Розглянуто проблеми вивчення медико-біологічних особливостей організму жінок-спортсменок, що займаються спортивним командним фітнесом та, зокрема, особливості впливу на спеціальну фізичну працездатність циклічних змін їх гормонального статусу.

Рассмотрены проблемы изучения медико-биологических особенностей организма женщин-спортсменок, занимающихся спортивным командным фитнессом и, в частности, особенностям влияния на специальную физическую работоспособность циклических изменений их гормонального статуса.

This article is about problem of studying medical and biological properties of the organism of sports-women, the effect involving on the women's organism by the cyclic changes in the hormonal status in particular.

Вперше науково обгрунтовано структуру побудови тренувальних мікро- та мезоциклів, спрямовану на розвиток витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації у спортивному командному фітнесі з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму. Показано залежність ефективності виконання специфічного навантаження від прояву функціональних можливостей спортсменок у різних фазах менструального циклу (МЦ). Розроблено методику планування тренувального процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості та швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. МЦ різної тривалості запропоновано ототожнювати з мезоциклами, складеними з мікроциклів з різною переважною спрямованістю. Показано, що впровадження раціональної програми тренувального процесу з урахуванням індивідуального підходу дає змогу значно підвищити ефективність підготовки спортсменок високої кваліфікації та контролювати рівень фізичної підготовки для досягнення високих спортивних результатів.

Последовательно рассмотрены методики проведения функциональных проб с физической нагрузкой, широко применяемые в спортивной медицине. Критически рассмотрены положительные и отрицательные стороны их проведения. Предложена собственная методика проведения и оценки функционального состояния физкультурников и спортсменов.

Дана оценка текущей физической работоспособности и физической подготовленности юных гребцов-академистов в начале и после формирующего эксперимента. В исследовании принимали участие 50 юных гребцов в возрасте 12 лет. Проверен анализ уровней физической работоспособности, физической подготовленности в начале и после формирующего эксперимента. Результаты предварительного обследования юных спортсменов, проведенного в начале подготовительного периода годичного цикла спортивной подготовки (начало констатирующего эксперимента), позволили установить следующее. Показано, что в начале подготовительного периода для юных спортсменов были характерны показатели ниже среднего уровня, характеризующие уровень их силовых, скоростно-силовых способностей, общей выносливости, ловкости, а также общей физической работоспособности. После формирующего эксперимента значительно (до 73,60 % или на 45,60 %) увеличилось число мальчиков со средним уровнем физической подготовленности. На 11,20 % снизилось число детей в низком и выше среднего структурных подразделениях и на такое же число увеличилось число мальчиков с высоким уровнем физической подготовленности. В связи с представленными данными можно было констатировать высокую эффективность предложенной программы тренировочных занятий на этапе начальной подготовки, способствовавших выраженному улучшению физического состояния юных гребцов и его отдельных компонентов.

Физическим нагрузкам в спорте, как правило, присуще одно из ярких проявлений наступившего утомления - временное снижение работоспособности. Раскрыты базовые концепции процесса восстановления спортсменок высокой квалификации после выполнения нагрузки с проявлением специальной выносливости. Указано, что скорость восстановления ЧСС различна в динамике менструального цикла (МЦ). Характер восстановления спортсменок вегетативных показателей - частоты дыхания (ЧД) и частоты сердечнх сокращений (ЧСС) изменяется циклически и свидетельствует о высоких адаптационных возможностях. Это важно в практике спортивной тренировки. Большая скорость восстановления в эти фазы свидетельствует, что оптимальным состоянием организма спортсменок для выполнения повторных тренировочных нагрузок по сравнению с предменструальной, менструальной и овуляторной фазами являются постовуляторная и постменструальная. Охарактеризовано процесс восстановления функций организма спортсменок после выполнения нагрузки на выносливость с учетом индивидуальных особенностей женского организма.

Запропоновано вирішення наукової проблеми підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту (ФКіС) до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності. Вперше обґрунтовано теоретичні та практичні засади такої підготовки. Введено у науковий обіг поняття "готовність майбутніх фахівців ФКіС до використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності", схарактеризовано його компоненти (мотиваційний, гносеологічний, праксеологічний, методичний, особистісний). Розроблено відповідну організаційно-педагогічну систему підготовки майбутніх фахівців ФКіС, яка ґрунтується на методологічних підходах (професійно-особистісний, редукційний, діяльнісний, інноваційний, оздоровлювальний, гендерний, біосоціокультурний) і специфічних принципах (фізичного виховання та використання інноваційних видів рухової активності), а також передбачає модернізацію інформаційної складової професійної підготовки фахівців ФКіС, використання традиційних та інноваційних форм, методів і засобів навчання. Обґрунтовано педагогічні умови на рівні формальної (модернізація змісту обов'язкових навчальних дисциплін і розробка варіативних курсів з орієнтацією на використання інноваційних видів рухової активності у професійній діяльності), неформальної (ініціювання секцій з інноваційних видів рухової активності; організація спортивно-масових заходів з інноваційних видів рухової активності) та інформальної освіти (використання цифрових технологій візуалізації та технологій цифрового здоров'я). Розроблено діагностичний апарат. Надано рекомендації для учасників освітнього процесу різних рівнів щодо підготовки фахівців ФКіС до використання інноваційних видів рухової активності в університетах України.

Вивчено, обгрунтовано й узагальнено дані науково-методичної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів з метою створення системи знань з питань розвитку рухових якостей з урахуванням морфофункціональних показників студентської молоді. Розглянуто питання педагогічного тестування фізичних якостей та спеціальної рухової підготовленності студентів. Особливу увагу приділено вивченню й узагальненню передового досвіду роботи тренерів-викладачів з питань застосування колового тренування для підвищення рівня фізичної підготовки у системі ВНЗ, роботам спеціалістів з теорії та методики фізичного виховання. Вивчено особливості побудови тренувального процесу на етапі поглибленої спортивної спеціалізації. Проаналізовано існуючі методики розвитку та вдосконалення основних фізичних якостей студентів, шо спеціалізуються у спортивній аеробіці, волейболістів, баскетболістів. Висвітлено загальні питання, пов'язані з основами юніорського спорту та спортивної підготовки.

Наведено загальну характеристику академічної греблі й особливості спортивної підготовки в цьому виді спорту. Увагу приділено методам визначення функціонального стану серцево-судинной, дихальної систем, рівня фізичної підготовки та фізичного здоров'я спортсменів з використанням комп'ютерної програми "Оберіг".