Розглянуто питання теоретико-методологічних аспектів взаємозв'язку концентрації великого виробництва і малого бізнесу, проблеми практичного використання їх переваг, досвід і тенденції вітчизняного та зарубіжного регулювання процесів розвитку форм організації суспільного виробництва. Значну увагу приділено питанням державного управління концентрацією та малим бізнесом, зокрема, в галузях харчової промисловості, підприємства якої є у всіх регіонах України і характеризуються великою кількістю типорозмірів.

Розкрито сутність грошей та кредиту, особливості структури та механізмів реалізації грошово-кредитних відносин за сучасних умов. Висвітлено окремі аспекти незалежності центрального банку та досліджено правові особливості забезпечення грошово-кредитних відносин. Визначено сутність і цільову спрямованість грошово-кредитної політики, обгрунтовано напрями реформування її удосконалення. Розроблено напрями реформування системи валютного регулювання та контролю, розкрито економічну сутність тіньової економіки та причини її виникнення в Україні, проведено системне дослідження процесу відпливу капіталу та відмивання "брудних грошей", виявлено їх негативний вплив на стан економіки. Запропоновано комплекс заходів, необхідних для структурної перебудови економіки. Проаналізовано важелі державного впливу на формування заощаджень населення як основного джерела інвестиційних ресурсів економіки.

Розкрито сутність і роль грошей за сучасних ринкових умов. Висвітлено теоретичні основи організації грошово-кредитних відносин у ринковій економіці. Описано трансформаційний механізм грошово-кредитної політики. Розглянуто причини виникнення тіньової економіки, процеси відпливу капіталу та відмивання "брудних" грошей, показано значення банківської системи у легалізації тіньових капіталів. Висвітлено еволюцію та напрями підвищення ролі Національного банку України у розвитку грошово-кредитного механізму. Проаналізовано вплив банківського та небанківського секторів на розвиток грошово-кредитних відносин, інфляційні процеси в Україні та таргетування інфляції. Оцінено роль держави та заощаджень у структурній перебудові економіки та розвитку грошово-кредитних відносин.

Раскрыты сущность и роль денег в современных рыночных условиях. Рассмотрены теоретические основы организации денежно-кредитных отношений в рыночной экономике. Описан трансформационный механизм денежно-кредитной политики. Определены причины возникновения теневой экономики, рассмотрены процессы оттока капитала и отмывания "грязных" денег, показано значение банковской системы в легализации теневых капиталов. Освещены эволюция и направления повышения роли Национального банка Украины в развитии денежно-кредитного механизма. Проанализировано влияние банковского и небанковского секторов на развитие денежно-кредитных отношений, инфляционные процессы и таргетирование инфляции. Оценена роль государства в структурной перестройке экономики и развитии денежно-кредитных отношений.

Розкрито особливості і нові можливості розвитку банківської системи України. Проаналізовано залежність монетарної політики від іноземної валюти. Висвітлено проблему довіри в сучасному світі. Викладено монетарні передумови подолання фінансово-економічної та банківської кризи. Визначено фактори і шляхи подолання фінансової нестабільності України. Досліджено проблеми банківської системи України. Наведено пропозиції до розробки проекту Стратегії монетарної політики Національного банку України на 2015 - 2018 рр.

Визначено роль банків розвитку у формуванні монетарних передумов стабілізації економіки. Досліджено вплив монетарної політики на фінансово-кредитну діяльність. Розкрито особливості регуляторної діяльності Національного банку України за сучасних умов. Висвітлено проблеми монетарної політики Національного банку України і необхідні напрями її реформування. Приділено увагу питанням формування монетарних передумов економічного розвитку за умов забезпечення стратегії інфляційного таргетування. Проаналізовано економічні кризи і роль освітньої дільності в їх подоланні. Визначено шляхи посилення впливу банків на розвиток реальної економіки. Акцентовано увагу на проблемі підготовки фахівців за новою спеціальністю "Фінанси, банківська справа і страхування".

Розглянуто феномен суспільної довіри, її ціннісні засади, інституційні форми та функції, соціокультурні чинники та роль держави в її творенні. Висвітлено питання доцільності формування культури довіри. Проаналізовано контент суспільної довіри в сучасному соціумі. Охарактеризовано комунікативні стратегії та методи побудови і відновлення довіри. Розглянуто брендинг у сфері культури як технологію формування суспільної довіри, технології побудови іміджу політика, інтернет-сторінки соцмереж політиків як інструмент формування довіри. Досліджено економічні передумови суспільної довіри до банківського сектору. Обгрунтовано напрями вдосконалення грошово-кредитної політики в Україні за умов кризи. Розкрито питання макропруденційного регулювання у подоланні ризиків кредитування в іноземній валюті у країнах ЄС.

Підготовлено відповідно до навчального плану підготовки магістрів з банківської справи. Викладено питання економічної сутності та класифікації ризиків у банківській сфері, принципи побудови та складові системи ризик-менеджменту в банку, прийоми ідентифікації й оцінювання банківських ризиків, методи управління ризиками, інструментарій управління ринковими ризиками, механізми хеджування ризиків, особливості оцінювання системного та комплаєнс ризиків, процедури контролю та моніторингу банківських ризиків. Матеріал викладено з урахуванням вимог Національного банку України щодо організації систем ризик-менеджменту у вітчизняних банках і міжнародного досвіду управління банківськими ризиками. Розглянуто ряд базових положень та наведено значну кількість прикладів. Вищезазначенні питання дозволять сформувати системні знання з теорії та практики управління банківськими ризиками, вивчити методи ідентифікації, оцінювання, контролю та моніторингу банківських ризиків, оволодіти навичками раціональної організації систем ризик-менеджменту в банках. Розроблено та запропоновано для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей магістерського рівня підготовки, аспірантів, викладачів, спеціалістів банківської системи.

Монетарне забезпечення економіки постає необхідною передумовою для забезпечення сталого економічного розвитку, що є пріоритетним стратегічним напрямом політики будь-якої держави. Мета статті - виявлення особливостей та тенденцій монетарного забезпечення світової економіки загалом та в розрізі груп країн, що сприятиме кращому розумінню взаємозв'язку між економічним розвитком і процесом монетизації економіки. Поняття "монетизація економіки" розрізняється як стан та як процес. У контексті управління монетизацію економіки слід розглядати як процес, що є продуктом реакції на заходи державних політик з управління попитом і пропозицією на гроші, що виражається у ремонетизації та демонетизації економіки, тоді як стан монетизації економіки запропоновано розглядати як критерій достатності забезпечення економіки грошима. Зазначено, що достатній рівень монетарного забезпечення економіки позитивно впливає на економічний розвиток, домінантною складовою якого визначено економічне зростання. З аналізу монетизації світової економіки у динаміці за 2000 - 2020 рр. виявлено загальну тенденцію до монетарного розширення економік світу. Базуючись на даних по 133 країнах, виявлено посилення кореляційного зв'язку між рівнем монетизації економіки та економічним розвитком за 2000, 2010 та 2020 роки, що засвідчує важливість забезпечення процесів ремонетизації економік для економічного розвитку глобальної економіки. Визначено, що монетизація світової економіки має загальну тенденцію до зростання, яке посилюється після проходження економічних криз. Підтверджено гіпотезу про наявність зв'язку між рівнем монетарного забезпечення економіки та економічним розвитком в інших країнах. Виявлено наявність позитивного зв'язку протягом останніх 20 років, що з часом посилюється. Окремі країни мають загалом високий рівень монетизації, однак не мають відчутного прогресу в економічному розвитку, що спричинено, передусім, немонетарними особливостями розвитку цих країн.