Охарактеризовано та систематизовано методики навчання читання під час вивчення англійської мови у закладах фахової передвищої освіти. Розглянуто різні типи читання. Проаналізовано доцільність використання когнітивно-комунікативного підходу, спрямованого на розвиток компетенції вираження комунікативного наміру, під час навчання здобувачів освіти читання, який є підгрунтям успішного оволодіння іноземною мовою. Висвітлено питання щодо інклюзивного навчання як важливого аспекту здобуття освіти у нинішніх реаліях. Розкрито особливості у підході до навчання читання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами (ООП). Описано певні групи здобувачів освіти з ООП, для яких необхідно індивідуалізувати навчальні завдання, враховуючи їх потреби з огляду на особливості навчання читання іноземною мовою. А саме: групу здобувачів освіти з порушенням мовлення, зору, слуху; групу здобувачів освіти з розладами спектру аутизму; групу здобувачів освіти з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю; групу здобувачів освіти із дитячим церебральним паралічем. Сформульовано поради щодо методики навчання читання іноземною мовою здобувачів освіти з особливими освітніми потребами кожної з груп. Автори наводять приклади вправ на розвиток компетенцій читання: виразне читання вголос з різною швидкістю, читання по черзі розрізаного тексту, драматичне читання, текст як відповідь на запитання, аналітичне читання, переробка тексту, виділення головного у тексті, категоризація тексту, виведення закономірності за текстом, розширення тексту та інші. Заропоновано принципи опрацювання навчального матеріалу, які сприяють розвитку мовних компетенцій здобувачів освіти політехнічних закладів фахової передвищої освіти України.

Досліджено юрисдикцію міжнародних кримінальних судів та Міжнародного Суду ООН щодо злочину геноциду з позицій інтегративного підходу до відповідальності індивідів та держав згідно з міжнародним правом. Розглянуто концептуальні підходи щодо розуміння юрисдикції міжнародних судових органів. Висвітлено комплексна природа Конвенції про геноцид. Досліджено особливості тлумачення міжнародними кримінальними судами складу та окремих елементів злочину геноциду. Здійснено історичний огляд процесу прийняття та характеризується змістовне наповнення юрисдикційних положень статей 6 та 9 Конвенції про геноцид. Запропоновано шляхи застосування статті 6 Конвенції для ''підсилення'' юрисдикції МКС щодо злочину геноциду. Досліджено юрисдикція міжнародних кримінальних судів за параметрами ratione personae, ratione loci, ratione temporis, в контексті юрисдикції ratione personae детально охарактеризовано форми відповідальності за злочин геноциду. Констатовано, що Міжнародний Суд ООН, юрисдикція якого базується на ''компромісній умові'' статті 9 Конвенції про геноцид, є дієвим механізмом забезпечення відповідальності держав за геноцид. Детально охарактеризовано юрисдикцію Міжнародного Суду ООН за параметрами ratione personae, ratione mater iae, ratione loci, ratione temporis.