Проаналізовано концепт "кров" на матеріалі російської, української, польської, болгарської та словенської фразеології. На підставі одержаних результатів доведено, що кров у слов'янській мовній картині світу є сакральним символом, який сягає своїм корінням шанування роду та родинних стосунків як найвищої цінності в давніх слов'ян. Концепт "кров" амбівалентний у слов'янській фразеології: з одного боку, кров - символ життя, генетичної спорідненості, активності, справедливої боротьби, з іншого - символ смерті, вбивств і знущань. Кров є також символом психоемоційного стану людини.

Автори цієї статті представили свої спогади про свого вчителя, а в подальшому колегу - Дмитра Семеновича Іщенка, якому 23 листопада 2022 року могло б виповнитися 90 років. Він народився в Одесі, на вулиці Старопортофранківській, був студентом і аспірантом російського відділення філологічного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечникова (нині Одеського національного університету імені І. І. Мечникова). Після захисту дисертації працював у Тираспольському державному педагогічному інституті (нині Придністровському державному університеті імені Т. Г. Шевченка), очолював там кафедру російської мови; декілька років викладав російську мову в Делійському університеті, а в 1970-ті роки повернувся в alma-mater і працював до кінця свого життя (19 січня 2013 року) доцентом, професором кафедри російської мови, очолював її з 1993 по 2010 роки. З 2001 року докінця життя Д. С. Іщенко був головним редактором науково-теоретичного часопису "Мова", приділяючи багато уваги не лише науковій, навчальній, організаційній, а й редакторській роботі. Кожен із співавторів висвітлює різні сторони життя і професійної діяльності Дмитра Семеновича Іщенка.