Досліджено вплив клиностатування на структурні показники пластид зеленіючих проростків ячменю сорту "Зоряний". Порівняльний аналіз динамічних ультраструктурних змін пластид контрольних і клиностатованих зеленіючих проростків показав такі відхилення у метаморфозі хлоропластів: зменшення об'єму пластид у варіанті 15 хв освітлення, зменшення площі проламелярного тіла у варіанті 1 год освітлення, скорочення довжини ламел, розвинутих з нього у варіантах 1 і 3 год освітлення. За умов контролю після трьох годин освітлення формувались етіохлоропласти, після 6 год - хлоропласти. У разі клиностатування й освітлення 6 год розвивались лише етіохлоропласти. Обговорено можливі механізми затримки трансформації етіопластів у хлоропласти за умови клиностатування.

Проведено порівняльний структурний аналіз фотосинтетичного апарату листків контрольних і кліностатованих 6-добових проростків ярого ячменю сорту Зоряний. Виявлено морфолого-анатомічні відхилення розвитку листків та ультраструктурні зміни хлоропластів кліностатованих проростків: збільшення довжини листків за збереження їх товщини і товщини шару мезофілу, посилення гетерогенності клітин мезофілу, зменшення об'єму хлоропластів. На рівні ультраструктурної організації хлоропластів виявлено збільшення парціального об'єму тилакоїдів строми, крохмальних зерен і пластоглобул, редукцію частини тилакоїдів гран, скорочення їх довжини та зон стикування. Наведені структурні зміни хлоропластів проростків ячменю розглядаються як можливі механізми регуляції активності фотосинтетичних мембран, що сприяють адаптації фотосинтетичного апарату проростків до дії кліностатування.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.505.4 + П212.105-273.162.3

Рубрики:

Ґрунтові гриби

Яра пшениця

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.4

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено розвиток популяції Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 у суспензійній культурі, стерильному грунті та ризосфері сої за інокуляції бульбочковими бактеріями. Встановлено збільшення кількості бактерій на поверхні головного кореня і в ризосфері інокульованої сої. Фотосинтетичний апарат інокульованих рослин збільшувався за такими морфологічними показниками: площі пластинки листка і загальної товщини мезофілу за рахунок зростання розвитку палісадного та губчатого шарів. Морфологічні зміни розвитку фотосинтетичного апарату сої підтверджено спектрометричними вимірюваннями головних пігментів пластинки листка.

Досліджено архітектоніку мікробного ценозу кореневої зони інокульованої бульбочковими бактеріями трансгенної сої, вирощеної за польових умов, із паралельним моніторингом морфофункціонального стану фотосинтетичного апарату рослин за допомогою методів електронної мікроскопії та дистанційної спектрофотометрії. Визначено збільшення кількості бактерій на поверхні головного кореня та в ризосфері інокульованої сої в порівнянні з рослинами без бактеризації. Морфометричні дослідження палісадного мезофілу інокульованих рослин виявили статистично значуще збільшення ширини мезофілу, площі клітин мезофілу, коефіцієнта палісадності, коефіцієнта пластичності, частки хлоропластів від загальної площі мезофілу у порівнянні з неінокульованими. Морфологічні зміни розвитку фотомембран підтверджено спектрометричними вимірюваннями головних пігментів пластинки листка.

Показано ультраструктурні зміни фотосинтетичного апарату гліфосат-толерантної сої до спільного впливу інокуляції насіння культурою Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 і обробки рослин гербіцидом раундап в умовах мікростаціонарних дослідів (2010 - 2011 рр.). Обробка рослин гербіцидом сприяла зростанню розмірів і кількості хлоропластів та збільшенню об'ємів тилакоїдів гран і тилакоїдів строми хлоропластів, накопиченню крохмальних зерен. За використання раундапу інокуляція насіння сої бульбочковими бактеріями мала позитивний вплив на розвиток системи фотомембран хлоропластів та їх кількості в клітинах мезофілу листків. Виявлені зміни ультраструктурної організації клітин мезофілу і субструктурної організації хлоропластів свідчать про позитивний вплив інокуляції на розвиток фотосинтетичного апарату гліфосат-толерантної сої, що сприяє підвищенню її врожайності на 27,9 %.

Проведено порівняльне структурно-функціональне та біохімічне дослідження перших листків зеленіючих паростків ярого ячменю за умов повільного горизонтального кліностатування та стаціонарного вертикального контролю. Проаналізовано одержані результати та виявлено можливий інгібуючий вплив надлишку синтезу крохмалю на утворення хлорофіл-білкових комплексів і формування фотомембран кліностатованих паростків ярого ячменю.

Проведено сравнительное структурно-функциональное и биохимическое исследование первых листков зеленеющих проростков ярового ячменя в условиях медленного горизонтального клиностатирования и стационарного вертикального контроля. Проанализированы полученные результаты как возможное ингибирующее влияние излишка синтеза крахмала на образование хлорофил-белковых комплексов и формирование фотомембран клиностатированных зеленеющих проростков ярового ячменя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.64

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано логіку вивчення мікроценозів у їх природній архітектурі. Описано нові можливості дослідження організмів, які відкриваються завдяки сучасним технологіям у мікробіології.

Досліджено ультраструктурну організацію клітин апікальних меристем рослин пшениці ярої, інокульованих діазотрофними бактеріями роду Azospirillum. Вивчено формування ендофітної асоціації A. brasilense 102 з рослинами пшениці ярої (Triticum aestivum L. (T. Vulgare Vill)) сорту Рання 93 проводили у лабораторних дослідах за стерильних умов. Електронно-мікроскопічні дослідження клітин апікальних меристем проведено в трансмісійному електронному мікроскопі Jeol JSM 1200-EX. Обрахунок вівся за 50-ти зразками електронограм клітин 5-ти апексів пагону для кожного із варіантів. В ході електронно-мікроскопічного дослідження апікальних меристем пагону пшениці ярої, вирощеної на стерильному субстраті із інокульованих бактеріями Azospirillum brasilense 102 зернівок, досліджено ультраструктурну організацію ізодіаметричних клітини ініціальної зони апексу. Під дією інокуляції збільшувався пул меристем, зменшувалося ядерно-цитоплазматичне співвідношення, збільшувалися розміри пластид і мітохондрій, кількість мітохондрій меристематичних клітин, крист в мітохондріях. У клітинах меристеми рослин, інокульованих A. brasilense 102, виявлено збільшення числа і розмірів пластид, мітохондрій і пероксисом, порівняно з контролем, спостерігався більший розвиток системи крист в мітохондріях. Збільшення числа і розмірів пластид, мітохондрій і пероксисом, в дослідних варіантах вказує на високий рівень клітинного дихання у рослин, інокульованих штамом A. brasilense 102. Кращий розвиток системи крист в мітохондріях може свідчити про високу енергетичну активність органел інокульованих рослин.

Проаналізовано результати сучасних досліджень поведінки рослин за умов мікрогравітації. Описано деякі з перспективних інформаційних технологій дослідження мікробіоценозів та наведено результати експериментальних вимірювань. Представлено положення, що архітектура кореневих, прикореневих і позакореневих субстратних мікроценозів може бути інформативним показником впливу факторів космічного польоту на рослинно-мікробну систему. Розглянуто методику, яка дозволяє працювати з будь-якими рослинами, використовуючи різні можливості вивчення та порівняння способів організації мікробіоценозу в корінні рослин і біля них, як за умов Землі, так і в космічних польотах.

Зазначено, що штучні глікан-гліколіпідні комплекси (ГГК), сформовані на основі глюкану з міцелію базидіального гриба Ganoderma adspersum (Schulzer) Donk, позаклітинного глюкуроноксиломанану базидіального гриба Tremella mesenterica Ritz.: Fr., манану з клітин Candida maltosa та рамноліпіду Pseudomonas sp. PS-17 як допоміжного агента, а також фракції ГГК (ліпосоми та супернатант) виявляють інгібувальну активність проти вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ) у рослинах дурману (Datura stramonium (L.)) і тютюну (Nicotiana tabacum (L.)), надчутливих до нього. Передпосівна обробка насіння сої (Glycine max (L.) Merr.) ГГК і препаратом різобій сприяє зростанню стійкості рослин до ураження вірусними хворобами та відбиття листям характерного для хлорофілів спектра світла за польових умов. Електронно-мікроскопічними дослідженнями в прикореневій зоні сої, обробленої ГГК, у фазі трьох справжніх листків виявлено структури типу ліпосом, що свідчить про збереження їх цілісності in situ та можливої участі в обмінних процесах у системі грунт - мікроорганізм - рослина. Бактеризація насіння, попередньо обробленого ГГК-3, культурою Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6018, сприяє підвищенню урожаю сої в польових експериментах.

Представлено історичні аспекти розвитку дистанційного агроекологічного моніторингу. Показано, що в процесі удосконалення супутникових датчиків, відкриття доступу до зарубіжних супутникових даних розширились можливості та ефективність використання результатів дистанційного зондування у науковій та природоохоронній діяльності, у виробництві безпечної сільськогосподарської продукції. Проаналізовано етапи формування науково-технічної програми супутникового агроекологічного моніторингу "Агрокосмос", основні концептуальні положення, завдання та результати цього напряму досліджень. Показано ефективність супутникової інформації з визначення структури агроландшафтів і систем землекористування, змін клімату, його впливу на стан посівів та забезпеченість їх вологою, продуктивність зернових культур. Розглянуто методичні підходи з виявлення і картування проявів процесів опустелювання. Ерозійної деградації земель сільськогосподарського призначення та пов'язаних із ними негативних тенденцій. Зазначено, що сучасна супутникова інформація є важливим інструментом не тільки для удосконалення системи агроекологічного моніторингу, але й для розробки і здійснення заходів із досягнення нейтрального рівня деградації грунтів, запобіганню розвитку процесів опустелювання, а також адаптації до змін клімату. Доведено, що система супутникового агроекологічного моніторингу потребує удосконалення у частині більш детальної класифікації окремих елементів агроландшафтів, а також удосконалення алгоритмів і методів з оброблення знімків для розширення можливостей використання цих даних для своєчасного надання рекомендацій з управління та оперативного корегування агротехнологій. Представлено основні напрями подальшого розвитку програми "Агрокосмос". Важливим питанням залишається посилення координації науково-дослідних робіт із дослідженнями наукових установ Національної академії наук, Державним космічним агентством, розвиток співробітництва із зарубіжними партнерами в рамках міжнародних проєктів. Актуальним завданням удосконалення інформаційного потенціалу використання даних дистанційного зондування Землі є створення національної мережі підсупутникових тестових наземних аграрних полігонів. Ефективне використання супутникових даних в управлінській, виробничій та науковій діяльності в сільськогосподарському виробництві потребує створення в рамках НААН та Мінагрополітики України міжвідомчого інформаційного-аналітичного центру "Агрокосмос".

У колективній монографії викладено результати досліджень щодо захисту і відновлення екологічної рівноваги та забезпечення самовідновлення екосистем. Розглянуто питання щодо відновлення деградованих і забруднених земель та фунтів з використанням інноваційних технологій. Розкрито питання розвитку та впровадження альтернативних джерел енергії. Наведено напрями екологізації сільськогосподарського виробництва та переробки продукції. Досліджено стан і напрями подолання екологічного забруднення екосистем через воєнні дії в Україні.

Викладено результати досліджень щодо стійкого розвитку сільських територій у контексті реалізації державної екологічної політики та енергозбереження. Розглянуто проблеми та перспективи екологізацй сільськогосподарського виробництва в умовах сільських територій. Наведено передумови й особливості збереження та відновлення природно-ресурсного потенціалу сільських територій. Розкрито питання оптимізації й ефективності використання природно-ресурсного потенціалу сільських територій. Визначено особливості розробки та впровадження ефективних бізнес-моделей розвитку енергоефективності й енергонезалежності сільських територій. Досліджено екологічні інновації - джерело ефективного розвитку конкурентоспроможності й енергонезапежності сільських територій. Визначено економіко-правові механізми розвитку сільських територій у контексті реалізації державної екологічної політики та енергозбереження. Розглянуто світовий досвід та вітчизняні реалії розвитку сільських територій на засадах екологічності, енергонезалежності й енергоефективності.

З позицій міждисциплінарного підходу викладено результати досліджень щодо місця та розвитку природно-ресурсного потенціалу в забезпеченні стійкості екосистем. Розглянуто питання щодо сучасного стану та напрямів забезпечення відновлення природньо-ресурсного потенціалу територій. Розкрито напрямки вдосконалення заходів і технологій відновлення природно-ресурсного потенціалу регіонів. Наведено питання ефективного моніторингу та управління відновленням природно-ресурсного потенціалу. Досліджено напрями відновлення природно-ресурсного потенціалу заради стійкості екосистем в Україні у післявоєнний період.