На підставі результатів багаторічних досліджень і літературних даних визначено закономірності функціонування мікробних утворів грунту за умов антропогенного навантаження, зокрема, такими речовинами, як регулятори росту рослин, пестициди, важкі метали. Вперше застосовано ієрархічний підхід до вивчення різних рівнів організації мікробної системи грунту: позаклітинного, клітинного, популяційного та ценотичного. Описано специфіку формування та кінетичні характеристики росту грунтових мікроорганізмів під впливом біостимуляторів, пестицидів і важких металів. Розроблено концепцію організації та проведення мікробіологічного моніторингу грунтів, визначено шляхи їх оздоровлення та підвищення родючості.

Наведено результати досліджень і новітніх розробок провідних наукових центрів світу з проблеми мікробної корозії (МК) підземних споруд. Розглянуто питання біогеохімічної діяльності бактерій циклу сірки у зв'язку з МК. Викладено сучасні уявлення про агресивність грунтів, запропоновано нові підходи до вивчення МК у біоплівках. Розглянуто можливі біохімічні засади формування агресивного мікробного угруповання грунтів, а також мікробіологічні аспекти активного та пасивного захисту підземних споруд.

Приведены результаты исследований и новейших разработок ведущих научных центров мира по проблемам микробной коррозии (МК) подземных сооружений. Освещены вопросы биогеохимической деятельности бактерий цикла серы в связи с МК. Изложены современные представления об агрессивности почв, предложены новые подходы к изучению МК в биопленках. Рассмотрены возможные биохимические основы формирования агрессивной группировки почв, а также микробиологические аспекты активной и пассивной защиты подземных сооружений.

З позицій системного підходу розглянуто еколого-фізіологічні особливості мікробних угруповань грунтів у сучасних агрофітоценозах, біохімічні особливості функціонування симбіотичних систем. Обговорено питання охорони грунтів, створення поліфункціональних мікробних препаратів для поліпшення живлення, регуляції росту і біологічного захисту рослин. У межах дослідження біогеохімічної діяльності мікроорганізмів вивчено механізми формування корозійно небезпечних мікробних угруповань за умов техногенезу, досліджено архітектоніку й функціонування біоплівок на кородованій сталі, пошкоджених покриттях і розроблено основи антикорозійних заходів.

The theoretical aspects of the interaction of microorganisms with compounds of Fe are examined, and the reduction of Fe (III) and Fe (II) by museum strains Bacillus subtilis 316M, Pseundomonas aeruginosa ATCC 10145, Escherichia coli К 12, and Clostridium lituseburense K-l are experimentally investigated. It is shown that museum strains reduce Fe (III) only to Fe (II) accordingly to the theoretical prognosis. Microbial reduction of Fe (III) is not a specific process because the investigated strains do not use Fe (III) as the terminal acceptor of electrons. The interaction of microbial strains with Fe (III) and Fe (II) leads to their extraction from water solutions. The unspecificity of the processes of microbial reduction and accumulation of Fe (III) and Fe (II) from solutions allows one to forecast the Fe-cycle regularity in the environment and create industrial microbial technologies to purify waste waters from Fe.