Запропоновано сучасний погляд на хронологію, періодизацію, тлумачення літературної епохи, а також на значення та масштаби спадщини видатних діячів XIX ст. Проаналізовано спільні, характерні та відмінні риси окремих національних літератур на тлі висвітлення соціально-філософських зв'язків культурної думки епохи. Окреслено найважливіші моменти літературно-художнього розвитку та продемостровано можливі шляхи аналізу творів.

Предложен современный взгляд на хронологию, периодизацию, толкование литературной эпохи, а также на значение и масштабы наследия выдающихся деятелей XIX в. Проанализированы общие, характерные и отличительные черты национальных литератур на фоне освещения социально-философских связей культурной мысли эпохи. Очерчены наиболее важные моменты литературно-художественного развития и продемонстрированы возможные пути анализа произведений.

Охарактеризовано літературну епоху Франції XIX ст. Розглянуто твори французьких письменників, зокрема, О. Бальзака, П. Меріме, Г. Флобера, Г. Мопассана, художній доробок яких типологічно відносять до реалістичного напряму літератури.

Охарактеризована литературная эпоха Франции XIX в. Рассмотрены произведения французских писателей, в частности, О. Бальзака, П. Мериме, Г. Флобера, Г. Мопассана, художественное наследие которых типологически относят к реалистическому направлению литературы.

Узагальнено теоретичні підходи до розробки класифікацій кластерів. Зроблено порівняльну характеристику розвинутих країн світу за рівнем кластеризації. Запропоновано класифікації кластерів країн світу за галузевою ознакою та типами.

Доведено об'єктивність і продуктивність рефлексії, рецепції та механізмів ретрансляції ключових домінант тургенєвського сегмента в індивідуальних художніх системах Б. К. Зайцева, I. С. Шмельова, М. А. Осоргіна, що свідчить про їх концептуальну близькість та конвергентність провідних духовно-естетичних тенденцій моделювання художньої картини світу традиції класика російської літератури. Наявність інтенсивного діалогу прозаїків XX ст. з віддаленою за часом традицією І. С. Тургенєва демонструє її життєздатність й якісність, констатує безперервність єдиної культурно-художньої традиції російської літератури.

Надано загальну характеристику англійської літератури вікторіанської доби. Розглянуто проблеми теоретичного та історико-літератрного характеру у зв'язку з культурно-історичною ситуацією, що склалися в Англії за доби правління королеви Вікторії. Подано інформацію про творчість Дж. Остін, Ч. Діккенса, В. М. Теккеля. Приділено увагу жіночій літературі вікторіанської епохи, зокрема Е. Гаскелл, сестер Бронте і Дж. Еліот. Висвітлено життєвий і творчий шлях Дж. Мередіта.

Проаналізовано роман Дж. Барнса "Англія, Англія" в аспекті проблематизації та художньої репрезентації питання національної та індивідуальної ідентичності; увиразнюються причини звернення письменника до проблеми національної ідентичності та підкреслюється оригінальність її авторської інтерпретації крізь метафору "вигадування традиції"; простежено взаємопов'язаність концептів національної ідентичності і колективної та індивідуальної пам'яті, історії і пам'яті, ідентичності й автентичності; акцентується гуманістична природа художньої рефлексії англійського письменника.

Крізь призму фуколтіанського поняття "гетеротопія" розглянуто роман англійського письменника Дж. Барнса "Англія, Англія"; враховано складність і неоднозначність функціонування цього концепту в царині літературознавчої науки і простежується, як основні ознаки фуколтіанського концепту працюють та розкриваються в художньому світі роману Дж. Барнса, де представлені образи двох островів, що функціонують за законами гетеротопічних просторів.

Розглянуто притаманні англійській літературі художні явища. Увагу приділено її знаковим представникам та їх творам, які репрезентують англійську літературу від початку її становлення у V столітті до літератури англійського романтизму. Простежено специфіку розвитку літератури раннього та зрілого вікторіанства. Зроблено загальний огляд розвитку літературного процесу в Англії.