Розкрито існуючу проблему формування ефективного механізму ціноутворення виробництва хлібопродукції. Відзначено роль фактора інтеграції підприємств зернопродуктового комплексу. Висвітлено роль державного регулювання ціни на хлібопродукцію. Встановлено залежність між валовим збором зерна та ціною хліба. На базі одержаної залежності спрогнозовано середній рівень цін на хлібопродукти.

Проаналізовано існуючі підходи до формування маркетингової стратегії (МС) підприємств, а також інструментарій формування МС, визначено особливості формування МС малого підприємства, що діє на місцевому ринку товарів і послуг. На прикладі фірми "Ельдорадо-Трейден" наведено методику стратегічного аналізу діяльності фірми. Розраховано й оцінено ефективність запропонованої МС. Перспективою подальших досліджень визначено стратегічний сегмент спеціалізації.

Окреслено коло сучасних питань стосовно оцінки ефективності діяльності складу. Визначено актуальність вирішення питань складської логістики. Наведено стислий огляд джерел із питань забезпечення ефективності логістики складування. Розглянуто показники діяльності складу та зазначено методики їх розрахунку. Проаналізовано логістичну діяльність підприємства оптового продавця. Розроблено логістичні підходи щодо напрямків поліпшення організації складського господарства підприємства.

Окреслено коло питань стосовно оптимізації логістичного ланцюга постачання молочної продукції. Визначено актуальність оптимізації витрат логістичного ланцюга постачання. Проаналізовано логістичну діяльність підприємства оптового продавця. Розроблено логістичні підходи щодо напрямів підвищення ефективності функціонування логістичного ланцюга. Розглянуто шляхи та напрями удосконалення структури та параметрів логістичних ланцюгів постачання, які забезпечують доступність якісного товару для кінцевого споживача.

Розглянуто системологію економічної безпеки суб'єктів господарської діяльності. Проведено аналіз і синтез логістичної діяльності, як категорії економічної безпеки суб'єктів господарювання. Досліджено середовище функціонування суб'єктів українського лопстичного ринку, виділено його складові та негативні чинники впливу. Визначено роль і місце економічної безпеки суб'єктів логістичної діяльності в системі національної економічної безпеки. Проаналізовано існуючі моделі розвитку мікроекономічних систем і моделі оцінювання ефективності процесів розвитку. Встановлено переваги використання лопстичного інструментарію для цих цілей. Оцінено стан і перспективи розвитку інституційно-організаційного середовища функціонування суб'єктів логістичної діяльності. Наведено результати дослідження діючих систем економічної безпеки суб'єктів автономної логістики та логістичних провайдерів. Розглянуто модель системи економічної безпеки цих суб'єктів господарювання. Розкрито сутність та складові багатофункціонального організаційно-економічного механізму управління її розвитком. Розроблено методичне забезпечення управління розвитком системи економічної безпеки. Розроблено й економічно обгрунтовано напрямки удосконалення розвитку системи економічної безпеки: впровадження механізмів логістичного аутсорсингу, стратегічного партнерства та здійснення внутрішньої організаційної реструктуризації суб'єкта логістичної діяльності.

Розкрито проблеми розуміння сучасної економічної безпеки як складної багаторівневої системи. Здійснено термінологічний аналіз надбань у дослідженні цієї системи. Визначено ключові чинники впливу на особливості декомпозиції структури та стан системи економічної безпеки (СЕБ). Розглянуто економічну безпеку як феномен національної економіки та базис ефективної діяльності суб'єктів господарської та логістичної діяльності. Розкрито логістичну концепцію розвитку сучасних економічних систем. Висвітлено теоретико-методологічні засади формування логістичних утворень як нових суб'єктів безпеки. Формалізовано систему їх економічної безпеки. Визначено роль функціонального й адміністративного комплексу логістики в розвитку СЕБ, розкрито організаційно-економічний механізм її функціонування. Оцінено передумови, ідентифіковано та проаналізовано ресурси даної системи. Розроблено стратегії та програму розвитку СЕБ логістичних утворень для сучасних умов діяльності.

Розглянуто операційну систему суб'єкта господарювання, спрямовану на генерування цінності для потреб цільового ринку. Досліджено механізм управління запасами як чинника економічної безпеки суб'єкта господарської діяльності. Розроблено моделі управління запасами як чинника економічної безпеки підприємства за умов сезонних змін попиту на продукт.

Розглянуто питання управління економічною безпекою з використанням логістичного підходу. Встановлено зовнішні та внутрішні загрози економічній безпеці підприємства. Запропоновано реорганізацію підприємства з впровадженням інтегрованої логістичної системи. Запропоновано заміну об'єкту управління у операційній діяльності машинобудівного підприємства. Замість управління широким асортиментом різних за обсягом виробничих партій обробки менеджери керують потоком замовлень. Запропонований підхід представлено у вигляді схематичних формалізованих процедур, які реалізуються в часі та просторі.

Визначено зміст та особливості ієрархічної структури системи економічної безпеки за умов глобалізації. Виділено основні підсистеми економічної безпеки в ієрархічній структурі системи безпеки. Проведено декомпозицію рівнів і видів категорії "економічна безпека". Виявлено ознаки визначення кількості рівнів ієрархії та видів економічної безпеки на кожному рівні за умов глобалізації.

Исследованы современные подходы к обеспечению экономической эффективности функционирования систем доставки грузов при выполнении контрактов из покупки-продажи товаров. Рассмотрен пример оптимизации конкретной системы доставки с определенным набором определенных грузоотправителей. Определен коммерческий эффект от использования инструментария оптимизации логистических решений в сфере транспортной логистики.

Розроблено структуру процесу гарантування економічної безпеки підприємств з виробництва транспортних засобів з урахуванням актуальних умов ведення бізнесу в Україні. Досліджено особливості організаційно-управлінського механізму гарантування такої безпеки підприємств з виробництва транспортних засобів з формуванням його структури. Визначено основні фактори впливу на формування системи економічної безпеки підприємств з виробництва транспортних засобів у процесі здійснення інноваційної діяльності. Адаптовано механізм світового досвіду гарантування цієї безпеки підприємницьких структур промисловості до вітчизняних машинобудівних підприємств. Проаналізовано стан гарантування економічної безпеки функціонування промислових підприємств в Україні з виокремленням переліку внутрішніх та зовнішніх дестабілізувальних чинників і моделюванням їх впливу. Запропоновано комплексний підхід адаптації функціонування системи економічної безпеки промислових підприємств до умов, що спричинені впливом дестабілізувальних чинників внутрішнього та зовнішнього середовищ. Визначено шляхи підвищення ефективності функціонування системи гарантування економічної безпеки підприємств з виробництва транспортних засобів. Побудовано модель управління персоналом у процесі гарантування цієї безпеки, що враховує часову зміну впливу найбільш важливих факторів, які можуть сприяти виникненню загроз для кадрової безпеки, а також комплексу модель системи економічної безпеки підприємств з виробництва транспортних засобів з урахуванням стратегічних перспектив.

Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти управління системою економічної безпеки вітчизняних підприємств у період складних трансформаційних процесів, які унеможливлюють запозичення досвіду, сформованого у розвинених країнах світу, а вимагають розроблення методологічних підходів, методичних основ і практичних рекомендацій, адекватних умовам господарювання. Визначено основні детермінанти, що мають вплив на управління системою економічної безпеки, та ідентифіковано її загрози. Запропоновано концепцію управління економічною безпекою підприємства, яка вміщує динамічну та статистичну складові, органічне поєднання яких зумовлено такими чинниками: складністю прогнозування змін зовнішнього середовища, неможливістю здійснення абсолютного контролю над внутрішнім середовищем, конфліктністю інтересів, складністю проблеми.

Викладено основи економічної безпеки інноваційного підприємства (ІП). Розглянуто сутність та основні засади розбудови та функціонування системи економічної безпеки ІП, процес і механізм управління цією системою. Розкрито сутність, основні функції та значимість управління системою економічної безпеки в діяльності сучасного ІП. Подано словник основних термінів і понять.

Викладено проблеми економічної безпеки (ЕБ) суб'єктів логістичної діяльності. Розкрито сутність поняття "економічна безпека". Розглянуто фінансову та інтерфейсну складову ЕБ. Наведено внутрішні та зовнішні загрози ЕБ підприємства. Описано логістичні утворення як суб'єкт ЕБ. Викладено логістику як сучасний інструмент міжсистемної інтеграції, а також сутність та основні аспекти логістичної діяльності. Розглянуто логістичні утворення як нову форму господарської кооперації та технологічної координації. Охарактиризовано логістичну систему її структуру. Проаналізовано логістичні утворення як суб'єкти ЕБ. Розглянуто фінансову безпеку як провідну складову ЕБ логістичних утворень.

Розкрито особливості логістичного консалтингу як новітнього напряму управлінського консалтингу. Розглянуто предмет, мету, рівні, функції та завдання логістичного консалтингу (ЛК). Проаналізовано ключові компенсації логістичного консалтингу. Встановлено основні напрями ЛК. Наведено форми та види послуг з ЛК. Визначено роль і місце ЛК в забезпеченні конкурентоздатності вітчизняних підприємств агропромислового комплексу України. Встановлено, що одним із інструментів забезпечення адаптації та виживання і подальшого розвитку вітчизняних компаній АПрК є ЛК. Фахівці з компетенціями ЛК, які є менеджерами вітчизняних підприємств АПрК, спроможні швидко адаптуватись до нових умов та правил, які притаманні європейським товарним ринкам. Реалізація цього завдання на практиці може бути забезпечена завдяки створеного та розвитку вітчизняних та залученню іноземних компаній з ЛК.

Запропоновано механізм фінансового контролю (ФК) за розподілом бюджетних коштів (РБК) залежно від результатів наукової діяльності закладу вищої освіти (ЗВО) і його структуру, яка включає: мету та завдання механізму; об'єкти та суб'єкти механізму; основні принцип, на яких базується механізм; види забезпечення реалізації механізму; важелі впливу та інструменти реалізації механізму; методичні підходи до оцінювання результатів наукової діяльності; заходи ФК за РБК. Введено поняття "механізм ФК за РБК залежно від результатів наукової діяльності закладу вищої освіти", під яким запропоновано розуміти систему заходів і методів впливу державного ФК на діяльність ЗВО з метою підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів шляхом ухвалення рішення про фінансування ЗВО на основі результатів проведених наукових досліджень. Зазначено, що основними напрямами забезпечення функціонування механізму ФК за РБК залежно від результатів наукової діяльності ЗВО є: правовий, нормативний та інформаційний. Систематизовано основні важелі впливу на функціонування запропонованого механізму: ліцензування спеціальності, за якою буде проводитись підготовка здобувачів вищої освіти; акредитація освітніх програм за спеціальностями; державна атестація ЗВО залежно від результатів наукової діяльності; РБК залежно від результатів державної атестації ЗВО. До інструментів реалізації механізму ФК за РБК залежно від результатів наукової діяльності ЗВО віднесено: ФК; державний фінансовий аудит; ІТ-аудит. Запропоновано механізм проведення ІТ-аудиту результатів наукової діяльності ЗВО шляхом пошуку інформації про результати наукової діяльності працівників та її порівняння з інформацією ЗВО, поданою у заявці на проходження державної атестації в частині провадження ним наукової (науково-технічної) діяльності.

Висвітлено основоположні проблеми організації та ведення міжнародної торговельної діяльності (МТД). Розкрито сутність міжнародної торгівлі (МТ), її значення для розвитку національних економік. Розглянуто конкретні форми МТД, класичні та сучасні інструменти її здійснення. Описано механізм здійснення митних платежів. Подано інформацію про контроль міжнародної маркетингової діяльності та фактори успіху в міжнародній маркетинговій діяльності. Увагу приділено особливостям фінансування та логістичного забезпечення МТ. Охарактеризовано сучасні технології МТ. Наведено емпіричне обгрунтування впливу економічної дипломатії на МТД, зокрема оцінено ефективність української економічної дипломатії на місцевому та регіональному рівнях.

Запропоновано механізм фінансового контролю (ФК) за розподілом бюджетних коштів (РБК) залежно від результатів наукової діяльності закладу вищої освіти (ЗВО) і його структуру, яка включає: мету та завдання механізму; об'єкти та суб'єкти механізму; основні принцип, на яких базується механізм; види забезпечення реалізації механізму; важелі впливу та інструменти реалізації механізму; методичні підходи до оцінювання результатів наукової діяльності; заходи ФК за РБК. Введено поняття "механізм ФК за РБК залежно від результатів наукової діяльності закладу вищої освіти", під яким запропоновано розуміти систему заходів і методів впливу державного ФК на діяльність ЗВО з метою підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів шляхом ухвалення рішення про фінансування ЗВО на основі результатів проведених наукових досліджень. Зазначено, що основними напрямами забезпечення функціонування механізму ФК за РБК залежно від результатів наукової діяльності ЗВО є: правовий, нормативний та інформаційний. Систематизовано основні важелі впливу на функціонування запропонованого механізму: ліцензування спеціальності, за якою буде проводитись підготовка здобувачів вищої освіти; акредитація освітніх програм за спеціальностями; державна атестація ЗВО залежно від результатів наукової діяльності; РБК залежно від результатів державної атестації ЗВО. До інструментів реалізації механізму ФК за РБК залежно від результатів наукової діяльності ЗВО віднесено: ФК; державний фінансовий аудит; ІТ-аудит. Запропоновано механізм проведення ІТ-аудиту результатів наукової діяльності ЗВО шляхом пошуку інформації про результати наукової діяльності працівників та її порівняння з інформацією ЗВО, поданою у заявці на проходження державної атестації в частині провадження ним наукової (науково-технічної) діяльності.

Визначено, що комерційні банки функціонують у складному операційному середовищі, а це зумовлено впливом низки факторів політичних, соціальних, економічних, що здебільшого є малопрогнозованими і деструктивними. Обгрунтовано зовнішні ключові параметри, через які опосередковується вплив на процес забезпечення фінансової безпеки банків. Досліджено взаємозв'язок між розміром ставки нормативів обов'язкового резервування і рівнем фінансової безпеки банку. Проаналізовано стан активів, зобов'язань і власного капіталу за групами банків упродовж 2012 - 2016 рр. Визначено роль центрального банку в регулюванні діяльності банків щодо забезпечення їх фінансової безпеки. Обгрунтовано доцільність запровадження НБУ санкцій на проведення будь-яких фінансових операцій банків із російським капіталом на користь материнських структур. Визначено ключові проблеми, які стримують процес забезпечення фінансової безпеки банків у розрізі і функціональних складових (капітало-ресурсної безпеки, кредитно-інвестиційної, валютної та безпечного рівня доходів і витрат. Запропоновано методичний підхід до рейтингової оцінки банків за рівнем їх фінансової безпеки на основі аналізу показників-стимуляторів / дестимуляторів аналізованих банків. Обгрунтовано проведення рейтингової оцінки банку за рівнем його фінансової безпеки на основі порівняння j-го КБ з "еталоном" - банком, який має найкращі результати щодо кожного показника - максимальні значення для стимуляторів і мінімальні - для дестимуляторів. Рейтинг визначено як середнє арифметичне стандартизованих показників, зведених у матрицю ключових показників. Доведено необхідність групування аналізованих банків за рівнем їх фінансової безпеки. Обгрунтовано використання методу групування об'єктів дослідження як інструменту упорядкування аналізованих банків. Визначено емпіричним шляхом з обліком якісних, неформалізованих характеристик чотири групи банків за рівнем їхньої фінансової безпеки (з високим рівнем фінансової безпеки, достатнім, низьким і критичним).