Виконано теоретичне обгрунтування точності геодезичних робіт у процесі створення планово-висотної мережі Донбаського випробувального полігону. Розроблено методику геодезичних вимірів деформації опор ліній електропередач (ЛЕП) у ході випробувань та експлуатації. З метою автоматизації даних процесів під час випробувань запропоновано автоматизовані пристрої. За допомогою комплексного підходу щодо дослідження деформацій опор ЛЕП за максимального впливу зовнішніх факторів (температур, вітру, ожеледиці, вигину та опаду силової підлоги, зрушення у болтових з'єднаннях) наведено методи їх прогнозування. На підставі експериментальних даних та одержаних математичних моделей установлено, що за комплексного впливу зовнішніх факторів на висотну опору ЛЕП, складова частина загальної деформації опори складає від вітрового навантаження - 30 - 50 %, зазорів у болтових з'єднаннях - 20 - 30 %, сонячної радіації та нерівномірного осідання - до 20 %. Доведено, що комплексні дослідження точності визначення деформацій різними способами за однакових умов підтвердили правомірність даної методики у процесі випробувань і дозволили підвищити точність та оперативність геодезичних вимірів на 15 - 20 %.

Рассмотрена технология геодезических работ, периодичность и результаты исследования деформаций спортивного комплекса "Донбасс-Арена" в г. Донецк в процессе эксплуатации.

Для решения сложных и ресурсоемких научных и прикладных задач все шире используются так называемые распределенные вычисления. Одним из направлений их развития являются грид-технологии. Они позволяют эффективно и надежно управлять компьютерными ресурсами, включенными в общую сеть. Украинский академический грид объединяет вычислительные мощности и ресурсы хранения данных более 30 научно-исследовательских институтов НАН Украины. Это обеспечивает функциональную среду, позволяющую решать широкий круг научных задач. Представлены результаты использования грид-инфраструктуры, созданной в Радиоастрономическом институте Национальной академии наук Украины, для численного решения задач в различных областях радиоастрономии, астрофизики и радиофизики. Предложены также перспективные направления более широкого использования параллельных вычислений в научных исследованиях.

Мета роботи - аналіз використання штучних нейронних мереж (ШНМ) при геодезичному моніторингу інженерних споруд, а також знаходження оптимальної кількості нейронів, які максимально точно та якісно характеризують деформаційний процес. Дослідження виконано на комплексу промислових об'єктів ММК "Азовсталь", де була створена геодезична система моніторингу інженерних споруд комбінату. Система складається з наступних елементів: 3 опорних геодезичних пункта примусового центрування у вигляді металевих трубчастих опор; 12 осадочних реперів, які закріплені у цоколь будівлі; 25 деформаційних марок, розташованих на несучіх конструкціях будівлі; нівелір; тахеометр. На протязі 2,5 років виконувалось спостереження за деформаціями будівель та споруд з виявленням вертикальних осадок та планових здвигів споруд. Результати зйомок були оброблені спочатку стандартними функціями математичної статистики, а потім за допомогою методу нейронних мереж. Для цього використовувався модуль MATLAB. Була створена ШНМ, виконано її навчання, проведено моделювання та тестування, вибрані вхідні, скриті та вихідні нейрони. У якості нейронної мережі прийнята мережа радіальних базисних ліній. Оцінка роботи ШНМ була виконана за допомогою матриці неточностей. Досліджено найбільш придатну для моніторингу споруд ШНМ радіальних базисних ліній та визначена оптимальна кількість нейронів, які з максимальною точністю описують деформаційний стан споруди. Наукові дослідження використовуються в системах геодезичного моніторингу крупних промислових об'єктів Української індустрії. Отримані результати дозволяють стверджувати, що оптимальною кількістю нейронів у прихованому шарі є 10. За таких умов забезпечується практично однакова точність апроксимації даних (СКП = 1,5 мм), точність підтвердження моделі (СКП = 1,5 мм) та точність перевірки моделі (СКП = 3,1 мм). При збільшенні кількості нейронів, практично необмежено підвищується точність апроксимації, проте точність перевірки моделі стрімко знижується. Для кількості нейронів рівній розміру вибірки СКП перевірки моделі перевищує 15 мм. Загалом, модель на 10-ти нейронах правильно відтворює коливальний характер деформаційного процесу і за умови включення до цієї моделі додаткових даних (дія технологічного обладнання, коливання температури тощо) дозволяє найбільш повно і достовірно описати деформаційний процес.