Досліджено два протилежні підходи, або парадигми, у створенні нового варіанту "філософії життя", побудованої на фундаменті принципу Всеєдності та нового розуміння Абсолюту, що в сукупності визначають специфіку філософського дискурсу щодо розуміння взаємозв'язку духовного та тілесного. Взаємозв'язок духовного та тілесного завжди інтенціальний, тобто такий, що розмірковується, осмислюється. Передумовою даної інтенціальності є фактичний взаємовплив духовного та тілесного на рівні людини, особистості, суспільства. Аналіз даної проблеми показує, що зміст кожної з розглянутих парадигм виявляє свою паралельність щодо конкретних проявів вазаємозв'язку духовного та тілесного. Встановлено, що джерела софілогічного вчення B. C. Соловйова експлікуються у філософському контексті античності, зокрема, в онтології та психології Платона й Аристотеля, ученнях східнохристиянських містиків, здобутках філософії Нового часу, німецької філософії, позитивізмі О. Конта. Вони містять вихідні характеристики розуміння взаємозв'язку духовного та тілесного як специфічних сутностей, які можна розглядати як відносно самостійні й аналізувати в межах конкретних наук.

Розглянуто актуальну проблему "природи" людини як тілесно-духовної єдності. Мета дослідження - системно-порівняльний аналіз змісту понять "дух", "душа", "тіло" у софіологічному персоналізмі В.С. Соловйова та М.О. Бердяєва як їх синтетичної філософії, в якій обгрунтовується ідея єднання Бога та людської особистості, ідеальних і матеріальних основ, єдиного та множинного, емпіричного та інтуїтивно-містичного знання: моралі, науки, релігії та естетики. Проведено історико-філософський аналіз взаємовідношення духовного та тілесного в софійному ідеалізмі В.С. Соловйова та морально-екзистенціально-персоналістичній філософії М.О. Бердяєва, який показав, що досягнення "цілісної єдності" людини може бути досягнуте лише з урахуванням єдності трьох її фунаментальних складових: тіла, душі та Духа.

Розглянуто зміни, проведені в Універсальній десятковій класифікації (УДК) за останні роки, і перспективи удосконалення її структури та поповнення з метою адаптації до сучасних інформаційних технологій. Дано оцінку діяльності Консорціуму УДК із ведення та удосконалення класифікації.

Рассмотрены изменения, произведённые в Универсальной десятичной классификации (УДК) за последние годы и перспективы совершенствования её структуры и пополнения с целью адаптации к современным информационным технологиям. Дана оценка деятельности Консорциума УДК по ведению и совершенствованию классификации.

Changes in the Universal Decimal Classification (UDC) made in recent years and perspectives for its structure and schedule improvement to adapt the Classification to modern information technologies are analyzed. Activities by UDC Consortium on the Classification maintenance and improvement are evaluated.

Дослідження присвячено задачам керування та стабілізації нелінійних систем з некерованим лінійним наближенням. Запропоновано методи побудови законів керування для розв'язку задач стабілізації та планування руху неголономних механічних систем. Доведено теорему про достатні умови керованості нелінійних систем, що не задовольняють критерій Калмана. Показано, що під час виконання умов цієї теореми відповідний клас функцій керування розв'язує двоточкову задачу керування для довільних крайових умов з деякого околу стану рівноваги. Доведено, що розв'язок двоточкової задачі керування для нільпотентної системи зводиться до розв'язку алгебричних рівнянь. Проілюстровано чисельну реалізацію запропонованого методу синтезу керування для задачі планування руху з неоднорідними крайовими умовами та функцією керування з ненульовим середнім. Запропоновано схему розв'язання задачі стабілізації, що базується на застосуванні сім'ї розривних функцій керування на скінченному проміжку часу та неперервного зворотного зв'язку з початковими умовами з повного околу особливої точки. Вперше запропоновано гібридну схему керування, що забезпечує експоненціальну збіжність розв'язку нелінійної системи до особливої точки. Зокрема, запропоновано закон керування, який забезпечує експоненціальну збіжність траєкторій системи Брокетта з чотирма керуваннями.

Індекс рубрикатора НБУВ: В213.1

Рубрики:

Математичні основи динаміки

Шифр НБУВ: Ж61726 Пошук видання у каталогах НБУВ