Висвітлено предмет, об'єкт, завдання та методи політичної психології. Розкрито роль батька та матері в політичній соціалізації дітей. Розглянуто питання психології політичного лідерства. Розкрито особливості формування політичного мислення особистості. Досліджено проблему психології масової свідомості та політичного настрою. Розглянуто політичний аналіз групи як суб'єкта політики. Викладено особливості психології політичних комунікацій та виборчих технологій. Розкрито питання психології політичного протиборства.

Розкрито особливості виникнення та формування новітніх феноменів культури. Показано, який вплив здійснюють культурні феномени на трансформацію психокультури особистості в інформаційну еру.

Розкрито особливості використання понять "психокультура" і "психологічна культура". Показані відмінності в розумінні цих понять, а також розкриваються риси та особливості досліджуваних феноменів.

Проведено філософсько-антропологічний аналіз духовністі і психокультури в контексті становлення особистості. Увагу приділено психокультурі як процесу сходження особистості до духовності. Уточнено зміст понять "духовность" та "психокультура" через їх зіставлення зі змістом поняття "особистість". Показано, що психокультура є сплавом конструктивних і деструктивних елементів психіки людини та характеризується поліваріативністю виявів. Досліджено, що основна мета психокультури - прагння до удосконалення, а це насамперед формує духовність, тобто психокультура є процесом сходження особистості до духовності. Установлено вплив інформатизації та глобалізації суспільства на формування нових феноменів культури. Обгрунтовано вплив новітніх феноменів культури, а саме: інформаційної розірваності, інформаційної завершеності, гіпервіртуалізації, віртуальної циркуляції, віртуального ескапізму на формування психокультури та духовності особистості. З'ясовано специфіку психокультури та духовності особистості в українському суспільстві кінця ХХ - початку ХХІ ст.