереження і збагачення біорізноманіття природи тощо. Розглянуто чорний кмин (nigella satіva) як перспективну рослину для апіфітотерапії. Запропоновано застосування фармакологічного препарату "кверцетин" як засобу профілактики інтоксикації важкими металами. Окреслено можливості корекції вегетативної дисфункції у осіб молодого віку з використанням ефірної олії лаванди в комплексі реабілітаційних заходів; можливості використання чорнобривців у лікарській практиці; потенційні можливості застосування кверцетину в клінічній практиці. Визначено застосування мінеральної та питної води з профілактичною, реабілітаційною та оздоровчо-лікувальною метою; передумови застосування апіпродуктів. Зазначено про необхідність організації оздоровчого харчування людей в постковідний період. Проаналізовано використання добавок рослинного походження у виробництві м'ясних напівфабрикатів. Описано харчову цінність рослинних олій, технології виробництва і переробки бджолиного маточного молочка та використання бджолиниго обніжжя та перги в апітерапії. Охарактеризовано використання м’яти польової (mentha arvensis) в харчуванні. Визнано здорове харчування - запорукою подовження тривалості життя населення. Систематизовано їстівні квіти у харчуванні людини. Узагальнено перспективи використання рослинної сировини у виробництві борошняних кондитерських виробів оздоровчого спрямування. Установлено підбір та первинну обробку продуктів харчування у дієтотерапії. Означено спа-процедури як засіб збереження здоров'я людини. Представлено перспективи використання рослинної сировини при виробництві лікерів. Обговорено оздоровче харчування біженців після евакуації в умовах війни. Наведено способи приготування прополісу для використання в апітерапії. Рекомендовано апітерапію як функціональну складову навчальної програми тренінгів на базі демонстраційної пасіки "медоносні галявини".

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виробництво медових продуктів через додавання до бджолиного меду натуральних функціональних добавок - це ефективний підхід до покращання поживної й енергетичної цінності меду, розширення його смакових якостей та отримання продуктів із бажаним вмістом біологічно активних компонентів. Визначено біологічну цінність медового десерту та нутрієнтний склад (вітаміни, макро- та мікроелементи, флавоноїди тощо). Визначення показників проводили в медовому десерті, який складався з 65 % соняшникового меду, 30 % бджолиного обніжжя та 5 % насіння амаранту, яке додавали у вигляді борошна, за допомогою загальноприйнятих методів дослідження згідно з національними та міжнародними стандартами. Сорт меду підтверджували за методикою пилкового аналізу, експериментальні дослідження проводили на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України та ННЦ "Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича". Досліджено біологічну цінність і нутрієнтний склад медових десертів із бджолиним обніжжям і насінням амаранту, наданих виробниками ГО "Фундація жінок пасічниць". Визначено вміст вітамінів, органічних кислот, сквалену, флавоноїдів, макро- та мікронутрієнтів. Відзначено у переважній кількості лимонну (323,2 мг/кг) та оксалатну (286,0 мг/кг) органічні кислоти. Калій і магній складали 79,0 % мінерального складу медового десерту. Отримані показники свідчили про високий рівень якості медового десерту, а також про доцільність його використання в оздоровчому та функціональному харчуванні людини. За визначеними показниками десерт медовий містить від 25 до 50 % денної норми необхідних нутрієнтів для споживання людиною. Практична цінність виконаної роботи полягає у використанні результатів дослідження для розроблення раціонів людини, застосування виробниками нових харчових продуктів і для поглибленого вивчення впливу медових десертів на організм людини.