Викладено результати комплексного демоекономічного дослідження проблем народжуваності в сучасній Україні. Висвітлено теоретико-методологічні питання дослідження дітородної активності населення, довготривалі й новітні тенденції народжуваності, трансформації та моделі за різними структурними параметрами. Розглянуто соціально-економічні чинники змін у рівні та структурах народжуваності, медико-демографічні детермінанти народжуваності: роль шлюбно-сімейних процесів і структур у перебігу цього процесу, вплив на народжуваність стану репродуктивного здоров'я населення. Встановлено взаємозв'язки народжуваності у системі відтворення населення, вплив її динаміки на формування депопуляційних тенденцій і старіння населення в Україні.

Изложены результаты комплексного демоэкономического исследования проблем рождаемости в современной Украине. Освещены теоретико-методологические вопросы исследования детородной активности населения, продолжительные и новые тенденции рождаемости, трансформации и модели по разным структурным параметрам. Рассмотрены социально-экономические факторы изменений в уровне и структурах рождаемости, медико-демографические детерминанты рождаемости: роль брачно-семейных процессов и структур в ходе этого процесса, влияние на рождаемость состояния репродуктивного здоровья населения. Установлены взаимосвязи рождаемости в системе воспроизведения населения, влияние ее динамики на формирование депопуляционных тенденций и старения населения в Украине.

Описан динамический вихретоковый дефектоскоп для контроля тонкостенных латунных трубок с вращением вихретокового преобразователя вокруг них. Показано, что вихретоковый метод выявляет наибольшее число дефектных трубок по сравнении с визуальным и методом гидравлических испытаний. Его производительность в 8 - 10 раз больше, нежели других методов. Он позволяет оценивать глубины дефектов и, соответственно, степень их опасности по амплитуде сигнала вихретокового дефектоскопа. Показана возможность установления оптимального браковочного критерия и соответствующего уровня срабатывания порогового устройства дефектоскопа. Отбраковка трубок с дефектами больше заданой глубины позволяет уменьшить количество перебракованных трубок. Вихретоковый динамический дефектоскоп типа ЛЕОТЕСТ ВД-5Д внедрен в технологический процесс серийного производства тепловозов.

Розглянуто можливості та переваги використання цифрової фотокамери для експресної зйомки й обробки результатів металографічних досліджень, що виконуються за допомогою оптичного мікроскопа. Продемонстровано результати вивчення складних мікроструктур. Наведено рекомендації для вибору режимів зйомки.

Висвітлено питання про систему цінностей, демографічну поведінку, соціально-економічний склад і становище молоді в Україні. Проаналізовано ціннісні орієнтири молоді з різних сфер її життєдіяльності. Наведено результати досліджень динаміки чисельності та статево-вікового складу молоді, шлюбно-сімейних орієнтирів і поведінки молодіжного контингенту його сімейного складу, гендерних відносин. Визначено детермінанти здоров'я української молоді в контексті поведінкових факторів ризику. Увагу приділено питанням репродуктивного здоров'я молоді, а також проблематиці смертності у молодому віці.

Освещены вопросы о системе ценностей, демографическом поведении, социально-экономическом составе и положении молодежи в Украине. Проанализированы ценностные ориентиры молодежи с разных сфер её жизнедеятельности. Приведены результаты исследований динамики численности и полово-возрастного состава молодежи, супружеско-семейных ориентиров и поведения молодежного контингента его семейного состава, гендерных отношений. Определены детерминанты здоровья украинской молодежи в контексте поведенческих факторов риска. Внимание уделено вопросам репродуктивного здоровья молодежи, а также проблематике смертности в молодом возрасте.

Проаналізовано основні функції сучасної сім'ї та процес їх трансформації у новітній демографічній історії. Розглянуто структуру та типи сімейних об'єднань України, процесси формування сімейного складу населення, питання взаємодії сім'ї з іншими соціальними інститутами, вплив соціально-економічних явищ і процесів на життєдіяльність сімей. На матеріалах соціально-демографічного обстеження вивчено роль і місце сімейних цінностей у системі ціннісних орієнтацій населення, становлення нових форм шлюбно-сімейних стосунків в Україні. Значну увагу приділено питанням формування взаємовідносин і розподілу обов'язків у сучасній сім'ї. Проаналізовано дітородні орієнтації населення та проблеми утримання та виховання дітей, а також сучасні форми сімейних зв'язків батьківського та прабатьківського поколінь. Наведено рекомендації щодо удосконалення сімейної політики в Україні.

Проанализированы основные функции современной семьи и процесс их трансформации в новейшей демографической истории. Рассмотрены структура и типы семейных объединений Украины, процессы формирования семейного состава населения, вопросы взаимодействия семьи с другими социальными институтами, влияние социально-экономических явлений и процессов на жизнедеятельность семей. На материалах социально-демографического обследования изучены роль и место семейных ценностей в системе ценностных ориентаций населения, становление новых форм брачно-семейных отношений в Украине. Значительное внимание уделено вопросам формирования взаимоотношений и распределению обязанностей в современной семье. Проанализированы детородные ориентации населения, проблемы содержания и воспитания детей, а также современные формы семейных связей родительского и прародительского поколений. Даны рекомендации по усовершенствованию семейной политики в Украине.

Розкрито сутність цивілізаційного прогресу на засадах людиноцентричності соціуму, економіки та екології. Головною передумовою і водночас результатом успішного розвитку визначено справедливість щодо сучасних та майбутніх поколінь. Зазначено, що процеси людського розвитку в Україні відповідають глобальним трендам і спрямовані на досягнення вищих соціо-гуманітарних цілей держави. Визначено умови досягнення усталеності людського розвитку. Запропоновано шляхи подолання негативних чинників формування та використання природних, економічних та соціальних ресурсів, вирівнювання доступності ресурсів для різних верств та соціальних шарів населення, створення надійних інституційних механізмів передбачення системних загроз та ризиків, попередження або пом'якшення наслідків їх реалізації.

Проаналізовано відмінності соціальних очікувань щодо певних аспектів демографічної поведінки чоловіків і жінок, а також розглянуто наскільки соціальні очікування і установки мешканців України відрізняються від тих, що характерні для інших європейських країн. Дослідження грунтується на матеріалах Європейського соціального обстеження та вибіркових соціально-демографічних обстежень, які провів Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.

Серед розвинутих європейських країн Україна виділяється найбільшими витратами часу на домашню роботу. Вступ до шлюбу у чоловіків дещо зменшує, а у жінок підвищує завантаженість хатніми справами; наявність дітей у сім'ї збільшує витрати часу на домашню роботу як у жінок, так й у чоловіків. На відміну від багатьох європейських країн, в Україні активніші на ринку праці жінки також є більш активними й у виконанні домашньої роботи.

Досліджено питання створення інформаційно-оперативного забезпечення використання земельних ресурсів, які розглядаються в контексті обгрунтування умов формування ефективного землекористування. Розроблено модель формування оптимальної структури розподілу земельного фонду, на основі якої запропоновано напрями розробки нормативно-технічної документації для визначення еколого-економічного обгрунтування доцільності окремих видів господарської діяльності, удосконалення методології та методики оптимізації землекористування за сучасних умов. Запропоновано концепцію базових процесів землекористування як відображення всеохоплювальної діяльності з просторового забезпечення, регулювання та розвитку використання земельних ресурсів. Вдосконалено підхід і способи застосування комплексних кадастрових показників за господарського використання земельних ресурсів, теоретичні основи базових процесів використання земельних ресурсів як єдиної системи заходів, що створюються життєвими потребами та реалізуються комплексною діяльністю з територіального формування, регулювання та розвитку землекористування, концепцію ефективного земельного законодавства та запропоновано пріоритетні напрямки розвитку забезпечувальної інфраструктури в Україні.

Розглянуто феномен старіння, вікові межі старості та специфіку процесу старіння населення у різних країнах на сучасному етапі демографічного розвитку. Проаналізовано динаміку та диференціацію рівня постаріння населення в Україні за комплексом його індикаторів. Визначено національні особливості перебігу процесу старіння та оцінено його перспективи. Досліджено виклики для соціального й економічного розвитку, які породжує старіння населення в Україні наразі і на перспективу, зокрема, наслідки для пенсійної системи, ринку праці та системи освіти, імперативи щодо розвитку інших ланок соціальної інфраструктури, а також нові вимоги до функціонування інституту сім'ї та підтримання міжпоколінної солідарності у суспільстві. Приділено увагу структурі літнього контингенту населення й оцінюванню соціально-економічних умов та інших параметрів якості життя осіб поважного віку в Україні.

Досліджено взаємозв'язок народжуваності та людського розвитку. Розглянуто найвагоміші зміни у народжуваності в Україні (перехід до малодітності, трансформація вікової моделі народжуваності, "постаріння" материнства, зміни у структурі народжуваності за черговістю народження, збільшення частки позашлюбних народжень) та їх зв'язок з людським розвитком. Розкрито особливості сімейної політики на сучасному етапі розвитку України. Розглянуто шлюбно-сімейні відносини за двома основними напрямами: сім'я як осередок людського розвитку та виконання основних функцій сім'ї як параметри людського розвитку. Досліджено вплив змін у смертності населення в окремі історичні періоди на вікові характеристики смертності та середню тривалість життя реальних поколінь.

Досліджено історичні передумови формування соціокультурного феномену та новітні чинники трагедії Донбасу. Розглянуто соціально-економічні втрати України внаслідок подій на Донбасі. Визначено загрози, ризики та можливості розвитку України в економічній і соціополітичній сфері. З'ясовано пріоритети інтеграції українського суспільства. Проаналізовано соціально-економічні, інституційні й соціогуманітарні складові політики інтеграції українського суспільства.

У 1990-ті рр. та у роки найнижчої народжуваності (2000 - 2002 рр.) Україна виділялася серед розвинутих європейських держав найвищою часткою первістків у складі новонароджених та однією із найнижчих часток народжених високих черговостей народження (четвертої та наступних). У останні роки структура новонароджених дітей за черговістю народження наближається до середньої структури для 28 країн Європейського Союзу. Однак, структура народжених за черговістю народження у жінок середнього і пізнього репродуктивного віку в Україні має значні відмінності від аналогічних структур у європейських країнах, що, найімовірніше пов'язано із більш пізнім початком у нашій країні трансформаційних процесів у народжуваності, спрямованих у бік постаріння материнства. В Україні структура народжених у жінок віком 35 - 39 років вирізняється найнижчою часткою первістків, та доволі високою часткою дітей другої черговості народження. У жінок віком 40 років і старше також домінують народжені другої черговості, що у цілому підтверджує орієнтацію українських сімей на дводітну сім'ю.

Неоднозначність динаміки народжуваності останніми роками після десятирічного періоду її підвищення в Україні актуалізує питання вивчення сучасних регіональних особливостей дітородної активності та факторів, що їх детермінують. Науково-практичний інтерес становить також побудова інтегративних індикаторів умов материнства для оцінки підгрунтя, на якому формуються регіональний рівень та динаміка дітородної активності, задля визначення повноти реалізації дітородних орієнтацій та виявлення проблемних регіонів, ситуація в яких потребує першочергової уваги. З цією метою запропоновано регіональний індекс материнства, для побудови якого використано 17 показників (як стимуляторів, так і дестимуляторів), які об'єднані у чотири блоки. Виходячи із вітчизняної специфіки, акцент зроблено на економічних факторах, які детермінують становище жінки-матері, при цьому враховано також комплекс показників, що відображають соціально-демографічне середовище у регіонах, стан здоров'я жінок та особливості становища дітей. За результатами аналізу регіональних індексів материнства виділено три типологічні групи областей України за умовами материнства: західні регіони з найвищими індексами материнства завдяки кращому стану здоров'я матерів, становищу дітей та більш сприятливому соціально-демографічному середовищу; пояс областей центральної України та частина південних регіонів країни із середніми показниками індексу материнства; пояс південно-східних регіонів та окремих північних областей із найнижчими значеннями індексу переважно через негативний вплив соціально-демографічних та окремих економічних чинників. Порівняльний аналіз умов материнства за регіонами України на основі побудованих індексів за даними 2008 та 2013 років свідчить, що виявлені риси їх регіональної диференціації є досить сталими у часі.

Приділено увагу проблемам підліткової народжуваності та материнства у демографічному контексті. Висвітлено результати різноманітних вибіркових соціально-демографічних обстежень. Проаналізовано ієрархію цінностей і фактори формування особистості підлітка, умови виховання, роль сім'ї та сімейного середовища, підкреслено соціальне конструювання феномену підліткового віку. Охарактеризовано динаміку і структуру народжуваності у неповнолітніх на тлі загальних тенденцій змін вікової моделі народжуваності в Україні. Розглянуто сексуальну поведінку підлітків, сформованість дітородних орієнтацій у підлітковому віці. Виконано аналіз факторів, що визначають готовність до материнства, ризиків, пов'язаних із вагітністю та материнством у підлітковому віці. Обгрунтовано, що основним ризиком ранньої вагітності та материнства є особистісна і соціальна незрілість дівчат, труднощі із продовженням навчання, тому лише за сімейної та соціальної підтримки народження дитини у підлітковому віці зумовлює прискорення дорослішання юної матері, стає поштовхом для виникнення генеративності й може сприяти накопиченню усіх складових сімейного капіталу.

В Україні характеристики батька при народженні дитини, зокрема його вік, є однією із найменш вивчених у соціально-демографічному контексті тем. Водночас, у нашій країні тривалий час служба статистики розробляє форму про розподіл народжених за віком матері та батька. Хоча така статистична інформація потребує значного поглиблення та покращання, її необхідно залучати до аналізу народжуваності. Удосконалення статистичного обліку та використання даних про вік батька при народженні дитини сприятиме збагаченню дослідницького арсеналу і глибшому розумінню процесів і тенденцій народжуваності. Середній вік батька при народженні дитини в Україні є нижчим, ніж у більшості розвинених європейських країн, але темпи його зростання більші. Коефіцієнти народжуваності за віком батька в Україні суттєво відрізняються від аналогічних коефіцієнтів у країнах Європи. В Україні найбільшою дітородною активністю характеризуються чоловіки віком 25 - 29 років, тоді як в більшості європейських країн найвищі коефіцієнти народжуваності визначені для чоловіків віком 30 - 34 роки. З огляду на поширеність тенденції підвищення віку батька при народженні дитини та медичних свідчень небажаного впливу такої тенденції на здоров'я дитини, актуальність дослідження вікових характеристик батьків при народженні дитини зростатиме.

20 червня виповнюється 70 років відомому в Україні та за її межами вченому в галузі демографії, методології стратегічного аналізу та економічного розвитку, національної безпеки, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), заслуженому діячу науки і техніки України (2003), лауреату премії імені М. І. Туган-Барановського НАН України (1996), віце-президенту Національної академії наук України, голові Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, доктору економічних наук, професору, академіку НАН України Сергію Івановичу Пирожкову.

Мета статті - дослідження середнього віку матері при народженні дитини в Україні в умовних і реальних поколіннях та з'ясування можливості реверсії у найближчі десятиліття загальної тенденції до підвищення віку материнства, що має місце в нашій країні починаючи з 1997 р. Метод когортного аналізу надає змогу уникнути невірних висновків і припущень щодо особливостей демографічних змін, тому значна увага була приділена трансформаційним процесам у реальних поколіннях. Використано матеріали міжнародної бази даних Human Fertility Database. Уперше досліджено особливості змін середнього віку матері при народженні дитини у реальних когортах жінок, в яких тенденція "омолодження" материнства змінилася його "постарінням". З'ясовано відмінності змін віку материнства в Україні та розвинутих європейських країнах. Найнижчий показник середнього віку матері при народженні дитини для реальних когорт у розвинутих країнах Європи був притаманний жінкам, народженим у воєнні та перші післявоєнні роки. У всіх наступних молодших когортах він поступово збільшувався. Підвищення середнього віку матері при народженні дитини в Україні розпочалося на два десятиріччя пізніше. Незважаючи на істотне зростання показника (для умовних поколінь з 24,4 років (усі черговості народження) у 1996 р. до 27,4 років у 2016 р.) серед європейських держав Україна характеризується як країна із найнижчим його значенням. Підвищення віку материнства є однією з ключових ознак другого демографічного переходу. Істотне "відставання" України від розвинутих європейських країн за значенням середнього віку матері при народжені дитини, пізній початок другого демографічного переходу, досвід країн, де такий перехід відбувся значно раніше, ніж у нашій країні, вказують на подовження загальної тенденції до підвищення віку материнства у наступні десятиріччя. Водночас, не виключені відхилення від основного напряму змін під впливом екстраординарних подій, котрі здатні порушити на певний період демографічний розвиток. Запропоновано виконати дослідження особливостей тенденції відкладання народження дитини в умовах України.

Характерною рисою змін у структурі народжуваності в сучасній Україні є зміщення народжень на порівняно старший репродуктивний вік. Проаналізовано відкладання народжень із подальшим їх надолуженням (рекуперацією) у старшому віці у когортах жінок України, які народились після 1965 р. Відкладання народжень у поколіннях 1970-х і початку 1980-х років народження проявляється у поступовому зниженні народжуваності у молодих матерів мірою переходу від старших когорт жінок до молодших. Дослідження здійснено з використанням напрацьованих дотепер методологічних підходів до аналізу змін у рівні і віковому профілі народжуваності в когортах (Т. Соботка, К. Земан, Р. Лестаге, Т. Фрейка), при цьому вперше в Україні оцінено надолуження відкладених у молодому віці народжень (у тому числі за їх черговістю) у реальних когортах жінок за допомогою накопичених вікових коефіцієнтів народжуваності. Встановлено особливості репродуктивної поведінки жінок, які належать до різних когорт. Виявлено, що у поколіннях українських жінок, які народились наприкінці 1960-х та у 1970-х роках, мало місце співіснування двох явищ: ранньої народжуваності та відкладання народжень первістків. Оцінено відносні втрати у народжуваності через відкладання народжень у когорті жінок 1970 р. н. (у якій чітко представлено відкладання народжень, а динамічний ряд є більш повним) порівняно з референтною когортою (1965 р. н.). Визначено структуру цих втрат за черговістю народження та ступінь компенсації даних відносних втрат завдяки надолуженню народжень у старшому віці. Виявлено такі особливості процесів відкладання та подальшого надолуження народжень в Україні у досліджених когортах жінок: зменшення періоду відкладання народження первістка в молодших когортах жінок у період поліпшення соціально-економічної ситуації; збільшення індексу рекуперації (надолуження) у когортах більш пізніх років народження; підвищення, мірою переходу від старших когорт до молодших, темпів надолуження народжень, особливо у випадках народження дітей другої та третьої черговості. Зроблено висновки щодо поєднаного впливу кон'юнктурних економічних факторів і соціокультурних змін довготривалої дії на процеси відкладання й подальшого надолуження народжень у когортах жінок України, які народились після 1965 р.

Демографи висловлюють різні точки зору щодо впливу відкладання дітонародження на старший вік жінок на рівень народжуваності у країні. Мета даного дослідження - з'ясування характеру взаємозв'язку середнього віку матері при народженні дитини і рівня народжуваності в Україні в останнє півстоліття і порівняння з особливостями такого взаємозв'язку в розвинених європейських країнах. У дослідженні використано статистичні дані про народжуваність в умовних і реальних поколіннях жінок із міжнародної Бази даних Human Fertility Database. За допомогою графічного методу вперше виокремлено і досліджено чотири етапи (фази) у змінах зв'язку віку материнства і рівня народжуваності, котрі спостерігаються в європейських країнах, статистичні матеріали яких надають змогу прослідкувати динаміку зазначених показників у відносно тривалий проміжок часу для умовних поколінь. Відмічено схожість конфігурацій графіків зв'язку рівня народжуваності та середнього віку матері при народженні дитини (як первістка, так й усіх черговостей народження), побудованих для різних європейських країн. Дослідження підтверджено, що зниження рівня народжуваності не обов'язково пов'язано з відкладанням дітонародження. З'ясовано, що зміна середнього віку матері при народженні дитини може відбуватися у періоди відносної стабілізації інтенсивності народжуваності, зміни сумарного показника народжуваності можуть не супроводжуватися змінами середнього віку матері при народженні дитини, а різні вікові профілі народжуваності можуть продукувати однакові показники середнього віку матері при народженні дитини. Розглянуто вплив змін віку материнства на календарні показники народжуваності за допомогою темпоефекту. Різні "сценарії" зв'язку змін вичерпаного коефіцієнту плідності (у дослідженні на момент досягнення когортою 40 років) і середнього віку матері при народженні дитини у реальних поколіннях можна пояснити різним часом початку і різною швидкістю перебудови окремих елементів (складових) дітородної поведінки.