Зазначено, що за ринкових умов базою розробки планів діяльності автотранспортних підприємств є вимоги споживачів, тому їх вивчення є актуальною задачею. Розглянуто існуючі підходи до виділення напрямків вивчення споживачів і встановлено, що жоден із них не дозволяє системно вирішити поставлену задачу. Запропоновано виділяти напрямки дослідження споживачів за такими ознаками: їх характеристики, відношення до стимулюючих чинників маркетингу та стадії прийняття ними рішення про покупку.

Розроблено методичний підхід до удосконалення автотранспортних послуг на підставі оперативного виявлення розбіжностей між вимогами споживачів і пропозиціями підприємства та формування заходів щодо їх усунення.

Одержав подальшого розвитку категорійний апарат, пов'язаний із проблематикою розробки автотранспортних послуг, зокрема, уточнено та поглиблено сутність поняття "розробка автотранспортних послуг". Вдосконалено процес розробки автотранспортних послуг. Обгрунтовано набір характеристик автотранспортних послуг за наступними системоутворювальними ознаками: рівні їх надання та стимулювальні чинники маркетингу. Розроблено методичний підхід обгрунтування вимог споживачів до автотранспортних послуг, який базується на розробленій методиці опитування та встановленні їх значимості на підставі використання методу аналізу ієрархій. Одержали подальший розвиток методичні основи формування пропозицій автотранспортного підприємства для задоволення вимог споживачів.

Зазначено, що за сучасних конкурентних умов для забезпечення життєдіяльності автотранспортні підприємства мають постійно розробляти нові та удосконалювати існуючі послуги з метою залучення нових клієнтів та забезпечення їх задоволеності. Це потребує визначення вимог споживачів. Існуючі методи вирішення поставленої задачі не дозволяють повною мірою сформувати вимоги споживачів до автотранспортних послуг. Удосконалено теоретичні основи визначення вимог споживачів до автотранспортних послуг. Це дозволить посилити конкурентні позиції автотранспортних підприємств.

За умов зростання конкурентної боротьби, коли споживачі стають більш вимогливими до послуг, перед керівництвом автотранспортних підприємств постає проблема створення нових послуг, які б дозволили досягти відповідності пропозицій підприємства вимогам споживачів. Проте невизначеність у виділенні ознак новизни автотранспортних послуг ускладнює вирішення даної проблеми. Аналіз літературних джерел не дозволив її усунути. Запропоновано вважати автотранспортну послугу новою, якщо вона збільшує або створює нову споживчу цінність і за рахунок цього забезпечує задоволення нових або існуючих потреб споживачів. Представлено класифікацію нових автотранспортних послуг за наступними ознаками: ступінь новизни створеної споживчої цінності; вид ринку, на якому здійснюється впровадження нової послуги; види процесів послуги та елементи комплексу маркетингу, які слугують джерелом виникнення новизни; рівні надання послуг; складові споживчої цінності та ін.

Удосконалено методичні основи визначення вимог споживачів до автотранспортних послуг на основі використання комплексного підходу. Це дозволить систематизувати теоретичні розробки вчених в даній галузі та значно поліпшити їх впровадження в практичну діяльність автотранспортних підприємств.

На основі системного підходу та теоретичних узагальнень запропоновано наступне визначення поняття "удосконалення автотранспортної послуги" - це цілеспрямований вплив на процес її розробки та надання з метою створення нової чи додаткової споживчої цінності. Істотна відмінність запропонованого визначення від існуючих полягає в розгляді удосконалення як окремого процесу, що перетворює існуючу послугу в таку, що має нову чи додаткову цінність. Розроблено узагальнений алгоритм удосконалення автотранспортних послуг, який може слугувати базою для формування подальших методичних рекомендацій реалізації цього процесу в практичній діяльності.

Запропоновано методичні основи оцінювання відповідності показників послуги вимогам споживачів, що грунтуються на використанні функції Харрингтона та передбачають встановлення бажаних характеристик автотранспортної послуги і визначення розбіжностей на підставі їх порівняння з фактичними значеннями показників пропозицій автотранспортних підприємств. Це дозволить забезпечити швидку адаптацію підприємств до мінливих умов ринку за рахунок оперативного прийняття обгрунтованих маркетингових рішень, спрямованих на підвищення рівня відповідності послуги вимогам та забезпечення задоволеності споживачів.

В сучасному конкурентному середовищі можливість одержання підприємством прибутків визначається, в першу чергу, вмінням працювати зі споживачами. Проте для досягнення успіху автотранспортним підприємствам недостатньо безпомилково визначити вимоги споживачів, слід правильно втілювати їх у властивостях пропонованих послуг. Тому актуальності набуває проблема визначення оптимальних параметрів автотранспортних послуг. Запропоновано модель оцінки впливу параметрів автотранспортної послуги на досягнення певного рівня задоволеності споживачів, використовуючи метод планування експерименту.

Підприємству будь-якої галузі важливо розрізняти його споживачів, покупців та клієнтів, адже кожна з цих категорій ставить різні цілі: клієнт має не втрачати інтерес до діяльності підприємства, покупець - бажання купувати, а споживач - необхідність користування послугами. Виділено основні риси понять "споживач", "покупець" та "клієнт", уточнено їх визначення та застосовано до сфери надання автотранспортних послуг.

Цінність у дослідженнях більшості вчених ототожнюється з певними характеристиками, якими має володіти пропонована послуга для задоволення вимог споживачів, що надає деяке однобічне тлумачення даного поняття з позицій виробників, не враховуючи при цьому змісту, який у нього вкладають споживачі. У статті під споживчою цінністю автотранспортної послуги запропоновано розуміти благо, що полягає у зміні місця розташування вантажу чи пасажира та вимірюється величиною витрат, понесених споживачем для її одержання та користування нею, а також тривалістю відчуття ним задоволеності.

Запропоновано методику проведення логістичного аудиту на АТП, що передбачає розрахунок індексу стану логістики, визначення відносного рівня її розвитку, а також виявлення основних напрямків її покращання.

За сьогоднішніх умов одним із найважливіших завдань автотранспортного підприємства (АТП) є скорочення рівня витрат та економія ресурсів за умови забезпечення певного рівня надання послуг. Цього можливо досягти за рахунок оптимізації бізнес-процесів логістики. Одержало подальший розвиток методичне забезпечення поліпшення логістичних бізнес-процесів на АТП шляхом використання інструментів імітаційного моделювання для їх проектування та визначення їх вартості, базуючись на методиці ABC. Використання запропонованої методики у практичній діяльності дозволяє визначити джерела логістичних втрат та обгрунтовано ухвалювати рішення щодо їх усунення.

Досягнення високого рівня якості автотранспортних послуг (АТП), для забезпечення максимального задоволення споживачів, але за умови збереження величини витрат є основною метою логістичного менеджменту сьогодні. Тому актуальності набувають питання, пов'язані з оцінюванням ефективності логістичних систем, з метою визначення досягнутого рівня якості послуг за певного рівня логістичних витрат. Запропоновано методику комплексного оцінювання ефективності логістики на АТП, що включає такі етапи: виділення підсистем логістики та вибір показників оцінювання їх результативності; встановлення граничних значень розрахункових показників та розробка шкали їх переведення до бальних оцінок; визначення зведених оцінок ефективності функціонування підсистем логістики з урахуванням їх значущості. Методика базується на використанні реально вимірюваних параметрів функціонування логістичних процесів, що підвищує її практичну цінність для застосування на АТП.

Розглянуто теоретичні та методичні питання управління логістичними потоками, оптимізації витрат і підвищення ефективності надання транспортних і супутніх послуг на підставі використання сучасних методів та інструментів проектування логістичних систем у практичній діяльності підприємств. Розкрито основні аспекти використання логістичного підходу до управління потоками сучасних підприємств. Висвітлено роль підприємств транспортної галузі у формуванні ланцюгів постачань і логістичних систем. Наведено класифікацію логістичних систем. Увагу приділено інструментарію розширення ринкових меж логістичної системи, процедурі проведення логістичного аудиту, методам прогнозування необхідної потужності логістичної систем. Розглянуто особливості проектування інтегрованих логістичних ситсем, проблеми розвитку регіональних логістичних центрів, питання формування міжнародних транспортних коридорів.

Доведено, що грамотна регламентація логістичних бізнес-процесів є однією з важливих складових успіху проведення змін на підприємстві. Обгрунтовано зміст та етапи процесу регламентації в межах управління змінами на підприємстві. Встановлено, що наявність регламентів бізнес-процесів дозволяє не лише формалізувати перелік та визначити межі відповідальності виконавців, але й прискорити процеси впровадження заходів з удосконалення бізнес-процесів. Єдиною умовою успішності впровадження та використання регламентів бізнес-процесів є вчасна їх актуалізація.

Бурхливий розвиток соціально-економічної сфери, ускладнення інформаційних зв'язків, інтенсивна поява нових технологій та технічних досягнень активізували пошук та впровадження сучасними підприємствами нових, більш гнучких підходів до організації бізнесу. Одним із таких підходів є розробка та впровадження логістичних систем для оптимізації управління потоковими процесами на підприємствах. Визначено сутність поняття проектування логістичної системи, удосконалено методичні основи розробки логістичних систем, керуючись основними принципами теорій діагностики та вирішення логістичних проблем. Практична цінність запропонованого процесу полягає у забезпеченні ефективного координування діяльності підприємства шляхом проектування та впровадження логістичних систем, що сприятимуть своєчасному здійсненню необхідних управлінських процедур, спрямованих на оптимізацію використання ресурсів та скорочення витрат.