Розглянуто методичні питання формування збалансованої структури економіки, в межах якої створюється ринкове середовище, що сприяє стабілізації та розвитку промислового виробництва. На підставі аналізу стану структури промислового виробництва розроблено науково-методичні засади формування самодостатньої структури промисловості. Запропоновано методи оцінки промислового розвитку та структури виробництва. Особливу увагу приділено перспективам структурного реформування промисловості України. Висвітлено питання формування збалансованої структури на основі інноваційної складової промислового потенціалу.

Розглянуто питання інституціонального та ресурсного забезпечення економічного розвитку України, використання інтенсивних чинників і ефективних моделей економічного зростання. Висвітлено проблеми фінансового й енергетичного забезпечення економічного розвитку, стабільного та ефективного функціонування промислового й агропромислового комплексів, удосконалення зовнішньоторговельної діяльності з урахуванням приєднання до СОТ і майбутньої інтеграції з ЄС.

Рассмотрены вопросы институционального и ресурсного обеспечения экономического роста Украины, использования интенсивных факторов и эффективных моделей экономического роста. Освещены проблемы финансового и эффективного функционирования промышленного и агропромышленного комплексов, усовершенствования внешнеэкономической деятельности с учетом присоединения в ВТО и будущей интеграции с ЕС.

Розглянуто питання ринкової трансформації економічного механізму розвитку промислового комплексу України. Наведено пріоритетні (інноваційний, структуротворний, інвестиційний) напрями розвитку. Визначено передумови розвитку медичної промисловості країни. Розглянуто особливості удосконалення структури капіталу підприємства.

Рассмотрены вопросы рыночной трансформации экономического механизма развития промышленного комплекса Украины. Приведены приоритетные (инновационное, структуротворческое, инвестиционное) направления развития. Определены предпосылки развития медицинской промышленности страны. Рассмотрены особенности усовершенствования структуры капитала предприятия.

Запропоновано методологічний підхід щодо оцінки та прогнозування ефективності прогресивних технологічних систем на основі використання економіко-математичних моделей заміщення технологій. Встановлено, що застосування даного підходу дає можливість характеризувати ефективність впровадження прогресивних нововведень у промисловості, оптимізувати їх основні показники. Зазначено, що особливістю комплексу моделей є визначення коефіцієнтів і показників ефективності.

Предложен методологический подход относительно оценки и прогнозирования эффективности прогрессивных технологических систем на основе использования экономико-математических моделей замещения технологий. Установлено, что применение даного подхода дает возможность характеризовать эффективность внедрения прогрессивных нововведений в промышленности, оптимизировать их основные показатели. Особенность комплекса моделей состоит в определении коэфициентов и показателей эффективности.

Висвітлено ефективність використання енергоресурсів як основу розвитку промислового виробництва. Описано механізм раціонального використання промислового потенціалу, наведено оцінку інноваційного потенціалу промисловості. Проаналізовано сучасний стан і проблеми розвитку індустрії дитячого харчування в Україні, роль державного регулювання в збалансованому розвитку чорної металургії, формування вертикально інтегрованих структур у нафтогазовому комплексі, становлення ринку інвестиційних кредитів. Розглянуто питання конкуренції на ринку послуг цифрових мобільних комунікацій.

Освещена эффективность использования энергоресурсов как основа развития промышленного производства. Описан механизм рационального использования промышленного потенциала, приведена оценка инновационного потенциала промышленности. Проанализированы современное состояние и проблемы развития индустрии детского питания в Украине, роль государственного регулирования в сбалансированном развитии черной металлургии, формирование вертикально интегрированных структур в нефтегазовом комплексе, становление рынка инвестиционных кредитов. Рассмотрены вопросы конкуренции на рынке услуг цифровых мобильных коммуникаций.

Висвітлено теоретико-методологічні та практичні аспекти формування та реалізації вітчизняної фінансової політики. З урахуванням світового досвіду проведення ефективної податкової політики, проаналізовано наявні проблеми та визначено напрями реформування податкової системи України. Розглянуто теоретичні основи формування бюджетної політики, принципи розподілу та збалансованості бюджетних доходів і видатків, проблемні питання місцевих бюджетів. Увагу приділено особливостям формування ефективної боргової політики та сучасному стану фінансової безпеки України.

Освещены теоретико-методологические и практические аспекты формирования и реализации отечественной финансовой политики. С учетом мирового опыта проведения эффективной налоговой политики, проанализированы существующие проблемы и определены направления реформирования налоговой системы Украины. Рассмотрены теоретические основы формирования бюджетной политики, принципы распределения и сбалансированности бюджетьных доходов и расходов, проблемные вопросы местных бюджетов. Уделено внимание особенностям формирования эффективной долговой политики и современному состоянию финансовой безопасности Украины.

Розглянуто проблеми інвестування у процеси відтворення основних засобів залізниць України. Розкрито регуляторні заходи держави та місцевого самоврядування щодо комплексу соціальних відносин. Досліджено організаційно-економічний механізм стратегічного управління природно-техногенною й екологічною безпекою. Наведено потенційні можливості підвищення конкурентоспроможності України на світовому туристичному ринку. Визначено особливості інституціоналізації лісового сектору економіки за умов сталого розвитку. Наведено теоретико-методологічні підходи до реформування адміністративно-територіального устрою України.

Розкрито зміст і сутність вихідних методичних домінант реалізації процедур із формування об'єктивної системи комплексного оцінювання масштабів розвиненості потенціалу сталого розвитку України. Обгрунтовано алгоритм забезпечення надійності управління формуванням, нарощенням і використанням потенціалу сталого розвитку держави. Обгрунтовано комплекс процедур для експрес-діагностування параметрів вимірювання результативності управління та коригування даного потенціалу. Визначено домінанти оптимальної для України стратегії управління забезпеченням енергоефективності функціонування реального сектору економіки держави.

Розкрито сутність цивілізаційного прогресу на засадах людиноцентричності соціуму, економіки та екології. Головною передумовою і водночас результатом успішного розвитку визначено справедливість щодо сучасних та майбутніх поколінь. Зазначено, що процеси людського розвитку в Україні відповідають глобальним трендам і спрямовані на досягнення вищих соціо-гуманітарних цілей держави. Визначено умови досягнення усталеності людського розвитку. Запропоновано шляхи подолання негативних чинників формування та використання природних, економічних та соціальних ресурсів, вирівнювання доступності ресурсів для різних верств та соціальних шарів населення, створення надійних інституційних механізмів передбачення системних загроз та ризиків, попередження або пом'якшення наслідків їх реалізації.

Висвітлено особливості реалізації механізмів державного управління сталим розвитком регіонів України. Розглянуто проблеми інвестування у процеси відтворення основних засобів залізниць України. Викладено концептуальні засади відтворення територіальних економічних систем за умов фінансової економіки. Запропоновано напрями вдосконалення інвестиційно-інноваційної діяльності у сфері природокористування. Розкрито роль системи охорони здоров'я у забезпеченні сталого розвитку України. Висвітлено теоретичні аспекти дослідження соціогуманітарного потенціалу України. Наведено концептуальні підходи до вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання природокористування. Розкрито теоретичні основи дослідження економічної сутності підприємств харчової промисловості. Проаналізовано соціально-економічні проблеми молоді в контексті забезпечення стійкого розвитку.

Проаналізовано існуючі підходи щодо розуміння стратегії та класифікацію стратегій підприємства. Запропоновано розглядати стратегію підприємства як стратегічний набір, що має чотири рівні ієрархії: корпоративні, конкурентні, функціональні та об'єктні стратегії.

На основі світового досвіду модернізації та структурної перебудови економіки акцентовано увагу на диверсифікації та напрямах трансформації економіки країни та регіонів. Проведено оцінювання перспектив і практики їх здійснення в Україні. Розроблено пропозиції щодо формування та взаємодії стратегічних та оперативних механізмів ефективної структурної перебудови економіки України й її регіонів. Подано шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму ресурсовикористання (контекст стратегій державної інноваційної політики). Досліджено сучасний виробничо-економічний стан і перспективні напрями та заходи щодо модернізації та реформування вугільної промисловості України. Розглянуто шляхи формування та розвиток віртуальної інфраструктури інноваційного підприємства. Висвітлено особливості формування української моделі технопарків. Проведено оцінювання процесів модернізації за умов транскордонної україно-російської співпраці. Розкрито особливості методики оцінювання процесів модернізації та напрями її вдосконалення.

Досліджено проблему формування об'єктивної системи оцінювання масштабів розвиненості потенціалу сталого розвитку держави та зафіксовано науковий пріоритет щодо реалізації інтеграційного вибору України. Розкрито наукові напрацювання щодо добору і застосування на практиці стратегічного управління процесами переходу України до сталого розвитку за використання домінант процесно-алокаційної Концепції відповідного типу і структурно-інформаційної теорії надійності систем. Проаналізовано конститутивно-ключові ресурси, резерви і можливості національного господарства в контексті реалізації інваріантних стратегій інтеграційного вибору держави та соціально-економічних процесів задля забезпечення надійності функціонування національної економічної системи. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат теорії сталого розвитку та стратегічного управління, сформованого за синхронного використання принципів системно-комплексного, об'єктно-цільового, структурно-інформаційного та синергетичного підходів до визначення об'єктів (і обсягів) локалізації зусиль у промисловості в контексті розбудови в Україні економіки соцієтального типу.

Систематизовано характеристику геополітичних та енергетичних пріоритетів України і Російської Федерації. Розкрито механізми формування концепції енергетичної стратегії України. Визначено особливості впливу стратегічного партнерства на забезпечення економічного розвитку України за певної нестачі паливно-енергетичних ресурсів.

Послідовно розкрито найбільш пріоритетні напрями забезпечення результативності функціонування регіональної економіки в ресурсних обмеженнях у контексті виконання вимог, передбачених Угодою про асоціацію України з країнами-членами ЄС. Розроблено мультирівневу систему інтегральних показників. Побудовано структуру системи макроекономічного регулювання розвитку каскадів. Формалізовано замкнену структурно-логічну схему ущільнення взаємозв'язків. Здійснено удосконалення структури сучасного механізму стратегічного управління забезпеченням результативності функціонування каскадів, запропоновано концептуальну модель інформатизації його дії та цілеспрямування функціоналів із адаптацією та реструктуризацією архітектури механізму до нестійких умов функціонування.

Сформовано передумови та складові моделі сталого розвитку з урахуванням природно-ресурсних обмежень, загострення екологічних і соціальних суперечностей. Обгрунтовано доцільність імплементації у вітчизняну практику регулювання природоохоронної діяльності передових іноземних практик реалізації екологічної політики та раціонального природокористування. Запропоновано концепт використання природно-ресурсного потенціалу на принципах сталості й упровадження засад сталого розвитку в соціальній сфері. Розроблено механізми гарантування природно-техногенної й екологічної безпеки, а також інструментарій інвестиційного забезпечення сталого розвитку. Обгрунтовано перспективні напрями переведення національного господарства на модель сталого розвитку шляхом реалізації інноваційних домінант соціально-економічного піднесення, забезпечення сталого природокористування, вирішення суспільних проблем та гарантування природно-техногенної й екологічної безпеки. Запропоновано інноваційний підхід до моделювання траєкторії сталого розвитку на основі системної та структурної перебудови територіальних природно-господарських комплексів.

Обгрунтовано принципи роботи операційного блока спектрального аналізу апаратної частини цифрових процесорів сигналів, а також принципи непараметричної ідентифікації динамічних систем на основі методу частотних характеристик. Описано математичну процедуру дискретного перетворення Фур'є. Подано ефективний алгоритм реалізації дискретного перетворення Фур'є - швидке перетворення Фур'є.

Висвітлено теорію та методологію управління сталим розвитком ( СР). Наведено синергетичну модель системи забезпечення економічної безпеки держави. Проаналізовано особливості регіональної політики СР. Розкрито особливості забезпечення збалансованого розвитку курортно-рекреаційних територій Одеського регіону. Охарактеризовано ресурси СР й організаційно-економічний механізм СР зеленого туризму в Україні. Висвітлено проблеми практичної реалізації принципів СР. Розглянуто математичні моделі й інформаційні технології в системі забезпечення СР. Увагу приділено економічним аспектам нечіткого моделювання в системі управління земельними ресурсами.

Представлено результати досліджень теоретико-методологічних, методичних і прикладних проблем сталого використання, охорони й відтворення природно-ресурсного потенціалу, охорони навколишнього природного середовища, гарантування екологічної безпеки та соціально-економічного піднесення суспільства. Проаналізовано євроінтеграційиі та геополітичні виклики, які слід ураховувати під час формування стратегії розвитку держави і регіонів. Обґрунтовано екосисгемний концепт сталості природно-господарського комплексу в умовах децентралізації. Визначено методологічні аспекти використання механізмів забезпечення сталого розвитку земле- та водогосподарського комплексу, а також лісо- і надрокористування в Україні.