Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.661.2

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто петрологічні, мінералогічні та геохімічні особливості сієнітових порід Окгябрського масиву. Для уточнення послідовності кристалізації інтрузивних фаз масиву застосовано петрологічні характеристики (індекс диференціації та показник залізистості порід), мінералогічні та геохімічні критерії диференціації (еволюції). Дещо понижена залізистість та лужність фемічних мінералів із сієнітів центрального штоку (пуласкіти) Октябрського масиву вказують на їх значно слабшу (у порівнянні з іншими породами) диференційованість. Очевидно, вони є найбільш ранніми (крім інтрузії габро) породами масиву. Фойяїти характеризуються більш залізистими фемічними мінералами і вищою їх лужністю, ніж лужні сієніти та пуласкіти. За цими ознаками фойяїти є більш диференційованими і, як свідчать умови залягання, пізнішими від сієніт-пуласкітів. За мінералогічними критеріями егіринові мікрофойяїти, агпаїтові фоноліти та маріуполіти є більш диференційованими породами, ніж тарамітові фойяїти. На значний ступінь диференційованості мікрофойяїтів і маріуполітів, разом із надзвичайно високою залізистістю і агпаїтністю, може вказувати також підвищена концентрація марганцю в біотиті (до 8,7 % MnO) і магнетиті (до 2,2 % MnO). Зміни хімічного та мінерального складу порід добре узгоджуються зі згаданими мінералогічними і петрологічними особливостями. У складі рідкісноземельних елементів (RЕЕ) переважають легкі елементи церієвої підгрупи, хоча частка важких RЕЕ та Y є значною. У спектрах RЕЕ порід і апатитів завжди чітко проявлені негативні Eu-аномалії. Найменшими вони виявилися в апатиті із сієніт-пуласкітів, а найглибшими - в агпаїтових фонолітах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.115-4

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.661.2

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Октябрський масив у Приазов'ї характеризується високою залізистістю фемічних мінералів у всіх типах лужних порід, а також направленою зміною їх хімізму. Від лужних сієнітів і сієніт-пуласкітів через тарамітові фойяїти і до маріуполітів, егіринових мікрофойяїтів та агпаїтових фонолітів зростає лужність піроксенів та амфіболів, у біотитах збільшується вміст мангану, інколи цинку аж до кристалізації Zn - Mn-силікатів (хендриксит, Zn-куплетськіт, Mn-евдіаліт). В егіринових мікрофойяїтах виявлено високоманганові (до 14 % MnO) і збагачені цинком (до 3,5 % ZnO) біотити та мангановий (до 8,2 % MnO) феро-феритараміт, а в агпаїтових фонолітах, окрім раніше відомих Zn-куплетськіту та хендрикситу, - майже чисто мангановий перотит (perraultite) (29,7 % MnO і 1,8 - ZnO).

Вперше детально описано мінеральний склад і геохімічні особливості дайкових нефелінових сієніт-порфірів Приазов'я. Цей тип порід є новим для України і належить до родини основних порід лужного ряду. Порода складена фенокристами біотиту, нефеліну та лужного польового шпату, а основна маса - калішпату, егірин-геденбергіту, андрадиту, нефеліну (ділянками заміщеного канкринітом і содалітом), біотиту і апатиту. Послідовність кристалізації мінералів у досліджуваному нефеліновому сієніт-порфірі вказує на агпаїтовий тренд еволюції його хімізму. Виявлено відмінності у складі біотиту фенокристів (більш магнезіальний) та основної маси. Нефелін-сієнітовий порфір належить до міаскітового або проміжного між міаскітовим і агпаїтовим типу, характеризується підвищеним вмістом фосфору (у порівнянні із більшістю порід Октябрського масиву), REE, Nb (90 - 235 ppm) та Zr, чим суттєво відрізняється від дайкових егіринових мікрофойяїтів Октябрського масиву. Зроблено припущення щодо належності нефелінових сієніт-порфірів до Октябрського лужного масиву, хоча, ймовірно, вони є найменш диференційованими різновидами у порівнянні зі всіма відомими лужними породами цього масиву.