Результаты проведенных исследований показали, что имеет место взаимосвязь между основными параметрами биофизического профиля плода: эхографическими, кардиотокографическими и допплерометрическими, с одной стороны, а с другой - с результатами биохимического и гормонального исследования амниотической жидкости. Полученные результаты возможно использовать при разработке тактики ведения беременности и родов у женщин с высоким перинатальным риском, особенно при изменении объема амниотической жидкости.

Разработанный на основе оценочной диагностической шкалы (ультразвуковое и лабораторное тестирование) клинический алгоритм ведения беременных женщин группы риска повышает точность диагностики плацентарной дисфункции на 26,1 %, её тяжелых форм - на 39,5 %, способствует выбору адекватной акушерской тактики, улучшению перинатальных исходов при тяжелых формах плацентарной дисфункции - на 60 %. Полученные результаты позволяют рекомендовать методику ранней диагностики тяжелых форм плацентарной дисфункции в практическое здравоохранение.

Результати проведених досліджень свідчать, що найбільш інформативними маркерами розвитку гемолітичної хвороби плода у разі резус-імунізації є вміст у навколоплідних водах білка, білірубіну і креатиніну. Одержані результати необхідно використовувати для прогнозування та ранньої діагностики перинатальної патології під час вагітності, ускладненої резус-імунізацією.

Встановлено основні причини фетальної патології на сучасному етапі, нові аспекти патогенезу затримки розвитку плода (ЗРП) на основі вивчення корелятивної залежності між вмістом ангіогенних чинників зростання та вазоактивних компонентів. Показано роль ендотеліальної дисфункції в збільшенні об'єму судинного русла фетоплацентарного комплексу, посиленні вазоконстрикції, порушенні гемодинаміки та персистуючої гіпоксемії у разі ЗРП. З'ясовано основні чинники ризику, що підсилюють імунізацію вагітності у разі резус-негативного чиннику, серед яких провідне значення має репродуктивний анамнез і розвиток перинатальної патології у разі попередніх вагітностей. Вивчено структуру вроджених вад розвитку (ВВР) та хромосомних аномалії (ХА) на сучасному етапі, які можуть виникати як самостійно, так і в поєднанні. Запропоновано новий методологічний підхід для формування груп ризику щодо ВВР та ХА плода. Науково обгрунтовано необхідність удосконалення алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних і прогностичних заходів, спрямованих на зниження частоти перинатальної смертності та захворюваності на сучасному етапі.

Узагальнено результати навчання з використанням віртуального ендоскопічного симулятора - модуля "Базові лапароскопічні навички" 36 студентів останніх курсів Одеського національного медичного університету. Визначено коефіцієнт самооцінювання за анкетами, коефіцієнт практичних умінь за оціночними чек-листами, результуючий коефіцієнт практичних умінь для кожної групи. Ці коефіцієнти виявилися ефективними для загального оцінювання і достовірного обчислення тривалості існування практичних умінь.

Прееклампсія - унікальний для людської вагітності мультисистемний розлад, який розвивається в жінок у другій половині вагітності та характеризується наявністю артеріальної гіпертензії, протеїнурії, що маніфестує гетерогенними розладами і несприятливо впливає на стан матері та плода. Вона посідає одну з лідируючих позицій материнської і неонатальної захворюваності та смертності в усьому світі. Наведено огляд даних сучасних ниркових біомаркерів з урахуванням патогенетичного пошкодження нирок при прееклампсії. Надана характеристика запропонованих маркерів, які застосовуються в лабораторній діагностиці й досліджуються в експериментах, із зазначенням механізму та строків зміни їх рівнів при пошкодженні різних сегментів нефрона, взаємозв'язку з тяжкістю ураження нирок, перспектив використання в клінічній практиці у кожному триместрі вагітності.

В огляді сучасних досліджень узагальнено дані останніх років, у яких висвітлено питання щодо вивчення патогенезу розвитку прееклампсії на підставі теорії порушення плацентації. Розглянуто модель плацентарної прееклампсії та факторів, які змінюються ще до розвитку її клінічних проявів. Приділено увагу аналізу можливого поєднання плацентарних факторів, які мають важливе значення у запобіганні хвороби, з погляду прогностичної цінності.

Розглянуто особливості кісткового ремоделювання і метаболізму кісткової тканини в різні вікові періоди життя жінки, дані про анатомо-функціональні зміни кістково-суглобової системи під час вагітності, в т.ч. у жінок з рідкісними формами остеопатій спадкового генезу. Подано результати багаторічних ретро- і проспективних досліджень, якими встановлено вплив різних чинників на стан кісткової тканини у жінок репродуктивного віку, в т.ч. під час вагітності, а також у дівчат з первинною і вторинною аменореєю. Представлено сучасні методи діагностики, профілактики і лікування остеопенії / остеопорозу під час вагітності.