Освещен процесс формирования первых государств в Северном Причерноморье. Описано государственно-правовое устройство Киевской Руси периода единой (ІХ - ХІІ вв.) и разделенной государственности (ХІІ - ХIV вв.), а также социально-политическое и правовое устройство украинских земель в составе Великого княжества Литовского и Речи Посполитой (XIV - XVII вв.). Рассмотрен генезис национальной государственности.

На основании исследований историков и политологов Перу рассмотрены особенности и всеобщие закономерности эволюции ультралевых. Охарактеризовано явление террора в социальном движении, доказано бессилие силы в разрешении социальных проблем. Развенчан миф о "неисправимости" ультралевых, суть которого - в обязательной связи ультралевизны и террора, в невозможности ультралевых стать законной частью гражданского общества.

Приведены результаты исследования крестьянского повстанчества и народного правосознания в годы украинской революции. Охарактеризованы интегрирующие мифы крестьянства, освещен опыт интеграции данного сословия населения в постреволюционный социум. Проанализированы основные тенденции в литературе, а также оригинальный вклад отдельных направлений, школ и исследователей для освещения вопросов социального бандитизма в Украине в период с конца 1910 - по начало 1920 гг. Рассмотрены литература, созданная участниками повстанческих движений, оппонентами самых различных направлений, а также исследования последующих поколений историков, юристов, историографов.

Проанализированы события украинской истории 1917 - 1919 гг. и вопросы формирования правосознания крестьян, повлиявшего на их участие в повстанческих движениях, способы и попытки самоопределения. Рассмотрены особенности социальной однородности народного движения, которое натолкнулось на мощное противодействие всех типов государственности.

Здійснено комплексне дослідження феномену селянської правосвідомості в історико-правовій реальності 1917 - 1921 рр. Значну увагу приділено конфлікту видів правосвідомостей (громадської та індивідуальної, соціальної та національної, центральної та периферійної, елітарної та егалітарної). Проаналізовано соціально-групові інваріанти правосвідомості. Доведено, що перехідне буття та перехідна форма суспільної свідомості реалізувалися у маргінальні типи соціальності, державності та права, зумовили наявність особливого комплексу маргінальної правосвідомості та розширення сфер аномії. Жоден політичний режим не визнав за селянами правоздатності цілісного суб'єкта, так само, як жодна з влад, що перманентно змінювалися, не закріпилася у селянській правосвідомості як легітимна. Показано, що особливості селянської правосвідомості зумовили феномен селянської Повстанської армії, яка відігравала самостійну роль у протистоянні всім видам влади в Україні. Досліджено феномен правосвідомості інсургентів. У правосвідомості селян Нестор Махно персоніфікував архетип батька, спасителя. Виявлено специфіку та суть махновщини - найбільшого соціального руху, у центральну проблему якого становили розподіл, збереження та захист одержаної та/або захопленої землі. Зазначено, що цей рух поєднував різні типи соціальності, був зумовлений могутнім сплеском селянської правосвідомості та захистом споконвічних селянських цінностей. Сформульовано висновок, що махновщина була просторово-часовою утопією. Проаналізовано недержавний ресурс правосвідомості. Здійснено категоризацію поняття "історико-правова реальність".

Проанализирован феномен крестьянского правосознания (КПС) в истории права 1917 - 1921 гг., раскрыта специфика правосознания украинских повстанцев под предводительством Нестора Махно, проявивших коллективизм в защите своих ценностей и прав, с использованием правовых и антиправовых методов в условиях неправового пространства. Внимание уделено утопиям власти и безвластия. Рассмотрен феномен правосознания инсургентов в контексте общей трансформации КПС, обусловленной сложносоставным потоком преобразования правовой реальности в период распада сословно-феодального общества и отсутствия гражданского.

Досліджено питання теорії інтуїтивного права як складової концепції психологічної школи Л. Петражицького.

Досліджено систему організації самоврядування селян в історико-правовій реальності кінця ХIХ - початку ХХ ст.; відношення селянської правосвідомості до спроб держави очолити процес селянського самоврядування і впливати на збір податків.