На підставі джерельних матеріалів із залученням пам'яток проаналізовано розвиток українських професійних середовищ Перемишля та Львова, розглянуто мережу осередків українського малярства, поширення майстрів європейської культурно-історичної орієнтації на західноукраїнських землях. Досліджено активність професійного середовища в історичному розвитку у контексті глибоких змін в еволюції тогочасного українського суспільства. Наведено покажчики власних імен, географічних назв і пам'яток.

На основі збережених мистецьких пам'яток, писемних та інших джерел розповідається про розвиток мистецтва у середньовічних князівствах Волині та Галичини, а також в об'єднаній Галицько-Волинській державі. Особливу увагу приділено розгляду різних напрямків і течій у малярстві, скульптурі та декоративно-ужитковому мистецтві ХІІ - ХIV ст.

Висвітлено розвиток освіти, мистецтва і літератури, стан наукових знань в Україні впродовж XIII - першої половини XVII ст. Особливу увагу приділено рукописній книзі, виникненню та поширенню друкарства. Проаналізовано культурно-національне відродження наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. Розглянуто ренесансні явища в культурному національному житті та процес формування стилю бароко у різних видах мистецтва. Визначено місце України у міжнародних культурних зв'язках. Описано внесок українського народу в скарбницю світової культури.

Наведено результати досліджень унікальної пам'ятки східнохристиянського малярства у широкому контексті іконопису православного Сходу та католицького Заходу VII - XIV ст. Холмської ікони Богородиці, знайденої у вересні 2000 р.

Розглянуто еволюцію національного культурного процесу наприкінці XVII - XVIII ст. Висвітлено основні формовияви культурно-духовного життя тогочасної України: освіту, мистецтво, літературу, розвиток гуманітарних, природничих і технічних знань, книговидавничу справу, культурно-господарські пріоритети. Розглянуто питання політичної та правової культури, становлення державної та соціальної ідеології, еволюції світогляду та суспільно-політичної свідомості. Проаналізовано внутрішні зв'язки та закономірності українського культурного процесу, а також його місце у всесвітній культурно-історичній цивілізації.

Рассмотрена эволюция национального культурного процесса конца XVII - XVIII вв. Освещены основные формопроявления культурно-духовной жизни Украины того времени: образования, исскуства, литературы, развития гуманитарных, естественных и технических знаний, книгоиздательского дела, культурно-хозяйственных приоритетов. Рассмотрены вопросы политической и правовой культуры, становления государственной и социальной идеологии, эволюции мировоззрения и общественно-политического сознания как отдельных социальных потерь. Рассмотрены внутренние связи и закономерности украинского культурного процесса, а также его место во всемирной культурно-исторической цивилизации.

Розглянуто питання вітчизняної історії з найдавніших часів до кінця XVIII ст. в контексті європейського цивілізаційного процесу. Значну увагу приділено культурі Київської Русі. Проаналізовано європейську політику південно-західної Русі ХІІ - ХІІІ ст., політичні відносини Великого князівства Литовського з Кримським ханатом у 1533 - 1540 рр. Описано особливості дипломатичного ритуалу великих посольств від Речі Посполитої до Османської імперії у XVII ст. Висвітлено військове співробітництво та політичну взаємодію Запоріжжя та Речі Посполитої у 1686 - 1689 рр., колонізаційну політику Стамбула на Придунайських землях у XVIII ст. Розкрито методологічні аспекти дослідження політичної культури еліти української козацької держави.

Рассмотрены вопросы отечественной истории с древнейших времен до конца XVIII ст. в контексте европейского цивилизационного процесса. Значительное внимание уделено культуре Киевской Руси. Проанализированы европейская политика юго-западной Руси ХІІ - ХІІІ ст., политические отношения Большого княжества Литовского и Крымского ханата в 1533 - 1540 гг. Описаны особенности дипломатического ритуала больших посольств от Речи Посполитой до Османской империи в XVII ст. Освещены военное сотрудничество и политическое взаимодействие Запорожья и Речи Посполитой в 1686 - 1689 гг., колонизационная политика Стамбула на Придунайских землях в XVIII ст. Раскрыты методологические аспекты исследования политической культуры элиты украинского казаческого государства.

Висвітлено історію створення Софії Київської (СК), питання архітектури та мистецтвознавства, історії та культурології, археологічних досліджень та охорони пам'яток. Описано євангельські сюжети головного вівтаря СК в олійному живописі XVIII ст. Проаналізовано проблеми іконографії та стилю розписів київської церкви Спаса на Берестові, а також іконографії рівноапостольної Марії Магдалини. Розглянуто питання інтерпретації Т. Прокоповичем образу Св. Володимира, трансформації символічного простору церков Софії, церковно-політичної кризи на Русі наприкінці ХІ ст., визначено духовно-правовий статус Софійської митрополичої кафедри в 1090-ті рр. Наведено результати археологічних досліджень СК, реставрації мозаїк і монументального живопису СК.

Освещены история создания Софии Киевской (СК), вопросы архитектуры и искусствоведения, истории и культурологии, археологических исследований и охраны памяток. Описаны евангельские сюжеты главного алтаря СК в масляной живописи XVIII ст. Проанализированы проблемы иконографии и стиля росписей киевской церкви Спаса на Берестове, а также иконографии равноапостольной Марии Магдалины. Рассмотрены вопросы интерпретации Т. Прокоповичем образа Св. Владимира, трансформации символического пространства храмов Софии, церковно-политического кризиса на Руси в конце ХІ ст., определен духовно-правовой статус Софиевской митрополической кафедры в 1090-е гг. Приведены результаты археологических исследований СК, реставрации мозаик и монументальной живописи СК.

Вміщено статті вчених, за тематикою значною мірою наближені до власних наукових зацікавлень професора Національного університету "Києво-Могилянська академія" Н. Яковенко. Відображено уявлення про гріховні вчинки у покрайніх записах давніх українських кириличних книг. Надано відомості про формування, склад і власників Ровенської волості (до середини XVI ст.), формування та територіальний склад Олевської волості Немиричів (XVI - середина XVII ст.). Досліджено концепцію чуттєвого пізнання видатного діяча української освіти І. Гізеля в контексті схоластичної філософської традиції. Проаналізовано нові тенденції світового історіописання на початку XXI ст. Розглянуто сторінки з історії містечка Сатанова у світлі магістранських книг XVIII ст. Розкрито значення праць ювілярки Н. Яковенко в сучасній історіографії, висвітлено важливі періоди її життєвого шляху. Наведено повний список праць вченого - від перших статей до книг та інтерв'ю (1974 - 2012 рр.), що дає уявлення про широту ітересів, популярність і затребуваність доробку авторки в Україні і за її межами.

Впроваджено до наукового обігу виявлені в архівах Польської Республіки джерельні матеріали до біографії знаного львівського друкаря середини XVII ст. Михайла Сльозки (1639 - 1648 рр.) та опис частини його майна (1671 р.).

Досліджено проблеми захисту пам'яток у контексті Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Висвітлено хронологію генези укріплень м. Жовква. Подано результати архітектурно-археологічних досліджень у західній замковій башті Жовківського замку в 2013 р. Охарактеризовано жіночі постаті в історії Жовкви. Вивчено історію та перспективи регенерації замкового парку в Жовкві. Досліджено історію будівництва, перебудови і втрати, сучасний стан палацу у с. Нова Скварява Жовківського району. Наведено уривок заповіту С. Жолкевського від 22 травня 1617 р.

Удосконалено методику визначення осідань віброповзучості основ, складених водонасиченими дрібними та середньої крупності пісками, фундаментів машин з гармонійними динамічними навантаженнями, частота вимушених коливань яких менше 50 Гц. Проаналізовано недоліки існуючих підходів щодо прогнозування додаткових до статичних осідань водонасичених піщаних грунтів, що виникають внаслідок явища віброповзучості. Розроблено програмно-апаратний комплекс досліджень поведінки грунтів за дії динамічних навантажень, підпорядкованих гармонійному закону. Викладено результати польових і лоткових віброштампових досліджень стану водонасичених піщаних основ від впливу різних поєднань статичного тиску й параметрів динамічних навантажень. Виконано аналіз експериментальних даних як з уже апробованих позицій, так і за авторською методикою, у т. ч. для визначення оптимальної тривалості експерименту. Обгрунтовано застосування спадкової теорії повзучості з ядром повзучості Больцмана для опису процесу віброповзучості водонасичених піщаних основ фундаментів машин з частинами, що обертаються. Удосконалено методику розрахунку осідання водонасичених піщаних основ фундаментів машин за динамічних впливів, підпорядкованих гармонійному закону, з частотою вимушених коливань до 50 Гц шляхом урахування розвитку додаткових деформацій у часі за перевищення амплітудою коливань "критичної" величини після стабілізації осідань основ від статичного тиску. Методику реалізовано в програмному продукті для обробки дослідних даних за визначення типу осідання та прогнозі його величини в заданому проміжку часу.

Наведено матеріали проведених у 2009 та 2010 рр. конференцій пам'яті знаного львівського історика мистецтва, музейника і реставратора Володимира Вуйцика (1934 - 2002). Розглянуто проблеми мистецької культури західноукраїнських земель від княжої доби до початку XX ст. з акцентом на спадщині львівського осередку, який був головним об'єктом досліджень В. Вуйцика.

Висвітлено важливі епізоди історії братського руху, його роль у структурі та розвитку Київської митрополії, а також вплив на релігійне життя. Вибрані аспекти релігійної мистецької культури XVI - XVII ст. розкрито на прикладі діяльності передміських малярських братств. Розглянуто засади функціонування, соціальний склад, внутрішньоінституційні конфлікти, взаємини з іншими конфратерніями, соціальними та мистецькими середовищами Ставропігійського Успенського братства (1586 - 1788 рр.) та його правонаступника - Ставропігійського інституту (1788 - 1939 рр.). Подано біографічні відомості про окремих членів Ставропігії, суспільна активність яких виявилася знаковою.

Розглянуто проблеми культури та мистецької культури західноукраїнських земель від пізньої княжої доби до XX ст. з акцентуванням на культурній спадщині львівського осередку як головному об'єкті дослідницьких зацікавлень знаного львівського історика мистецтва, музейника та реставратора В. Вуйцика. Висвітлено специфіку мурованих передвівтарних огорож в інтер'єрах західноукраїнських церков. Досліджено львівське портретне малярство першої третини XVII ст. Розкрито особливості реставрації ікони Унівської Богородиці. Проаналізовано популярність гравійованих ікон на західноукраїнських землях у середині XVIII ст. Увагу приділено архітектурним пам'яткам Львова у книжкових знаках (з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника).

Висвітлено основні проблеми історії Дерманя, Мізоча й околиць упродовж XVI - XX ст. Проаналізовано мистецьке оздоблення Дерманського Євангелія 1507 р. Подано інформацію про перехід Мізочка до різних державців у період Острозької ординації. Оприлюднено документ із першою писемною згадкою про Мізоч 1545 р. Вивчено ремісниче середовище містечка останньої чверті XVIII - першої половини XIX ст., а також Мізоцький маєтковий комплекс Дуніних - Карвицьких того ж часу. Розкрито невідомі сторінки історії Мізоча 17 вересня 1939 р., Дерманського монастиря в період німецької окупації, "зачистки" радянськими каральними органами Дерманя в 1948 - 1950 рр. Увагу приділено знаним постатям цього краю - В. Марцинковському, Л. Ступницькому та Борисові Тену.

Вивчено малознані аспекти минувшини Дерманя, Мізоча й довколишніх сіл. Зокрема, поселення трипільців на Мізоцькому кряжі, перша писемна згадка про Мізоч і сусідні села 1322 р., землеволодіння Дерманського Святотроїцького монастиря у другій половині XVIII - перших десятиліттях XIX ст., сповідний розпис Дерманя 1799 р., архітектурно-просторові особливості резиденції Дуніних-Карвицьких у Мізочі, просвітянські осередки Мізоцької гміни в 1920-1930-х рр., бої УПА за Мізоч протягом 1943-1945 рр., антирадянська діяльність молоді Дерманя в післявоєнний період. Висвітлено життя Олександра Гнатюка-Гриценка за документами КДБ УРСР, дерманські сторінки біографії письменника Валерія Тарасова, опубліковано спогади та щоденник дерманця Лавріна Красовського, критично оглянуто видання про минуле Дерманя, що з’явилися за останнє десятиліття.

Друга книга "Садиби Франка: наукового збірника заповідника "Нагуєвичі" присвячена вшануванню 165-го ювілею від Дня народження українського національного генія Івана Франка. Репрезентовано абсолютно нові документальні матеріали, статті та повідомлення, огляди та рецензії з актуальних проблем франкознавства, музейної справи, історії України та суміжних країн, культурології, мистецтвознавства, етнографії, музикознавства, літературознавства, історичного краєзнавства, археологи, джерелознавства, історіографії, спеціальних історичних дисциплін та досліджень, пов'язаних із розвитком туризму та музейної педагогіки.

Розглянуто різні аспекти історії західноукраїнських земель XI - XIV ст. Зіставлено та проаналізовано відомості про перших князів з-поміж Ростиславовичів та їх активність у Галицькій землі. Підсумовано розгортання контактів Галицько-Волинської держави з папським Римом за часів Романовичів. Проаналізовано комплекс джерельних переказів про коронацію та функціонування королівського титулу князя Данила Романовича (1201 - 1264) і їх трактування у дотеперішній історіографії. Запропоновано обґрунтування іменування укладеного у Володимирі перед кінцем XIII ст. зведення найдавнішого київського та західноукраїнського літописання XIII ст. Володимирським літописом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э375.09(4УКР)-3-028 Скочиляс І. я43 + Т1(4УКР)608 Скочиляс І. я43

Рубрики:

Католицизм в окремих країнах

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: ВС71053 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Опубліковано авторські визначення шести анонімних досі картин із фондів Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, які належать п'ятьом представникам італійської, нідерландської та голландської шкіл західноєвропейського малярства XVI - XVIII століть. Пропоновані атрибуції обґрунтовано іконографічними та стилістичними аналогами, розшуканими серед автентичних мистецьких пам'яток зарубіжних музейних збірок, приватних колекцій та антикварної торгівлі, віднайдених у Мережі.