Розкрито антропологічні аспекти комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття. Визначено антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття, пов'язаного з проникненням інформації та інформатизації. Розглянуто моделі розвитку інформаційного суспільства, яких упроваджено в розвинених країнах світу для розв'язання антропологічних проблем людини. Проаналізовано проблеми нового сенсу життя, пов'язані з розвитком інформаційного суспільства. Розглянуто питання щодо виявлення шляхів їх оптимізації. Запропоновано тезу про те, що соціальна поведінка людей суттєво визначається можливими знаковими системами, які створюються культурами конкретних суспільств, і це є новим підходом у розумінні комунікативних та інформаційних детермінант смисложиттєвих орієнтирів людини та суспільства. Антропологічні виміри комунікативно-інформаційного усвідомлення сенсу буття зводяться до того, що на нього здійснює вплив мережева культура, нові тип комунікації, зумовлені інформаційними технологіями, в результаті чого з'являється новий тип особистості - віртуальний чи мережевий. Становлення особистості визначається процедурою інтерпретації, яка надає змогу у межах дискурсивного простору встановлювати смислові значення з конкретною ситуацією та завдяки цьому досягати поєднання зовнішніх структур соціокультурного життя зі своїм внутрішнім світом. При цьому особистість формує нові умови для розширення свободи, передачі та засвоєння соціокультурних зразків поведінки та пізнання, позасвідомих явищ, що впливають на процес становлення особистості та її ідентичності. Відбувається формування особистості, яка відповідає вимогам мережевого суспільства і мережевої культури, в результаті чого формується глобальна ідентичність.

Стверджено, що метафізичний дискурс націєтворення в контексті цивілізаційного розвитку України та її європейської перспективи обумовлює відносну самостійність складових розвитку українського суспільства, зокрема характерної особливості етико-естетичної культури як складової підготовки операторів як професіоналів, особливо у складних системах управління в сучасних умовах громадського розуміння характерних рис глобальної світової спільноти; посилення взаємодії країн і народів, узгодженості їх демократичного розвитку.