Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти державної політики розвитку аграрної сфери регіонів. Розглянуто питання державного регулювання трансформаційної власності в АПК та інфраструктури аграрного ринку, формування і реалізації державної політики розвитку матеріально-технічної бази, науково-методичного забезпечення управління матеріально-технічними ресурсами. Проаналізовано роль і значення інноваційного розвитку АПК в Україні, визначено основні напрями створення адекватної ринковим умовам системи державного регулювання інноваційно-інвестиційних процесів АПК.

Освещены теоретические и прикладные аспекты государственной политики развития аграрной сферы регионов. Рассмотрены вопросы государственного регулирования трансформационной собственности в АПК и инфраструктуры аграрного рынка, формирования и реализации государственной политики развития материально-технической базы, научно-методического обеспечения управления материально-техническими ресурсами. Проанализированы роль и значение инновационного развития АПК в Украине, определены основные направления создания адекватной рыночным условиям системы государственного регулирования инновационно-инвестиционных процессов АПК.

Обгрунтовано концептуальні напрями трансформації механізмів державного регулювання розвитком регіонального аграрного ринку з урахуванням поліаспектного характеру останнього та вимог СОТ. Розглянуто сутність аграрного ринку, розвиток якого є об'єктом державного регулювання, наведено характеристику основних механізмів державного регулювання. Проаналізовано організаційно-інстутиційну складову державного регулювання розвитку регіонального аграрного ринку, методичні підходи щодо оцінювання наслідків такого регулювання та результативність реалізації механізму державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Розроблено пропозиції щодо підвищення дієвості механізмів державного регулювання розвитку регіонального аграрного ринку, зокрема, фінансово-економічного, у зв'язку з посиленням інтеграційних процесів у регіонах і членством України в СОТ. Визначено основні наслідки державного регулювання аграрного ринку в межах запропонованої моделі регіонального управління.

Розглянуто методичні підходи до оцінювання наслідків державного регулювання розвитку аграрного ринку. Запропоновано систему показників для оцінювання наслідків аграрної політики.

Розглянуто доцільність програм створення та підтримки корпоративних і холдингових організацій внутрішньої торгівлі, особливості об'єднання кооперативних торгових структур, запропоновано проведення експерименту зі створення "народних магазинів", а також створення таких форм торгових об'єднань, як торгові ліги, спеціалізовані торгові союзи.

Визначено суть виробничої інфраструктури аграрних підприємств та проаналізовано сучасні наукові підходи до тлумачення змісту цього поняття. Запропоновано класифікацію виробничої інфраструктури агропромислового комплексу. Розглянуто підходи щодо структурної будови даного комплексу як відтворювально-господарської системи.

Проаналізовано державну аграрну політику, визначено ключові проблеми розвитку аграрного сектора України. Досліджено Стратегію розвитку аграрного сектора економіки, яка спрямована на задоволення потреб внутрішнього ринку й забезпечення провідних позицій на світовому ринку сільськогосподарської продукції та продовольства.

Доведено, що завдання, які стоять перед сільським господарством, за сучасних умов неможливо виконати без належної участі держави в розвитку інноваційної діяльності та відтворенні інноваційного потенціалу, які є фундаментом соціально-економічного оновлення аграрно-промислового комплексу (АПК). Державний вплив на інноваційний потенціал АПК повинен мати інтегрований характер, що передбачає організаційно-економічне й техніко-технологічне оновлення агропромислового виробництва. Як взаємопов'язане ціле розроблено принципи впливу державної інноваційної політики щодо відтворення інноваційного потенціалу АПК. Ці принципи реалізує інтегрований підхід до розвитку сільського господарства, що передбачає змішану модель економічного розвитку, яка поєднує самостійність сільгоспвиробників з державним впливом.