Проаналізовано епізоотичну ситуацію щодо лептоспірозу свиней у господарствах Хмельниччини. Встановлено, що розвиток інфекційного процесу за лептоспірозу свиней супроводжується вірогідним збільшенням кількості лейкоцитів, вмісту білірубіну, глюкози, сечовини, креатиніну, активності АлАТ і вірогідним зменшенням кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну. Вперше вивчено особливості перебігу лептоспірозу свиней, ускладненого фузаріотоксикозом, та експериментально встановлено доцільність застосування препарату Мікофікс та вакцинації першим варіантом вакцини проти лептоспірозу з метою профілактики одночасного перебігу хвороб. Показано, що патоморфологічні зміни у серці, печінці, нирках, селезінці, лімфатичних вузлах прогресують залежно від рівня антитіл у РМА та корелюють зі змінами морфологічного та біохімічного складу крові хворих тварин.

Представлено результати гематологічних та біохімічних змін у крові свиней при лептоспірозі. На трьох дослідних і одній контрольній групах вивчено якісні та кількісні зміни показників крові залежно від рівня титрів в РМА. Встановлено, що у разі збільшення титрів у РМА спостерігається посилення патогенної дії збудника на організм. Показано можливість використання біохімічних та морфологічних показників крові як додаткових діагностичних тестів виявлення свиней, хворих лептоспірозом.