На базі напівемпіричного моделювання досліджено термодинамічні та магнітні параметри і променеві швидкості у фотосферній частині основи спалахової петлі 2 серпня 1990 р та під її вершиною. Отримані моделі свідчать про наявність неоднорідностей в розподілі температури, концентрації атомів водню, електронної концентрації та променевих швидкостей з глибиною в спалаховій атмосфері. В імпульсній фазі шари з неоднорідностями зміщуються вглиб фотосфери до її основи. З часом збудження затухає в нижніх шарах фотосфери.

Рассмотрены спектры четырёх флокулов, которые наблюдались в период от 1-го часа до 20-ти мин. перед вспышками. Доказано, что на фотосферном уровне лучевые скорости в передвспышечных флокулах значительно превышают скорости в соседних невозмущённых участках, с приближением к началу вспышки в фотосфере преобладает подъём вещества.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473.2

Рубрики:

Спалахи на Сонці. Вибухи на Сонці

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована двухленточная солнечная вспышка 7 октября 1979 г. Согласно данным GOES импульсной фазе вспышки предшествовала фаза предварительного нагрева. На основе наблюдений фраунгоферова спектра рассчитаны полуэмпирические фотосферные модели для разных стадий развития вспышки. Результаты моделирования показали наличие в фотосфере изменяющихся со временем неоднородностей температуры, газового давления и других параметров. На стадии предварительного нагрева преобладало возмущение вещества, лежащего ниже основания невозмущенной фотосферы. Оно проявилось в виде узких охлажденных слоев, смещающихся вверх в интервале времени 0,5 мин. В импульсной фазе и в максимуме вспышки возмущению подвергались преимущественно верхние и средние фотосферные слои. Для этого периода характерно смещение вниз нижней границы широкой области пониженной температуры в верхней фотосфере. Возмущения фотосферного вещества сохранялись и спустя 25 - 30 мин после максимума вспышки. Полученные модели свидетельствуют о подавлении турбулентных движений в среде на протяжении всей вспышки.

Спектрополяриметрично спостережено активні та спокійні області на поверхні Сонця. Досліджено фізичні процеси, що відбуваються перед і під час сонячних спалахів у хромосферних і фотосферних шарах активних областей. Створено напівемпіричні моделі спалахів та активних областей, що описують еволюцію поля швидкостей, магнітного поля та температури. Досліджено основні динамічні процеси (грануляцію та дрібномасштабні магнітні поля) у незбуреній фотосфері, що визначають її основні властивості і сприяють переносу непроменистої енергії в зовнішні шари - хромосферу та корону. Одержано функції розподілу дрібномасштабних полів поза хромосферною сіткою. Оцінено потік енергії, породжуваний цими полями. Визначено параметри конвективної складової грануляційного поля швидкостей і поля яскравості; досліджено їх взаємозв'язок у діапазоні висот від рівня формування континуума до температурного мінімуму. Змодельовано поширення МГД-хвиль в атмосфері Сонця й у неоднорідних сонячних структурах із магнітним полем. Досліджено трансформацію та перенос енергії цими хвилями. Розроблено діагностичні методи та створено програмне забезпечення для інтерпретації спектрополяриметричних спостережень, які приймають до уваги неоднорідну структуру атмосфери Сонця та наявність дрібномасштабних магнітних полів.