Розглянуто нормативну вимову як важливий чинник успіху в усній комунікації. Розкрито наукові засади формування вимовних механізмів французької мови. Визначено загальнолінгвістичні та психофізіологічні передумови оволодіння французькою вимовою (ФВ), особливості її постановки та корекції. Наведено тренувальні вправи для стабілізації ФВ.

Рассмотрено нормативное произношение как важный фактор успеха в устной коммуникации. Раскрыты научные основы формирования механизмов произношения французского языка. Определены общелингвистические и психофизиологические предпосылки овладения французским произношением (ФП), особенности его постановки и коррекции. Приведены тренировочные упражнения для стабилизации ФП.

Висвітлено теоретичні і практичні аспекти звукового вираження згоди та незгоди у французькому діалогічному мовленні. Описано просодичну структуру діалогічних єдностей унісонного та дисонансного характеру, наведено характеристики аудитивного сприйняття та електроакустичного відтворення реплік діалогічних єдностей, що передають згоду та незгоду.

Освещены теоретические и практические аспекты звукового выражения согласия и несогласия во французской диалогической речи. Описана просодическая структура диалогических единств унисонного и диссонансного характера, приведены характеристики аудитивного восприятия и электроакустического воспроизведения реплик диалогических единств, передающих согласие и несогласие.

З використанням структурно-семантичного, аудитивного та електроакустичного аналізу експериментального матеріалу простежено розумову діяльність людини та її емоційно-експресивні можливості під час звукового відтворення думок у ситуативному мовленні. Описано експліцитні та імпліцитні форми вираження діалогічної згоди/незгоди та лексико-граматичних засобів їх реалізації. Систематизовано численні різновиди сполучень реплік діалогічних єдностей на підставі кореляції ступенів їх модально-емоційного забарвлення. Визначено найінформативніші параметри перцептивних та основних фізичних характеристик інтонації експериментальних реплік. Виявлено основні диференційні просодичні ознаки їх функціонування у французькому мовленні. З'ясовано інваріантну основу інтонаційних структур досліджених діалогічних єдностей, що є підгрунтям для формування відповідних звукових моделей фраз французької мови.