Виявлено та обгрунтовано положення, які визначають збіг пізнавальних позицій та стратегій мислення Г.С.Сковороди та Ж.Ж.Руссо. З'ясовано, що центральне місце у поглядах філософів на природу та витоки пізнання займає концепція "вічної та живої істини", яка детермінує єдність та об'єктивний (інваріантний) сенс духовної діяльності людини, обумовлює, активність та дієвість, гнучкі та рухливі форми мислення. Встановлено, що у творчому доробку Г.С.Сковороди та Ж.Ж.Руссо віра є невід'ємною складовою процесу пізнання та розглядається взаємно пов'язаною з раціональним, а ідея-осяяння - у зв'язку з дискурсивним мисленням. З'ясовано, що вітчизняний та західноєвропейський філософи розуміють процес пізнання як цілісне поєднання чинників, засобів та цілей. Встановлено, що використання семантико-символічних засобів визначає характер відношення форми та змісту, особливу типологічну єдність творів Г.С.Сковороди та Ж.Ж.Руссо. Доведено, що ціннісні, етичні чинники відіграють пріоритетну роль у формуванні філософських поглядів, орієнтирів та принципів пізнавального освоєння дійсності. Зазначено, що у творчості та філософській рефлексії мислителів самопізнання пов'язане з розкриттям (вивільненням) внутрішньої сутності людини. Даний процес інтерпретовано як перетворення в істинну людину (Г.С.Сковорода) та повернення до природного стану (Ж.Ж.Руссо). Встановлено, що у процесі самопізнання розкриваються передумови пізнання світу та пізнання Бога, а любов та добро виступають ціннісними орієнтирами свідомості, які спрямовують та визначають шляхи пізнання.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій зачіпає мережеві технології, комунікаційні та обчислювальні пристрої, програмні продукти, надає змогу підвищувати їх ефективність у системах масового оповіщення. Мета дослідження - обгрунтування необхідності розробки програмного комплексу оповіщення за надзвичайних ситуацій (НС) у вигляді мобільного додатку; аналіз досвіду використання мобільних пристроїв та додатків у Японії, США, Польщі та інших країнах; уточнення деяких особливостей сучасних систем оповіщення, які використовують мобільні пристрої в сучасних публікаціях та на онлайн-ресурсах у відкритому доступі; виділення недосліджених частин загальної проблеми; з'ясування можливостей використання мобільних додатків у системах масового оповіщення населення за НС і переваг, обмежень та підвищення ефективності їх використання. Завдання дослідження - розробка клієнт-серверної моделі масового оповіщення населення за НС у вигляді мобільних додатків для операційних систем Android та iOS та серверної частини, що використовує сервіси Google Maps. Для реалізації такого підходу визначено необхідність використовувати інтерактивні карти (Google і Yandex), які надають змогу визначати географічне місце розташування кожного окремого абонента, спираючись на одержані зі смартфону геодані про положення в просторі. Проаналізовано корисні можливості інформації про точне місцезнаходження потенційних потерпілих за НС. Наведено клієнт-серверну модель масового оповіщення населення за НС у вигляді мобільних додатків для операційних систем Android та iOS та серверної частини, що використовує сервіси Google Maps. Обмін даними між клієнтами й сервером здійснюються за рахунок Application Programming Interface (API), який є набором визначень взаємодії різнотипного програмного забезпечення, що надає інтерфейс для прийому та обробки даних від клієнта. Проаналізовано її переваги перед існуючими системами масового оповіщення, у тому числі використання всіх переваг мобільних пристроїв і програм, які можливо застосувати для обслуговування комплексу. Висновок: представлена авторська розробка програмного комплексу оповіщення за НС з урахуванням сучасних можливостей смартфонів та стрімкого збільшення кількості їх користувачів надає змогу максимально ефективно використовувати переваги мобільних пристроїв.

Мета роботи - обгрунтування актуальності використання мобільного Інтернету для інформаційної системи масового оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях, аналіз надійності та живучості системи оповіщення за допомогою мобільного додатку та використання мобільного інтернету в залежності від кількості базових станцій, радіоканалів та тривалості виклику. Представлено методи аналізу живучості мобільного зв'язку при надзвичайних ситуаціях. Проведено чисельні розрахунки деяких змодельованих ситуацій роботи з мобільним зв'язком, які дають змогу прогнозувати високу надійність використання мобільного інтернету для інформаційних систем масового оповіщення. Науковою новизною роботи є запропонований аналіз живучості мобільного зв'язку при оповіщеннях у надзвичайних ситуаціях, в залежності від кількості базових станцій у кластері, від тривалості мобільного виклику та від числа радіоканалів у базовій станції. Результати представленого дослідження важливо враховувати при розробці систем масового оповіщення населення, які використовують мобільні додатки і мають потребу у мобільному інтернет-зв'язку та при використанніподібних систем для того, щоб оцінити їх переваги та недоліки і усунути останні. Завдання масового оповіщення засобами мобільних девайсів активно розглядається як одне з рішень зарубіжними вченими, більшість яких дійшли висновку щодо максимальної ефективності при використанні смартфонів або телефонів в структурі систем оповіщення за допомогою мобільних додатків, які, в свою чергу, використовують для цього мобільний Інтернет. Представлені розрахунки показали високу надійність використання мобільного зв'язку засобами мобільного Інтернету для систем масового оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях. Висока живучість системи значною мірою досягається за рахунок коротких викликів, які є характерними для мобільного інтернету або SMS. Також з чисельного аналізу стає очевидним, що живучість такої системи масового оповіщення можливо значною мірою збільшувати шляхом перерозподілу радіоканалів зв'язку у кластері і збільшення їх кількості для базових станцій, які знаходяться в зоні стихійного лиха.

Мета роботи - аналітичний огляд сучасних систем масового оповіщення: алгоритмів роботи систем, їх переваг та обмежень, можливостей модернізації та подальшого використання. Представлено різноманітні методи та технології побудови сучасних систем масового оповіщення населення з використанням сирен електронного та механічного типу, пневмосирен, телебачення, сайтів, мобільних додатків для девайсів потерпілих. Представлено опис алгоритму роботи кожної системи, її цілі, технології використання, переваги та обмеження. Проаналізовано завдання по вдосконаленню і можливості модернізації представлених систем. Елементом наукової новизни є аналіз переваг та недоліків представлених в огляді систем, які необхідно враховувати при розробці систем масового оповіщення на основі мобільних додатків: J-ALERT - супутникова система, що працює в Японії; IPAWS - інтегрована система масового попередження та оповіщення в США і RSO - Регіональна система оповіщення (Польща). Результати представленого аналітичного огляду дозволять враховувати недоліки подібних систем при їх використанні та при розробці сучасних алгоритмів та програмних комплексів оповіщення населення у надзвичайних ситуаціях. Представлені в аналізі системи використовують застарілі методи оповіщення і передачі даних населенню, не мають необхідної точності і можливості динамічних змін сповіщень для конкретного абонента; не використовують зворотний зв'язок від користувачів до системи, корисні функції смартфонів. У IPAWS відсутні додатки для мобільних девайсів, смартфони використовуються тільки для отримання push-повідомлень і sms. J-ALERT, як і RSO не мають зворотнього зв'язку від потерпілих через мобільні пристрої, через це - гнучкі і динамічні зміни в оповіщенні населення при зміні різних чинників загрози або переміщенню потерпілих в процесі евакуації є неможливими. Врахування означених недоліків є важливим для реалізації ряду функцій в програмному комплексі, які можливо використовувати як окремий компонент системи масового оповіщення або як додатковий модуль до вже існуючих систем.