Встановлено, що клінічна картина інфекційного мононуклеозу (ІМ) Епштейна-Барр вірусної етіології у дітей на сучасному етапі не зазнала суттєвих змін і характеризується притаманним їй у цілому симптомокомплексом. Доведено, що у всіх дітей, хворих на ІМ Епштейна-Барр вірусної етіології, відзначаються зміни печінки у вигляді структурної або структурно-функціональної її дезорганізації. Встановлено, що імунні параметри мають високу прогностичну значущість вже на ранніх етапах захворювання у визначенні розвитку структурно-функціонального стану печінки. Розроблено нові інформативні методи прогнозування розвитку можливого варіанта ураження печінки. Наведено прогностичну таблицю, використання якої вже на ранніх етапах маніфестації захворювання дозволяє з високою вірогідністю (95 %) передбачати формування варіанта структурно-функціонального стану печінки в динаміці захворювання. Доведено, що структурно-функціональні зміни печінки за ІМ у дітей не відновлюються до періоду ранньої реконвалесценції.

У дітей, хворих на інфекційний мононуклеоз, досліджено рівні про- і протизапальних цитокінів у гострий період захворювання і у періоді ранньої реконвалесценції. Виявлено їх значення у формуванні структурно-функціонального стану печінки у разі інфекційного мононуклеозу.