Основное внимание уделено проблеме обеспечения санитарно-эпидемиологического благополучия страны как сфере межотраслевого регулирования и одного из важнейших аспектов национальной безопасности в области здравоохранения населения. Кратко представлено научное обоснование и пути развития теоретических, математических, методологических и организационных составляющих дезинфекционной деятельности. Дана характеристика дезинфекционных, дезинсекционных и дератизационных технологий, направленных на прерывание эпидемического процесса путем уничтожения возбудителей и их переносчиков во внешней среде как основных методов и средств успешной борьбы с инфекционными болезнями. Оценено влияние изменений социально-политической и экономической ситуации на систему организации комплекса дезинфекционных мероприятий на всех объектах железнодорожного транспорта и контроля их эффективности.

Визначено основні характеристики та тенденції змін у роботі відомчої санітарно-епідеміологічної служби залізничного транспорту. Розроблено й обгрунтовано комплекс заходів щодо її реорганізації у державну структуру - санітарно-епідеміологічну службу на залізничному транспорті України. Відмічено витрати робочого часу на основні та допоміжні види діяльності фахівців установ санітарно-епідеміологічної служби на залізничному транспорті України різних рівнів управління. Встановлено комплексний показник раціональності організації роботи спеціалістів і визначено витрати їх робочого часу на окремі елементи праці. Науково обгрунтовано та втілено в практику якісно нові функціонально-організаційні підрозділи - санітарно-контрольні пункти нового типу, як структурні елементи формування системи санепідемнагляду на залізничному транспорті України.