Вивчено особливості анатомічної будови (розташування, форма, розміри) зірчастого вузла, II і III грудних симпатичних вузлів (СВ) разом з їх гілками. Встановлено їх основні морфологічні відмінності. Вивчено особливості анатомічної будови "латеральної гілки" II СВ, доведено її роль у виникненні рецидиву захворювання після грудної симпатектомії (ГСЕ). На підставі одержаних результатів розроблено спосіб виконання торакоскопічної ГСЕ з приводу феномена Рейно.

Проаналізовано досвід оперативного лікування хвороби Рейно з використанням методу торакоскопічної симпатектомії (ТССЕ) за допомогою телехірургічної техніки. У 17-ти хворих виконано 21 оперативне втручання. Стійкий позитивний результат спостережено в усіх пацієнтів протягом 2-х років і більше. За травматичністю втручання, ефективністю лікування в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді, терміном післяопераційної реабілітації, "якістю життя" хворих, тривалістю лікування у стаціонарі, вартістю лікування результати ТССЕ, виконаної з застосуванням телехірургічної техніки, значно кращі, ніж результати торакотомної симпатектомії. Відзначено особливості анестезіологічного забезпечення та переваги застосування однолегеневої штучної вентиляції легень під час виконання грудної симпатектомії.

Вивчено особливості анатомічної будови шийної та грудної частин симпатичного стовбура. Доведено, що в іннервації верхніх кінцівок важливе значення має "латеральна гілка" II грудного симпатичного вузла. Розроблено методику телехірургічної грудної симпатектомії, яка дозволяє поліпшити віддалені результати лікування пацієнтів з хворобою Рейно.

Проаналізовано результати обстеження 108-ми хворих з феноменом Рейно. Розроблено диференційно-діагностичний алгоритм хвороби та синдрому Рейно. Доведено провідну роль клінічних ознак і даних фізичних методів обстеження у встановленні діагнозу. Опрацьовано діагностичний комплекс дослідження функціонального стану мікроциркуляторного русла верхньої кінцівки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати лікування 94 пацієнтів із синдромом Леріша, у 52 (55,3 %) із них - у віддаленому періоді. У строки спостереження до 5 років після реконструкції судин аорто-клубового сегмента прохідність експлантата збережена у 34 (65,4 %) пацієнтів, у 6 (11,5 %) - виник тромбоз реконструйованого сегмента, що спричинило критичну ішемію нижньої кінцівки, з приводу чого її високу ампутацію виконано у 5 (9,6 %) хворих, у 35 (67,3 %) - її збережено. Показники виживання хворих становили 76,9 %, 53,8 % пацієнтів регулярно застосовували призначені їм препарати, або їм проводили моніторингову діагностику стану артеріальної системи та курс консервативного лікування.

Протягом 12 місяців виконано 50 лапароскопічних формувань судинного анастомозу між свинячою аортою та синтетичним експлантатом. Тренування виконувались на розробленому тренажері, що імітував черевну порожнину. Час формування анастомозу на останніх етапах тренування становив 25 хв. Відеоасистоване протезування здухвинних артерій є менш складним оперативним втручанням і може виконуватись як тренувальний етап впровадження повністю лапароскопічного протезування черевної аорти та здухвинних артерій.

Проведено порівняльний аналіз ефективності різних методів хірургічного лікування пацієнтів із синдромом Леріша, зокрема, біфуркаційної, однобічної та багаторівневої реконструкції. Проаналізовано клінічні показники інтра- та післяопераційного періодів, частоту виникнення тромботичних і нетромботичних ускладнень, летальність за кожного типу втручання. Наголошено, що тактика хірургічного лікування синдрому Леріша має бути індивідуальною, проте, за наявності клінічних та анатомічних умов перевагу слід віддати однобічній реконструкції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено досвід лікування хворого 72 років із аневризмою загальної здухвинної артерії. Хворому виконано малоінвазивний заочеревинний доступ до черевної аорти та здухвинних артерій після попереднього маркування їх проекції на передню черевну стінку. Маркування проведено під контролем дуплексного ангіосканування. Виконано резекцію аневризми та лінійне здухвинно-стегнове протезування. Одержано задовільний безпосередній результат. Зроблено висновок, що подібні оперативні втручання можна виконати за допомогою малоінвазивного методу, але для розроблення чітких показань і протипоказань необхідний більший досвід подібних втручань.