У результаті комплексного аналізу геолого-геофізичних і сейсмічних матеріалів і даних буріння в межах поширення стратиграфічних комплексів верхньої юри визначено регіональні зони розвитку біогермних споруд та охарактеризовано історико-генетичні особливості їх розвитку. На підставі аналізу геолого-геофізичних особливостей фацій, пов'язаних з біогермами, та вивчення кернового та промислово-геофізичного матеріалу з утворень верхньої юри Передкарпатського прогину встановлено основні критерії їх нафтогазоносності. Виділено нафтогазоперспективні ділянки.

На підставі перегляду результатів сейсморозвідувальних робіт і буріння висвітлено нове бачення процесів баденської седиментації під час пізньобаденської трансгресії в межах Коломийської системи палеоврізів. Визначено основні джерела зносу та механізми транспортування осадового матеріалу. Вказано на наявність малоамплітудних додатних структур, генетично пов'язаних з процесами седиментації, які можуть служити пастками для вуглеводнів.

Проаналізовано наявні моделі геологічної будови і нафтоносності Лопушнянського родовища. Окреслено моменти структурно-тектонічного, гідродинамічного та геолого-економічного характеру, які викликають сумнів у вірогідності сейсмічної та геологічної моделей родовища. Нові матеріали по Стайківській площі та уявлення про формування Передкарпатського прогину привели до думки, що у формуванні мезозойських структурних форм, перекритих Буковинськими Карпатами, значний вплив належить палеогеографічним обставинам, зокрема наявності широко розвинутої річкової системи, яка існувала наприкінці мезозою та в кайнозої на південно-західному схилі Східноєвропейської платформи і активно впливала на насувні процеси ларамійської, піренейської та савської фаз альпійського орогенезу. Запропонована модель Лопушнянського нафтового родовища, що має форму структурного носа, пояснює тектонічне екранування покладів з північного сходу і їх гідродинамічну розкритість з боку Карпат, особливості розвитку порід-колекторів та результати початкової розробки сеноманського покладу св. 4-Лопушна і спрямовує подальші пошукові роботи на суміжні Стайківську і Роженську структури.

Висвітлено геологічні результати виконаних геофізичних робіт у межах центральної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на прикладі Старо-Богородчанського газового родовища та Північно-Богородчанської площі. Надано рекомендації та визначено нові напрями проведення геофізичних робіт на нафту і газ у Західному регіоні.

Вперше розглянуто донеогенову ерозійну поверхню Передкарпатського прогину як єдину захоронену палеорічкову систему, створену на протязі геологічного часу від маастріхту до нижнього бадену. Набули подальшого розвитку наукові ідеї про зв'язок процесів осадконагромадження в баден-сарматському басейні з геоморфологічними особливостями донеогенової ерозійної поверхні. Встановлено, що одним з основних джерел зносу теригенного матеріалу в баден-сарматський басейн седиментації була Карпатська споруда. Встановлено механізми транспортування та перерозподілу осадового матеріалу у баден-сарматському басейні осадконагромадження. Вперше дислокації насувного типу визначено як один із чинників формування резервуарів, сприятливих для нафтогазонагромадження в розрізі мезозою в межах Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Вперше вважається, що основною умовою утворення вуглеводневих пасток у покрівельній частині мезозойського комплексу є наявність закритих додатніх структурних форм у донеогеновій ерозійній поверхні.

Розглянуто дослідження, виконані впродовж останніх десятилітть українськими геологами. З'ясовано роль процесів денудації у формуванні структурного плану донеогенової поверхні Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Висловлено припущення про ерозійну природу Крукеницької западини. Зазначено про вплив тектонічних чинників у разі генерування структурного обліку донеогенового ложа на завершальних етапах Карпатського орогенезу.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ