Наведено результати аналізу лексико-семантичних особливостей тактильних прикметників, системних відношень елементів лексико-семантичного поля прикметників дотику та їхніх стилістичних функцій, здійсненого на основі дослідження творів латинських поетів епохи принципату Августа, як важливого компонента мовної та поетичної картин світу стародавніх римлян. Увагу приділено семантичним і граматичним ознакам якісних прикметників, синкретичним і синестетичним особливостям прикметників, типам лексичних мікросистем, стилістичним функціям прикметників. Охарактеризовано методику дослідження тактильних прикметників на матеріалі творів Вергілія, Горація та Овідія.

Проаналізовано лексико-семантичне поле (ЛСП) тактильних прикметників на основі дослідження творів латинських поетів епохи принципату Августа як важливого компонента мовної (МКС) і поетичної картин світу стародавніх римлян. Визначено місце цих прикметників у МКС, внутрішню структуру їх ЛСП. Подано картину лексичної сполучуваності, описано частотні характеристики, встановлено парадигматичні зв'язки досліджуваних ад'єктивів, їх лексико-семантичні особливості. З'ясовано, що поповнення ЛСП дотику відбувається внаслідок синестетичних двобічних зв'язків із сенсорними та несенсорними ЛСП інших прикметників. Підкреслено роль тактильних прикметників у формуванні як тактильної, так і нетактильної МКС. Розглянуто стилістичні функції та образно-естетичний потенціал досліджуваних ад'єктивів.