В дисертації встановлені результати досліджень застосування блочно-модульного принципу при синтезі важільних механізмів, керуючих рухом тіла у площині. Доведено твердження, що встановлює необхідну та достатню умову структурного синтезу цих механізмів. Встановлені функціональні властивості окремих модулів у механізмі, що синтезується. Синтез здійснено з використанням елементів теорії графів. Встановлені усі можливі структурні модифікації керуючих механізмів з мінімальною кількістю ланок на підставі кореневого дерева синтезу та отримані їх математичні моделі. Розроблені методи розв'язання нелінійних систем рівнянь синтезу при визначенні 4-х невідомих параметрів кожного модуля. На підставі розрахованих прикладів доведена доцільність застосування блочно-модульного принципу при синтезі керуючих механізмів.